Тітенко Володимир Олегович
Тітенко Володимир Олегович | ||||
---|---|---|---|---|
Старший сержант | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 18 січня 1974 Кривий Ріг | |||
Смерть | 29 серпня 2014 (40 років) Новокатеринівка | |||
Поховання | Центральне кладовище | |||
Псевдо | «Звездочет» | |||
Військова служба | ||||
Роки служби | 2014 | |||
Приналежність | Україна | |||
Вид ЗС | Збройні сили | |||
Рід військ | Територіальна оборона | |||
Формування | ||||
Війни / битви | ||||
Нагороди та відзнаки | ||||
Володи́мир Оле́гович Тіте́нко (18 січня 1974 — 29 серпня 2014) — старший сержант 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1974 року в місті Кривий Ріг. 1993 року закінчив Тернівський індустріальний технікум.[1]
Мобілізований 18 травня 2014-го, стрілець-помічник гранатометника, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».
Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами по дорозі з села Новокатеринівка до хутора Горбатенко. 3 вересня 2014-го тіло Володимира Тітенка разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу.
Упізнаний родиною та бойовими побратимами.
Похований у місті Кривий Ріг, Алея Слави.
Без батька лишилась донька Ліана.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- медаллю «За жертовність і любов до Батьківщини»
- нагрудним знаком Криворізької міськради «За Заслуги перед містом» ІІІ ступеня,
- відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
- Іловайський Хрест (посмертно)
- в Тернівському індустріальному технікумі відкрито пам'ятну дошку випускнику Володимиру Тітенку
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 34
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- ↑ Меморіальна дошка (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 18 січня
- Народились 1974
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані на Центральному кладовищі (Кривий Ріг)
- Військовики 40-го окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Кавалери відзнаки «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кривого Рогу
- Померли в Старобешівському районі