Перейти до вмісту

Угрюмова Вікторія Іларіонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Угрюмова Вікторія Іларіонівна
Народилася4 січня 1967 (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна
Діяльністьписьменниця, сценаристка, есеїстка, генеалогиня
Мова творівросійська
Роки активності1998 - тепер. час

Вікторія Іларіонівна Угрюмова (нар. 4 січня 1967; Київ, Українська РСР) — українська письменниця, сценаристка, колумністка та культурологиня, дослідниця історії Києва.

Життєпис та творчість

[ред. | ред. код]

Вікторія Угрюмова народилася 4 січня 1967 року в Києві у родині архітекторів. Батько – Іларіон Леонтійович Угрюмов (1932-1980), мати Ольга Валентинівна Угрюмова (до шлюбу Бутович) (1936-2018).

В. Угрюмова вчилася у 77 школі м. Києва (тепер – Кловський ліцей №77), та здобула вищу гуманітарну освіту в Києві.

З 1985 по 1991 роки працювала у відділі кадрів КДІКу, обіймаючи різні посади; з 1991 по 1995 була керівницею екологічної групи. Професійно літературною діяльністю зайнялася у 1998 році.

Дебютний роман «Ім'я богині» — перша книга тетралогії «Кахатанна» (авторська назва «Дорога Каетана») був опублікований у видавництві «Азбука» у Санкт-Петербурзі в 1998 році та здобув Срібного Кадуцея на Харківському міжнародному фестивалі фантастики «Зоряний міст» (ХМФФ «Зоряний міст») у номінації «Кращий дебют». Тетралогія стала культовою та витримала три перевидання.

У тому ж 1998 році літературна сторінка газети «Киевские ведомости» (під редакцією українського поета Володимира Жовнорука) друкує перше оповідання Угрюмової «Африка». З наступного року в цій же газеті щотижня публікуються її оповідання та есеї, багато з яких стають культовими в середовищі любителів і знавців історії Києва. Оповідання «Путівник для гнома», що став початком своєрідної тетралогії («Путівник …», «Балада про парасольку в клітинку», «Будинок там, де ти», «Така собі епітафія») отримують широке читацьке визнання. А оповідання «Нотатки пінгвіна» користується такою популярністю, що рекомендоване для дитячого читання фахівцями журналу «Педагогіка і психологія».

У 2000 році Угрюмова в співавторстві з чоловіком Олегом написала перший їх спільний роман «Дракон Третього Рейху», а у 2001 році – продовження «Змії, дракони та родичі». Цей веселий, трохи абсурдний твір, який критика визначила як взірець людяності та освіжаючої політкоректності, один з кращих – цитата: «з часів «Швейка» - здобув великого читацького успіху. Він присвячений шаленим та карколомним пригодам екіпажу німецького експериментального танку, що потрапив у казкове королівство через чаклування тамтешнього придворного мага, у якого король затребував дракона для захисту від власної тітки, що вперто бажає одружити його з обраною нею нареченою. Таким же чином, тільки волею іншого чаклуна, потрапляють у цей фентезійний світ радянські партизани. Історія про те, що людські цінності вищі за будь-яку ідеологію, добрий гумор та тонкі жарти, багато з яких пішли «у народ», та шалений постмодернізм відрізняють цю серію від схожих за фабулою. Третя книга серії – «На коняці блідій» - ще не вийшла у друк.

На початку 2000 Вікторія Угрюмова багато співпрацює з різними газетами та журналами. У газеті «Вечірні вісті» по неділях виходить газетний роман «Чоловіки її мрії», що згодом був виданий у видавництві «Азбука» окремою книжкою у детективній серії «Детектив на шпильках».

У 2005 році побачив світ перший роман з одного найпопулярніших фентезійних циклів Угрюмових – «Некромерон». Це історія нащадка славетного роду некромантів королівськох крові, що виріс за тридесять земель від батьківського замку та був вихований суворою матусею як людина, що не вірить у байки, що розповідають про його пращурів. Приїхавши до маєтку Касарії, де ніколи не був, юний герцог з подивом знайшов там все, що досі вважав вигадками та брехнею – големів, вампірів, привидів та навіть мумію власного прапрадідуся. На нього чекають не тільки химерні піддані, але й війна з кузеном-королем за повної відсутності не тільки воєнного досвіду, та й армії як такої. Але у замок вже прибув молодий мінотавр, що призначив себе касарійським генералом.

Як написав про цю книжку один з критиків, важко визначити її жанр – це не пародія, і не героїчне фентезі, не тільки гумор і не тільки пригоди. Давайте назвемо це просто – хорошою літературою, зазначив критик. І критики, і читачі високо оцінили обидві книжки серії (Некромерон та Пандемоніум), що вийшли у видавництві «Азбука», відмічаючи теплий та яскравий гумор, «наче живі» постаті усіх персонажів – від головних до тих, про кого згадано лише у кількох реченнях, багатий словниковий запас та «перегорнуту з ніг на голову» фабулу: добрими героями цієї книжки є некроманти, мінотаври, зомбі, скелети та інші чудовиська, що демонструють дива героїзму, та створюють навколо себе світ, повний щастя та краси. Роман майже одразу вийшов у новому «покетному» виданні, а невдовзі був перекладений на польську мову перекладачем Евгениушем Дембськи та виданий у видавництві "Фабрика слів". У 2020 році у видавництві «Скай Хорс» виходить з другу тритомник «Некромерон», «Пандемоніум» та «Всі вовки Канорри» у авторській редакції. На кінець року планується видання четвертої книжки серії – «Аквамерон».

Також вона є авторкою сценарію художнього двосерійного фільму «Джокер» (премія за найкращу чоловічу роль на фестивалі «Кінотавр»), авторка сценарію 50-серійного серіалу «Диявол із Орлі. Ангел з Орлі». Не став серіалом, але був белетризований сценарій детективу «Скляний ключ».

З 2005 року Вікторія Угрюмова вела колонку в газеті «Грані +». У період з 2007 по 2010 роки Вікторія була шеф-редактором медичного видавничого дому «Професор Преображенський», до складу якого входили наступні видання: журнали «Фармбізнес», «Лікар», Муза Фармакопея", «Світ косметології», «Ескулап-Дентист», а також газета «СТОлична аптека», журнал «Рецепт» тощо.

З 2016 року Угрюмова почала співпрацю з київським видавництвом "Скай Хорс", переважна більшість книжок якого присвячена історії Києва. Вона стала постійним автором у багато численних проектах, а також постійним літературним редактором. До найцікавіших проєктів цих років можна віднести роботу над своєрідним путівником «Незвичайний Київ», де докладно описано більш ніж 850 дивних та маловідомих куточків столиці; проектом «Чорнобильська Зона очима сталкера» - це довідник-путівник сталкера, прокоментований вченими, що працюють в Чорнобильській Зоні та історичними коментарями та міні-нарисами (за авторством Вікторії). Також Вікторія Угрюмова написала текстову частину книжки-каталогу «Поштові марки СРСР», в якій у форматі альбому для марок представлено усі марки, що випускались в СРСР за роки його існування, та розміщено історію країни по п’ятирічкам, яка є і окремою роботою, і своєрідним поясненням до зображень на марках. До того ж, Вікторія написала велику розгорнуту статтю-передмову, присвячену історії філателії. Одним з найяскравіших проектів можна визнати роботу над книжкою "Innovation in Isolation" у співавторстві з Володимиром Невзоровим. Ця робота присвячена історії українських ЕОМ.

У 2018-2019 роках Угрюмова працювала над книжками з серії «Awesome heritage» - та виступила головним автором у проектах "Interesting Kyiv", "Interesting Ukraine", "Цікава Румунія" (рос. та англійською мовами), "Interesting Milan", "Interesting Chernobyl", а також в інших проектах видавництва "Скай Хорс".

На сьогоднішній день Вікторія Угрюмова є визнаною знавчинею історії Києва, якій присвячено кілька десятків її статей та есеїв. Цій же темі присвячена головна робота авторки за 2016-2020 роки, «Буквографія Києва. 1880-1980», для якої вона створила спеціальний формат. Останні роки Вікторія Угрюмова займається також проєктом, присвяченим розвідкам з сімейної історії, а також створенню такої. Працює над книгою, яка розкриває тему роботи з сімейним архівом та надає поради, як почати створювати власний архів, власну сімейну історію «з нуля».

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Серійні романи
  • Тетралогія «Кахатанна»
    1. Ім'я богині (1998) — II місце на фестивалі «Зоряний міст» в номінації «Дебютні книги».
    2. Зворотний бік Вічності (1998)
    3. Вогняна річка (1998)
    4. Палаючий міст (2000)
  • Дилогія «Білий дракон»:
    1. Дракон Третього рейху (2001)
    2. Змії, дракони і родичі (2001)
    3. На коняці блідій
  • Серія «Некромерон»
    1. Некромерон (2004)[1]
    2. Всі демони: Пандемоніум (2007)
    3. Всі вовки Канорри (2016)
  • Сумний король
    1. Білий паяц (2007)
Інші твори
  1. Двійник для блазня (2000)
  2. Блакитна кров (2002)
  3. Чоловіки її мрії (2004)
  4. Скляний ключ (2005)
  5. Бадагон. Дзеркала Лаодіси (2016)
  6. Ловці богів (2017)

Інші твори науково-популярного і розважального жанру

  1. Передмова і коментарі до фотографій у фотоальбомі «Київ 90-ті» Володимира Фаліна (2017)
  2. Автор та редактор у проекті «Чорнобильська зона очима сталкера». Видавництво "Скай Хорс" (2017)
  3. Проект «Незвичайний Київ» — путівник по Києву в жанрі культурно-історичних етюдів (російською та укарїнською мовами) (2017)
  4. Поштові марки СРСР – автор текстів у книзі, що представляє собою каталог усіх марок, випущених у СРСР та докладно прокоментований нарисами по історії країни по п’ятирічкам, а також коментарів на тему філателії (2018)
  5. "Interesting Ukraine" (2019, у співаторстві)
  6. "Interesting Chernobyl" (2019, у співаторстві)
  7. "Interesting Kyiv" (2019, у співаторстві)
  8. "Interesting Ukraine. Kyiv" (2019, у співаторстві)
  9. "Цікава Румунія" (2019, рос. мова. У співавторстві)
  10. "Interesting Milan" (2019, у співавторстві)
  11. "Innovation in Isolation" (2019, історія українських ЕОМ, у співавторстві)
  12. «Буквографія Києва. 1880-1980» (2019)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Антон Курин Сын некроманта. Рецензия в журнале «Мир фантастики» № 9; май 2004. Оценка 9 из 10

"Фантасты современной Украины. Энциклопедический справочник" / під редакцією доктора філологічних наук, професора І. В. Чорного. Вікторія Угрюмова. — Харків: Видавництво «Инвестор», 2007.