Українознавчий альманах
| Країна видання |
 Україна[1] |
|---|---|
| Мова | українська[1] і англійська |
| ISSN-L | 2520-2626 |
| ISSN | 2520-2626 (друковане видання) |
«Українознавчий альманах» — періодичне наукове видання про українство, визнане ВАК України фаховим виданням у галузі політичних, філософських, історичних та філологічних наук. Видається Центром українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Заснований у 2009 р. Станом на 2023 рік. вийшло 32 випуски.
Головна концепція альманаху – публікація новітніх українознавчих досліджень співробітників та аспірантів Центру українознавства та досліджень, оприлюднених на конференціях, що проводяться під егідою Центру українознавства разом з провідними українознавчими установами України. Тому кожен випуск має тематичне спрямування, котре як правило відповідає науково-дослідним темам, що виконуються Центром українознавства зокрема: дослідженням соціокультурних перетворень в історичному досвіді та сьогоденні української спільноти, а також висвітленню ґендерних проблем українства.
Вийшов у 2009 р. Випуск присвячено дослідженню українського образу світу. Розглянуто теоретичні засади та специфіку формування українського образу світу; висвітлено співвідношення етнічної картини світу та національного образу світу; проаналізовано формування іміджу України в умовах викликів глобалізації.
Вийшов у 2010 р. Випуск присвячено дослідженню становлення і розвитку України, української спільноти та українськості. Розглянуто питання націєтворення, збереження українськості та формування спільної ідентичності громадян України, питання, пов’язані з українськими державотворчими процесами, геополітичними та євроінтеграційними перспективами України в умовах глобалізації. Висвітлено проблеми збереження культурно-історичного досвіду українства; філософсько-світоглядні та релігійні аспекти розвитку української духовності; культурно-освітні проблеми українського зарубіжжя; аксіологічні та ґендерні аспекти становлення українського суспільства; проблеми розгортання українського національно-визвольного руху і політичних репресій.
Вийшов у 2010 р. Випуск присвячено 10-річному ювілею Центру українознавства. Представлені у ньому матеріали є підсумковим результатом індивідуальних напрацювань співробітників Центру з теми «Дослідження соціокультурних перетворень в історичному досвіді та сьогоденні української спільноти», яка розроблялася за окремими тематичними напрямками.
Вийшов у 2010 р. Випуск присвячено дослідженню ґендерних аспектів українознавчої проблематики, що розглядались у межах Міжнародного науково-практичного Круглого столу «Гендерна освіта в Україні: досвід, проблеми, перспективи».
Вийшов у 2011 р. Випуск присвячено дослідженню культурно-світоглядних перетворень в історичному досвіді та сьогоденні української спільноти. В статтях досліджено та висвітлено широке коло наукових питань: чинники етно- та культуро збереження української спільноти; філософські засади трансформацій, що мали місце в українському соціумі в минулому та сучасності; концепції бачення та розвитку української спільноти, вироблені українськими та зарубіжними мислителями; маловідомі аспекти інтелектуального, духовного та культурного досвіду українства в їхньому розвитку та змінах; виклики та перспективи існування українства в сучасному світі; роль закордонних українців у соціокультурній взаємодії українства зі світом; ґендерний розвиток та особливості формування паритетної демократії в сучасній Україні.
Вийшов у 2011 р. Випуск присвячено дослідженню ролі жіноцтва у в історичному розвиткові та життєдіяльності української спільноти, аналізові ґендерної специфіки способів самореалізації жінки на теренах України в ретроспективі та перспективі, розгляду тенденцій подальшої жіночої емансипації та шляхів подолання існуючих ґендерних проблем українського соціуму.
Вийшов у 2012 р. Випуск присвячено дослідженню міграційних процесів у контексті цивілізаційної трансформації України і світу, актуальній і недостатньо вивченій в українській соціогуманітаристиці проблемі, яка виокремлюється на перетині українознавства, міграціології, політології, філософії, історії, соціології, психології та цивіліології. Авторами статей висвітлено й проаналізовано широке коло наукових питань: роль міграційних процесів у сучасному глобалізованому світі; різні наукові підходи до вивчення феномена міграції; теоретичні засади осмислення зовнішньої і внутрішньої міграції українців; політико-правове забезпечення розробки й реалізації державної міграційної політики; негативні наслідки масової еміграції з України; особливості четвертої хвилі української еміграції; українські міграційні процеси у філософському та культурно-історичному контексті; роль Церкви у регулюванні міграційних процесів; збереження української ідентичності в умовах міграції; культурно-освітні осередки українського зарубіжжя; роль сім’ї та Церкви у збереженні духовності й національних цінностей в умовах трудової міграції; особливості комунікації мігрантів та їхніх родин; розвиток українського шкільництва за кордоном; повернення українців на Батьківщину як стратегічне завдання міграційної політики держави.
Вийшов у 2012 р. Випуск присвячено дослідженню цивілізаційного потенціалу українства.
Всього у випуску вміщено 89 статей та повідомлень 91 автора (2 публікації у співавторстві). Серед авторів є представники різних наук: історики, філософи, юристи, психологи, політологи, мистецтвознавці, педагоги, філологи, релігієзнавці, що дало можливість дослідникам застосувати науковий інструментарій багатьох наук, використати широке коло джерел, висвітлити тему з різних теоретичних ракурсів. Більшість (майже 3/4) авторів працюють чи навчаються у Києві, зокрема у КНУ ім. Тараса Шевченка, ННДІУВІ. Решта авторів (23) представляють українознавчі центри та інші наукові установи й навчальні заклади різних територіальних частин світового українства: Харків (9 авторів), Донецьк (2), Мелітополь і Ніжин (по 2), Ірпінь, Полтаву, Луцьк і Острог (по 1); закордонне українство (4, з них: 3 — Польщу, 1 — Росію).
У випуску представлено частину результатів досліджень Центру українознавства, спрямованих на теоретичні та сучасні суспільні проблеми цивілізаційного розвитку українства як загальноцивілізаційного феномену, закономірності й особливості його формування і розвитку, а також результати інших наукових центрів і дослідників. Розділи випуску мають певне тематичне спрямування:
- Українство як об'єкт цивіліології;
- Цивілізаційний розвиток українства на тлі глобалізації;
- Український народ як співтворець Європейської цивілізації;
- Національно-культурні здобутки українства у контексті світової цивілізації;
- Українство в загальнолюдській цивілізації: відповіді на виклики часу;
- Закордонне українство як чинник цивілізаційного поступу України;
- Ґендерний вимір цивілізаційного розвитку українства.
- Цивілізаційний розвиток українства є надто актуальною темою для українського суспільства і становить великий інтерес для багатьох українознавчих центрів і дослідників у різних країнах. Адже цивілізаційна трансформація України відбувається непослідовно, болісно, без внутрішньої згоди ні щодо мети суспільного перетворення, ні щодо шляхів і засобів трансформації.[2]
Не всі вміщені у випуску праці відповідають темам розділів, а є й такі, що не відповідають його загальному тематичному спрямуванню і навіть українознавчому (Наприклад, стаття «Загальне, особливе та одиничне у формуванні національної свідомості латиноамериканців».). Багато праць, вміщених у 8-му випуску альманаху, є надзвичайно цікавими з певного погляду: постановки наукового питання, застосованої методики, використаних джерел, одержаного результату. Дві праці мають невдалі назви. Обґрунтованість результатів наукових досліджень у представлених статтях суттєво відрізняється, як і їх наукова цінність.[2]
- Перша стаття випуску «Українство в цивілізаційному ракурсі» Т. Воропаєвої має, до певної міри, програмну роль. У ній представлено теоретико-методологічні засади цивіліологічного осмислення українства науковцями Центру українознавства. Українство розглядається як загальноцивілізаційний феномен, а цивілізація — як «специфічна просторово-часова цілісність, яка репрезентує вищий ступінь самоорганізації та розвитку людського суспільства і в якій сталі елементи переважають над нестабільними».[3]
Цивілізаційний розвиток українства досліджений на сьогодні такою мірою, що не відповідає ні суспільній важливості результатів його осмислення, ні інтелектуальному потенціалу українства. На цьому тлі результати вивчення цивілізаційного розвитку українства, зосереджені у 8-му випуску «Українознавчого альманаху», мають велике наукове значення, є суттєвим внеском до джерельної бази українознавства та потребують глибокого вивчення і використання у науковій діяльності усіх, хто досліджує Україну в усіх її сутностях.[2]
Вийшов у 2012 р. Випуск присвячено актуальним питанням філології, лінгвокультурології, історії, соціології та антропології. У статтях висвітлено такі проблеми: соціокультурний вимір комунікативної конвенції толерантності засобами конструктивного діалогу; інноваційні мовні процеси в контексті сучасної культури; концептуальні та комунікативно-функціональні аспекти мовної діяльності; лінгвопоетикальна парадигма українського роману ХХ–ХХІ століття на тлі світового літературного процесу; лінгводидактичний аспект духовного потенціалу особистості; збереження рідної мови в контексті глобалізаційних процесів.
Вийшов у 2012 р. Випуск присвячено 130-річчю з дня народження Івана Огієнка (Іларіона) та аналізу його наукової, публіцистичної й духовної спадщини. У статтях висвітлено широке коло питань: наукова спадщина І. Огієнка як вченого-лінгвіста, його маловідома в Україні філософсько-поетична творчість; доробок І. Огієнка як педагога, внесок у розбудову вищої школи в Україні, в українське національне відродження загалом. Окрему увагу присвячено душпастирській діяльності митрополита Іларіона, його поглядам як духовної особи, релігійного й церковного лідера та історика української Церкви. Авторами статей є фахівці з різних галузей соціогуманітаристики світських та духовних установ.
Вийшов у 2013 р. Випуск присвячено дослідженню ролі українства у цивілізаційному процесі, зокрема, аналізові теоретико-методологічних проблем; історичним аспектам формування європейського цивілізаційного вибору українців; мотиваційним чинникам цивілізаційного вибору сучасного українського суспільства; перспективам євроінтеграційних зусиль українства; аналізу ґендерних реалій сучасної України; дослідженню соціокультурних, етнонаціональних та релігійних чинників як цивілізаційних; вивченню науково-освітніх та політико-правових аспектів інтеграції українства в європейський цивілізаційний простір.
- ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 2520-2626
- ↑ а б в http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2718[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Воропаєва Т. Українство в цивілізаційному ракурсі // Українознавчий альманах. — Вип. 8. — К., 2012. — С. 9-10.
- Українознавчий альманах.— Вип. 8. — К., 2012. — 289 с.
- Чирков О. Цивілізаційний розвиток українства у тематичному випуску «Українознавчого альманаху» (Рецензія на…) // Українознавство. — 2012. — № 3. — С. 206.[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про науковий журнал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |