Перейти до вмісту

Ужгород (станція)

Координати: 48°36′34″ пн. ш. 22°18′02″ сх. д. / 48.609531° пн. ш. 22.300458° сх. д. / 48.609531; 22.300458
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ужгород
Ужгородська дирекція
Львівська залізниця
станція
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресам. Ужгород, вул. Станційна, 9
Координати48°36′34″ пн. ш. 22°18′02″ сх. д. / 48.609531° пн. ш. 22.300458° сх. д. / 48.609531; 22.300458
Структура
Лінія(ї)Самбір — Чоп
Платформ3
Тип платформ1 бічна та 2 острівні
Колій6
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову Довідкове бюро Автобус
СупутніПрийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах. Прийом та видача вантажобагажу підприємств, організацій та установ. Продаж квитків у міжнародному сполученні
Історія
Відкрито28 серпня 1872 (152 роки)
Перебудовано2004
Електрифіковано1968 (=3 кВ)
Інша інформація
ВласникУкрзалізниця
ОператорЛьвівська залізниця
ВебсайтВокзал станції Ужгород
Код ЄМР (АСУЗТ)381000
Код Експрес-32218095
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ (ч/з Здолбунів)857 км
Львів271 км
Самбір193 км
Чоп22 км
Мапа
Мапа
Ужгород на Вікісховищі

Ужгород — позакласна сортувальна залізнична станція Львівської залізниці на електрифікованій лінії Самбір — Чоп. За 3 км південніше станції відгалужується залізниця до прикордонної станції Павлове та з виходом на Словаччину. Розташована у місті Ужгород — обласному центрі Закарпатської області. Є головною станцією Ужгородської дирекції залізничних перевезень. Поруч із залізничним вокзалом (на проспекті Свободи) розташований міжміський автовокзал (~300 м).

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 28 серпня 1872 року у складі залізниці Ужгород — Чоп, завдяки якій Ужгород відразу ж отримав сполучення із Віднем та Будапештом.

1893 року прокладена залізницю з Ужгорода до Великого Березного.

1968 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі лінії Самбір — Чоп завдовжки 218 км[1].

За часів керівництва «Укрзалізницею» Георгія Кірпи у 2004 році здійснено реконструкцію залізничного вокзалу в місті Ужгород, яка обійшлася бюджету у 180 млн . Стара будівля вокзалу в Ужгороді була побудована 1905 року і не відповідала сучасним вимогам. Нині, в залі чекання будівлі вокзалу знаходиться меморіальний куток, який присвячений Георгію Кірпи. Центром експозиції є погруддя Героя України Георгія Кірпи. У шафі під склом зберігаються особисті речі колишнього міністра, в числі нагорода — оригінальний орден «Герой України».

На честь Георгія Кірпи названі:

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Станція Ужгород є кінцевою для усіх пасажирських поїздів далекого сполучення, за винятком лише швидкого поїзда № 59/60 сполученням  Чоп — Київ, для деяких приміських електропоїздів є транзитним пунктом.

З 11 грудня 2016 року через день призначено нічний експрес «Мрія» сполученням Харків — Ужгород через Полтаву, Миргород, Київ, Львів, який прямує за одну ніч через всю країну.

Нічний експрес № 3/4 сполученням Запоріжжя — Ужгород

З 16 грудня 2018 року призначено нічний експрес № 3/4 сполученням Запоріжжя — Ужгород через станції Дніпро-Головний, Біла Церква, Львів.

Приміські поїзди курсують до станцій:

Рух поїздів по станції Ужгород
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
3/4
«Нічний експрес»
Ужгород — Запоріжжя Щоденно
18/17
«Сковорода-Експрес»
Ужгород — Харків По непарних числах
29/30
Нічний експрес»
Ужгород — Київ Щоденно
37/38
«Біла акація»
Ужгород — Одеса Щоденно
45/46 Ужгород — Харків По непарних числах, до російського вторгнення в Україну поїзд прямував до станції Лисичанськ
60/59 Чоп — Київ Щоденно
81/82
«Десна»
Ужгород — Київ Щоденно
81/139—82/140
ВБС
Ужгород — Кам'янець - Подільський Щоденно
265/266 Ужгород — Ковель По непарних днів
749
«Інтерсіті»
Ужгород — Київ Щоденно
829 Ужгород — Львів Щоденно, крім середи
224/223

ВБС

Ужгород — Київ По деяких днях
Приміське сполучення
6517/6518 Мукачево — Сянки Щоденно
6541/6542 Сянки - Мукачево Щоденно
6519/6520 Мукачево — Сянки Щоденно
6545/6546 Сянки - Мукачево Щоденно
6547/6548 Сянки — Мукачево Щоденно
6523/6524 Мукачево — Сянки Щоденно

23 серпня 2022 року «Укрзалізниця» запустила «Поїзд до Перемоги», в складі якого 7 пасажирських вагонів, розписаних кращими українськими митцями і курсує за маршрутом Київ — Ужгород. Кожен вагон присвячений тимчасово окупованим територіям України та людям, які чинять опір російським окупантам:

  • Богдану Зізі, який облив синьо-жовтою фарбою міську адміністрацію в Євпаторії;
  • мешканцям Енергодара, які беззахисні вийшли проти танків;
  • захисникам Маріуполя;
  • залізничникам, які евакуювали людей із Харківщини;
  • лікарям з Луганщини, які рятували життя, залишаючись в окопах і підвалах;
  • фермерам Миколаївщини, які збирали врожай на замінованих та палаючих полях;
  • руху опору Херсонщини[4].

Контактна інформація

[ред. | ред. код]
  • 88000, м. Ужгород, вул. Станційна, 9.
  • Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-31-77, 69-21-16
  • Замовлення спеціального вагону для перевезення інвалідів (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-25-44, 69-37-09
  • Замовлення агажних перевезень та замовлення автомобілевоза (08:00—17:00): Таксофон (0312) 69-29-61, 69-21-31
  • довідкова інформація (цілодобово): Таксофон (0312) 69-29-62, 69-20-67.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія електрифікації залізниць (1967—1968) (рос.)
  2. В Ужгороді з'явилася площа імені Георгія Кірпи. zik.ua. 28 жовтня 2005. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-12 у Wayback Machine.]
  3. Львівською залізницею курсуватиме новий електропоїзд «Георгій Кірпа». daily.lviv.ua. 18 липня 2006.
  4. Поїзд до Перемоги запустили за маршрутом Київ — Ужгород. suspilne.media. 24 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]