Углегорськ (місто, Росія)
місто Углегорськ | |||
---|---|---|---|
Углегорск | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Сахалінська область | ||
Муніципальний район | Углегорський міський округ | ||
Код ЗКАТУ: | 64252501000 | ||
Код ЗКТМО: | 64752000001 | ||
Основні дані | |||
Населення | 8687 (2019) | ||
Поштовий індекс | 694920 | ||
Телефонний код | +7 42432 | ||
Географічні координати: | 49°04′ пн. ш. 142°02′ сх. д. / 49.067° пн. ш. 142.033° сх. д.Координати: 49°04′ пн. ш. 142°02′ сх. д. / 49.067° пн. ш. 142.033° сх. д. | ||
Мапа | |||
| |||
|
Углегорськ (рос. Углегорск, (айн. Етуутору; 1905 — 1946 — Есутору; яп. 恵須取)) до 1945 Есуторі-чо — місто в Углегорському міському окрузі Сахалінської області Російської Федерації.
Населення становить 8687 осіб (2019).
Айнське першопоселення на місці сучасного міста мало назву Етуутору (ету означає «мис», а утору — «між») — за назвою невеликої частини узбережжя в гирлі сучасної річки Углегорки [1].. Під час японського володарювання мав назву Есуторо (恵須取支庁).
Углегорськ розташований на західному березі Сахаліну, за 297 км від Южно-Сахалінська.
Містом протікає річка Тухлянка ( Під час японського володарювання — канал Масурао). Здійснює стік води з с. Ольховка та м. Углегорська і, проходячи через місто, впадає в море на південь від гирла Углегорки. До зупинки Углегорського целюлозно-паперового комбінату до Тухлянки скидалися його технологічні води.
З 1905 по 3 вересня 1945 року у складі губернаторства Карафуто Японії, відтак у складі Углегорського міського округу Сахалінської області.
1925 | 1935 | 1959[2] | 1967[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] |
---|---|---|---|---|---|---|
5700 | ↗18 800 | ↘17 852 | ↘17 000 | ↗17 921 | ↗18 429 | ↘18 402 |
1992[3] | 1996[3] | 2000[3] | 2001[3] | 2002[7] | 2003[3] | 2005[3] |
↗19 100 | ↘17 500 | ↘15 700 | ↘15 300 | ↘13 396 | ↗13 400 | ↘12 800 |
2006[3] | 2007[3] | 2008[3] | 2009[8] | 2010[9] | 2011[3] | 2012[10] |
↘12 500 | ↘12 300 | ↘12 200 | ↘12 025 | ↘10 381 | ↗10 400 | ↘10 116 |
2013[11] | 2014[12] | 2015[13] | 2016[14] | 2017[15] | 2018[16] | 2019[17] |
↘9871 | ↘9597 | ↘9395 | ↘9198 | ↘9070 | ↘8860 | ↘8687 |
Місто Углегорськ прирівняно до районів Крайньої Півночі. Клімат помірний мусонний.
Клімат Углегорськ (1939-1964) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | −3 | −1 | 4 | 11 | 18 | 21 | 25 | 25 | 23 | 17 | 8 | 1 | 25 |
Середній максимум, °C | −10,7 | −7,9 | −2,4 | 4,6 | 10,3 | 14,8 | 19,1 | 21,1 | 17,3 | 9,7 | 0,1 | N/A | 5,7 |
Середня температура, °C | −15,4 | −13,7 | −8,1 | 0,6 | 7,5 | 13,7 | 17,2 | 17,1 | 12,2 | 4,9 | −4,9 | −12,4 | 1,6 |
Середній мінімум, °C | −19,4 | −17,8 | −12 | −3,2 | 1,8 | 6,7 | 11,4 | 13,1 | 8,3 | 1,0 | −7,7 | −15 | −2,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −37 | −33 | −28 | −16 | −8 | −2 | 2 | 3 | −1 | −16 | −23 | −36 | −37 |
Норма опадів, мм | 32 | 20 | 25 | 34 | 46 | 44 | 71 | 73 | 77 | 69 | 59 | 50 |
Традиційно основу економіки міста складають підприємства вугледобувної галузі, які розробляють вугільні шахти та розрізи на околицях.
З часів японського володарювання у місті діяв целюлозно-паперовий комбінат, який працював на деревині із лісів центральної частини Сахаліну. У різні роки на комбінаті працювали від 1000 до 2000 осіб. У 1990-х роках комбінат припинив діяльність.
На території міста розташований морський порт Углегорськ, що є терміналом морського порту Шахтьорськ.
В Углегорську існує низка підприємств харчової промисловості (хлібозаводи, завод пиво-безалкогольних напоїв) та підприємство з видобутку та перероблення риби та морепродуктів, що працює на прибережних ресурсах. Поблизу міста працює низка сільгосппідприємств, які займаються рослинництвом та м'ясо-молочним тваринництвом.
- ↑ Точки отсчёта (г.Углегорск) - интернет-музей отечественного рыболовства. Архів оригіналу за 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м Народная энциклопедия «Мой город». Углегорск (Сахалинская область)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|