Перейти до вмісту

Убивці (фільм, 1946)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Убивці.
Убивці
англ. The Killers
Жанркримінальний фільм[1], нуар, драматичний фільм, фільм-трилер і екранізація літературного твору[d]
РежисерРоберт Сьодмак[2][3]
ПродюсерMark Hellingerd
СценаристЕнтоні Вейллерd, Джон Г'юстон, Річард Брукс і Ернест Гемінґвей
На основіThe Killers[d]
У головних
ролях		Берт Ланкастер[4][3], Ава Гарднер[4], Едмонд О'Браєн[4], Sam Levened[4], Альберт Деккер[4], Philip Brownd, Charles McGrawd[4], William Conradd[4], Virginia Christined[4], Jack Lambertd[4], Філ Бравнd[5][4], Джеф Коріd[4], Queenie Smithd[4], Bill Walkerd[5][4], Charles D. Brownd[5][4], Charles Middletond[4], Дональд МакБрайдd[4], Джино Коррадо[5][4], Harry Haydend[5][4], Говард Фрімен[5][4], John Miljand[4], Vera Lewisd[4] і Вінс Барнеттd[4]
ОператорElwood Bredelld
КомпозиторМіклош Рожа
ХудожникJack Ottersond
КінокомпаніяUniversal Pictures
Дистриб'юторUniversal Pictures і Netflix
Тривалість103 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік1946
IMDbID 0038669
CMNS: Убивці у Вікісховищі

«Вбивці» (англ. The Killers; 1946) — художній фільм Роберта Сьодмака з Національного реєстру фільмів США. Знятий в жанрі нуар за мотивами однойменного оповідання Ернеста Гемінґвея. У головних ролях дебютували дві яскраві зірки Голлівуду середини XX століття — Берт Ланкастер і Ава Гарднер.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Наймані вбивці приїжджають у провінційне містечко і вбивають працівника заправки Оле Андерсена на прізвисько «Швед» (колишнього боксера і грабіжника). Усі свої гроші «Швед» заповів покоївці з готелю, в якому недовго жив. Агент страхової компанії Джим Ріардон хоче з'ясувати, чому «Швед» так вчинив і чому він не намагався втекти від убивць. Для цього він знаходить тих, хто колись знав убитого.

Структура

[ред. | ред. код]

Попри те, що назва фільму збігається з назвою короткого оповідання Гемінґвея[6], насправді лише перші двадцять хвилин безпосередньо пов'язані з ним. Усі подальші дії — абсолютно оригінальний сценарій на тему «чому події перших двадцяти хвилин могли статися».

Структурно це один із найбільш складних нуарів. Вельми заплутана розповідь, що складена з 11 флешбеків, — аналітична структура на кшталт «Громадянина Кейна»[7]. Парадокс у тому, що реконструйовані події мало прояснюють психологію «Швед» і Кітті — головні герої багато в чому так і залишаються загадкою, білою плямою.

У ролях

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]
  • Чотири номінації на «Оскар»: «Кращий режисер», «Кращий монтаж», «Краща музика до фільму», «Кращий адаптований сценарій».
  • 1947 — премія «Едгар» за найкращий художній фільм.
  • 2008 — стрічку «Убивці» включили до Національного реєстру фільмів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0083798/
  2. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0038669/
  3. ↑ а б http://www.filmaffinity.com/en/film566080.html
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ http://www.imdb.com/title/tt0038669/fullcredits
  5. ↑ а б в г д е http://www.virtual-history.com/movie/film/2116/the-killers
  6. ↑ 1956 року даний твір екранізував також Андрій Тарковський.
  7. ↑ Роль «розового бутона» в «Убийцах» отведена шёлковому платку с изображением арфы.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • «Убийцы» на сайті IMDb (англ.) (англ.) 8.0/10 stars
  • Убийцы на сайті AllMovie (англ.)(англ.) 5/5 stars
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Убивці_(фільм,_1946)&oldid=41969130