Уемура Сьоен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уемура Шьоен
яп. 上村 松園
Фото художниці бл. 1940 року
При народженніУемура Цуне
Народження23 квітня 1875(1875-04-23)
Кіото, Японія
Смерть27 серпня 1949(1949-08-27) (74 роки)
 Heijōd, Ikoma districtd, Префектура Нара, Японія[1]
(рак легень)
Національністьяпонці[2]
КраїнаЯпонія Японія
Жанрпортрет[3][4] і bijin-gad
НавчанняKyoto City University of Artsd
Діяльністьхудожник у японському стилі
НапрямокЯпонський традиційний живопис
ВчительSuzuki Shōnend, Коно Байреі, Такеуті Сейхо і Iwao Kongō Id
ЧленАкадемія мистецтв Японії
ДітиShōkō Uemurad
Роботи в колекціїХудожній музей Сієтла, Adachi Museum of Artd і Токійський національний музей
НагородиОрден культури[en]

CMNS: Уемура Сьоен у Вікісховищі

Уему́ра Шьо́ен (яп. 【上村松園】, うえむらしょうえん, англ. Uemura Shōen; нар.23 квітня 1875(18750423)пом.27 серпня 1949) — японська художниця нового часу. Представниця японського традиційного живопису. Майстер картин, присвячених японським красуням. Народилася в Кіото. Випускниця Кіотської префектурної школи мистецтв (1887). Здобула всеяпонське визнання у 15 років, здобувши приз на мистецькій виставці. Учениця Судзукі Шьонена, Кобо Байрея і Такеучі Сейхо. Осучаснила стиль школи шіджьо. Працювала над історичними сюжетами, образами відомих особистостей японської історії, пейзажами, театральними сценами. Член Імперської академії мистецтв Японії (1941). Першою серед жінок нагороджена Орденом культури Японії[en] (1948). Найвідоміший твір — «Танок-прелюдія» (1936), важлива культурна пам'ятка Японії. Мати художника Уемури Шьоко, бабуся художника Уемури Ацуші. Справжнє ім'я — Уемура Цуне (яп. 【上村津禰】, うえむらつね). Псевдонім — Шьоен («Сосновий сад»).

Біографія

[ред. | ред. код]
Танок-прелюдія (яп. 序の舞)
Творець:Уемура Шьоен
Час створення:1936
Розміри:141 х 23 см
Матеріал:Шовк
Техніка:Акварель
Жанр:портрет[3][4] і bijin-gad
Зберігається:Токіо
Музей:Токійський університет мистецтв
CMNS: [[commons:Category:Uemura Shōen|Танок-прелюдія (яп. 序の舞)]] у Вікісховищі

Уемура Шьоен була другою, молодшою ​​дочкою торговця чаєм, який помер за два місяці до її народження. Під керівництвом матері Уемура досконально вивчила японську традиційну чайну церемонію, ввібрала любов до прекрасного. Малювати Уемура почала ще в дитинстві, захоплювалася роботами в стилі укійо-е художника Кацушіки Хокусая. Вивчала живопис в школі мистецтв префектури Кіото під керівництвом пейзажиста напрямку гохуа — Судзукі Шьонен. Вивчала ранньомодерний живопис школи Кано та графіку середньовічного художника Сешшю.

Уемура Шьоен неодноразово отримувала призи на художніх виставках, таких як виставка Японської академії вишуканих мистецтв (1900). Учасниця виставки Японської академії вишуканих мистецтв в 1907, коли виставлену нею там картину, «Красуні чотирьох пір року», придбав принц Артур, син британської королеви Вікторії, який прибув до Японії з візитом.

Художниця проявляла інтерес до ксилографії та старовинних технік живопису. У її роботах проявляються сюжети та образи з традиційного японського театру но. У 19171922 роках вона взяла участь у низці виставок. У 1930-х роках Уемура створила свої найкращі роботи - картини «Весна і осінь» (1930), навіяну образами театру но і написану аквареллю на шовку «Танок-прелюдія» (1936, важлива культурна пам'ятка Японії) і «Комачі змиває листи» (1937).

1941 року Уемура Шьоен стала першою жінкою-художницею, прийнятою до Імператорської академії мистецтв. 1944 року Міністерством двору Японії її призначено придворним художником. У роки Другої світової війни національно забарвлена творчість Шьоен використовувалась японським урядом в пропагандистських цілях. У 1941 художниця пише картини «Сутінки» і «Ясний день», в 1943 - картину «Пізня осінь».

1948 року Уемуру нагородили японським Орденом культури.

Картини

[ред. | ред. код]
«Донька Міюкі» (1914)
«Споглядання квітів» (1915)
  • 1892: «Сей Шьонаґон» 清少納言
  • 1890: «Красуні чотирьох пір року» 四季美人図
  • 1899: «Квіти життя» 人生の花
  • 1914:
«Донька Міюкі» 娘深雪
«Приготування до танцю» 舞支度
  • 1915: «Споглядання квітів» 花がたみ
  • 1918: «Полум'я» 焔
  • 1922: «Ян Гуйфей» 楊貴妃
  • 1926: «Гарного вечора» 良宵之図
  • 1929: «Світлячок у тіні завіси» 簾のかげ、新蛍
  • 1930:
«Ісе Даю» 伊勢大輔
«Весна й осінь» 春秋図
«Мати і дитя» 母子
«Сині брови» 青眉
  • 1936: «Танок-прелюдія» 序の舞
  • 1937:
«Комачі змиває листи» 草子洗い小町
«Сніг, місяць, квітка» 雪月花
«Ясного дня» 晴日
«Захід сонця» 夕暮
  • 1943: «Пізня осінь» 晩秋
  • 1944: «Шідзу» 静

Праці

[ред. | ред. код]
  • 松園美人画譜. — 芸艸堂 1909.
  • 青眉抄. — 蒼生社 1947; 三彩社 1972; 講談社 (講談社文庫) 1977; 求龍堂 1995.
  • 青眉抄その後. — 求龍堂 1985.
  • 上村松園全随筆集: 青眉抄・青眉抄その後. — 求龍堂 2010.

Філателія

[ред. | ред. код]

За мотивами створених Уемурою творів в Японії випускалися поштові марки:

  • 1965: «Танок-прелюдія»;
  • 1980: «Мати і дитя»;
  • 2000: портрет Уемури Шьоен.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 上村松園とその藝術展 : 作品と解説. 小谷正一編集; 神崎憲一解説. — 毎日新聞社 1950.
  • 上村松園名作展. 奈良県文化会館編 ; 上村松園画. — 奈良県文化会館, 1969.
  • 上村松園. 関千代編 ( 近代の美術 12). — 至文堂 1972.
  • 上村松園 : その人と芸術. 田近憲三, 上村松篁, 田中一松著. — 山種美術館 1978.
  • 上村松園. 塩川京子編集解説 (日本画素描大観 2). — 講談社 1983.
  • 上村松園と美人画の系譜. — 小学館 2002.
  • Four Japanese painters : Taikan Yokoyama, Gyokudo Kawai, Shoen Uemura, Kiyokata Kaburaki : with reproductions and remarks by the artists. 49 Leica photographs by Ihee Kimura. — Japan Photo Service, 1939.
  • Changing images of women : Taisho-peirod paintings by Uemura Shoen (1875-1949), Ito Shoha (1877-1968), and Kajiwara Hisako (1896-1988). by Michiyo Morioka. — UMI 1990.
  • Conant, Ellen P., Rimer, J. Thomas, Owyoung, Stephen. Nihonga: Transcending the Past: Japanese-Style Painting, 1868-1968. Weatherhill, 1996.
  • Kato Ruiko. Bijin-ga in Modern Times--Kaburaki Kiyokata and Uemura Shoen // 池坊短期大学紀要 (30), 1-6, 2000.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уемура Шьоен