Українська анімація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українська анімація
КраїнаУкраїна Україна
ВидЄвропейська анімація
Заснована1927
Перша роботаКазка про солом'яного бичка
Найвідоміша роботаКозаки
Пригоди капітана Врунгеля
ЗасновникВ'ячеслав Левандовський

Українська анімація або українська мультиплікація — вид українського кіномистецтва, твори якого створюють методом покадрової зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна або мальована анімація) або об'ємних (об'ємна або лялькова анімація) картинок. Належить до сукупності європейських анімацій.

Доба УРСР

[ред. | ред. код]
Кадр з мультфільму «Казка про солом'яного бичка», 1927 рік.

Історія української анімації розпочалася у 1927 році, коли в Центральній мультиплікаційній майстерні ВУФКУ художник-аніматор В'ячеслав Левандовський створив ляльковий мультфільм «Казка про солом'яного бичка»,[1] за мотивами одноіменної казки Олександра Олеся[2]. На жаль фільм не зберігся, нам відомо про нього лише кілька кадрів, хто бачив його, розповідає що фільм був мистецький.[3]

Нам довелося бачити кілька мультиплікаційних персонажів. Маленькі паперові фігурки тварин, що складаються з шарнірно з'єднаних частин, вони і тепер дивують своєю виразністю і філігранністю технічного виконання, чудово відтворюють ілюзію руху.

— Олександр Шимон.

Також В'ячеслав Левандовський створив мультфільми "Десять" та "Білка хозяюшка і мишка лиходіюшка", проте вони також не збереглися.

В українській анімації в ті роки панували анімовані агіт-плакати, що висміювали Захід, восхволяли СРСР. Однак зберегти українську анімацію це не допомогло.

В 1930-х роках репресивна машина СРСР стала знищувати анімацію України і знущатися над творцями, забороняючи їм творчу роботу. Про те, поодинокі мультфільми ще виходили. У 1934 році, у тому ж місті, молоді аніматори створили перший в історії України графічний мультиплікаційний фільм «Мурзилка в Африці» (реж. С. Гуєцький та Є. Горбач).[4] В ньому розповідалось про казкового персонажа Мурзилка, який вирушив до Африки, щоб урятувати негреня від жорстокості й несправедливості. Через рік виходить «Тук-Тук і його приятель Жук», який зняли учні Левандовського: Семен Гуєцький та Євген Горбач. Пригоди хлопчика, на ім'я Тук-Тук і його песика Жука був першою спробою створити серійного персонажа.[5][6] Когось з експериментаторів і першовідкривачів перемолола репресивна машина, когось — війна, решта розчинилися у бюрократичній системі та не відсвічували. Розвиток української анімації був поставлений на паузу і відновився у 1950-х. На київській студії з'явився Іполит Лазарчук. Саме завдяки йому ренесанс української мультиплікації розпочався. І початком були «Пригоди Перця» 1961 року. Над цим мультфільмом працював і відомий Давид Черкаський, режисер «Острова скарбів». Варто відзначити, що ні у кого з команди Іполита на той час не було досвіду в створенні анімації. Але результат виявився успішним.[7] Мультфільм розповідає про Перця, співробітника журналу, до якого звертаються по допомогу звірі, які потерпають від браконьєрів. Що не лише влаштовують несанкціоновані полювання, а й забруднюють ліс і річку.[8]

1967 рік, тоді на «Київнаукфільм» надійшов лист (прізвище автора втратилось) від жителя Запоріжжя, з проханням зняти фільм «Як козаки куліш варили», і навіть вже з вигаданими іменами героїв, так і зародилися Тур, Грай і Око.

Володимир Дахно намалював для мене довгу паличку і сказав, що це козак Грай, велике коло — силач Тур, маленьке — верткий Око. Я ж, як художник-аніматор, зробив з його ідеї персонажів. Створив їм обличчя, наростив тіла. Зробив їх такими, якими їх сьогодні знають всі. До речі, не всім відомо, що спочатку була ідея зняти повнометражне художнє кіно про козаків, але з цієї ідеї нічого не вийшло. У підсумку вирішили зробити мультфільм. Ніхто не думав, що з цього може вийти щось серйозне.

— Едуард Кірич, художник, створив образи козаків. Українська анімація.png

За першим фільмом, почали знімати інші. Козаки створювали позитив навколо себе. Вони почали визволяти, робити добро. Другий мультфільм мав назву «Як козаки у футбол грали», був дуже популярний. За ним «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки сіль купували», «Як козаки олімпійцями стали», «Як козаки мушкетерам допомагали», «Як козаки в хокей грали». Всього їх було 9.[9]

У 1976 році побачили перші серії мультсеріалу «Пригоди капітана Врунгеля» — мабуть, одного з головних мультфільмів Радянського Союзу.[10] Пригодницька опера про старого капітана Врунгеля, який вирішує взяти участь у парусній регаті. Його створили за мотивами повісті Андрія Некрасова. Саме в цьому фільмі вперше звучить дуже знаменита фраза «Як ви яхту назвете, так вона і попливе» (рос. Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт). Яхта мала символічну назву «Біда» і з цього починаються всі пригоди. На судні Врунгеля невідомим чином з'являється викрадена з музею статуя Венери. На скульптуру полюють не тільки правоохоронні органи в особі агента Нуль-нуль-ікс (пародія на агента 007[11]), а й безжальні гангстери Джуліко Бандітто і Де-ля Воро Гангстерітто.[12] У 1980 році виходить мультфільм "Капітошка" про дружні стосунки Вовченя та каплі Капітошки. У 1981 році вийшов мультфільм "Аліса у країні див".

У 1984 році на студії„ Київнаукфільм” відзняли мультфільм „Як Петрик П'яточкин слоників рахував”. А сценарії для нього написала та й, власне, вигадала самого персонажа — дитяча письменниця Наталья Гузєєва.

На початку 1990 років через розпад СРСР архіви Київнаукфільм було повністю знищено. Через чиновників Міністерства культури загинули майже всі докази, що свідчили про багаторічну працю маси українських аніматорів. Фонові заставки та ескізи до вже відзнятих стрічок та сценаріїв майбутніх — все, що залишилося від радянського спадку української анімації.[13]

Сучасна Україна

[ред. | ред. код]

Список анімаційних студій

[ред. | ред. код]

Особливістю сучасної української анімації є поєднання українських мотивів з елементами фантастики. Для прикладу візьму сучасну інтерпретацію мультфільму про козаків та лісову пісню, яка вийде незабаром. Сюжет "сучасних" козаків дуже нагадує класичну серію мультфільму. Головні персонажі Око, Грай і Тур, подорожують по країнах Європи, знайомляться з традиціями різних країн та грають у футбол. Образ козаків максимально передає українську культуру епохи гетьманщини та зображає доволі сучасний світ. Інша картина "Мавка. Лісова пісня", зроблена за мотивами драми-феєрії Лесі Українки та дуже гарно передає колорит Закарпаття та міфологію тих часів. Зараз українська анімація намагається спиратися на класичні роботи та втілювати в них щось нове, незвичне.

Докладніше: Список українських анімаційних студій

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Згадати Все. Історія української анімації. Частина 1. 24 Канал. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 21 травня 2019.
  2. ↑ Народився Олександр Олесь (О. І. Кандиба), український поет, перекладач, драматург | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  3. ↑ З чого починалась українська анімація. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 21 червня 2019.
  4. ↑ Українське анімаційне кіномистецтво - Український ігровий, документальний і науково-популярний кінематограф - КІНОМИСТЕЦТВО - ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ. - Художня культура 10 клас - Л.В. Климова. subject.com.ua. Процитовано 21 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Від солом’яного бичка до Микити Кожум’яки: 15 знакових українських мультиків за 90 років. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  6. ↑ С. В. Асенін. «Мир мультфильма». «Пути советской мультипликации» Архівовано, 3d-master.org.
  7. ↑ Polishuk, Anton (14 січня 2019). Украинская анимация. Более 90 лет истории рисованных фильмов. ІНФОЛАЙФ (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  8. ↑ Від солом’яного бичка до Микити Кожум’яки: 15 знакових українських мультиків за 90 років. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  9. ↑ Едуард КИРИЧ: «Щастя у вмінні бачити і створювати прекрасне» — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (укр.). 10 листопада 2017. Процитовано 21 травня 2019.
  10. ↑ История украинской анимации. KinoLand - мережа кінотеатрів у Харкові (ru-RU) . 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  11. ↑ Пригоди капітана Врунгеля - DetectiveClubUA - про детективи українською. DetectiveClubUA (ru-RU) . 19 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  12. ↑ 8 знаковых мультфильмов украинской анимации. Эволюция от 1960 до 2016. ru.espreso.tv. Архів [https://ru.espreso.tv/article/ 2017/10/28/8_znakovykh_multfylmov_ukraynskoy_anymacyy_evolyucyya_ot_1960_do_2016 оригіналу] за 23 червня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  13. ↑ Бричанський, Артур. Український мультиплікаційний кінематограф як вид мистецтва (Українською) . Вінницький національний технічний університет. с. 4.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_анімація