Українська психіатрична лікарня із суворим наглядом
| Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом | |
|---|---|
| Тип | спеціалізована психіатрична лікарня |
| Засновано | 1968р |
| Головний лікар | Кушнір Анатолій Миколайович |
| Кількість лікарів | 1226 |
| Відділення | 13 |
| Країна |  Україна |
| Адреса | 49006 м. Дніпро, вул.Чичеріна, буд. 84 |
| Акредитаційна категорія | вища |
Украї́нська психіатри́чна ліка́рня із суво́рим на́глядом — спеціалізований психіатричний заклад для осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини в стані неосудності та за рішенням суду відправлені на примусове лікування. Заклад розташований на території Дніпропетровського слідчого ізолятора № 3. Наразі єдина психіатрична лікарня з суворим наглядом на території України.
Психіатрична лікарня із суворим наглядом у Дніпрі є унікальним лікувальним закладом в Україні, призначеним для психічнохворих, які скоїли тяжкі соціально небезпечні діяння. До закладу направляються хворі з усієї України. Оскільки в лікарні утримуються особливо небезпечні пацієнти, що скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини, в лікарні діє контрольно-пропускна система, сучасна система охорони та відеонагляду за хворими. Станом на липень 2012 року в установі утримували 993 пацієнта, 122 з яких — жінки. Лікарня нараховує 13 відділень: з них вісім психіатричних, два сомато-психіатричних, а також туберкульозне, чоловіче відділення тимчасових форм психічних розладів та приймально-обсерваційне.[1].
Лікарня заснована в 1968 як одна з декількох спеціалізованих (тюремних) психіатричних лікарень на території СРСР. В радянські роки лікарню очолював підполковник Прус Федір Константинович. В 1973р до Дніпропетровскої спецлікарні на примусове лікування був направлений Леонід Плющ з діагнозом «млявотічна шизофренія». В 1976р Л. Плющ написав автобіографічну книгу «На карнавалі історії», де детально описав своє лікування у Дніпропетровській СПЛ. Також функціонування лікарні в радянські роки описане в книгах Юрія Ветохіна - «Схильний до втечі» та Олександра Шатравки - «Втеча з раю». Вони проходили лікування у спецлікарні після невдалої спроби втечі з СРСР. Шатравка навідався до спецлікарні вже в роки незалежності, та в своїй книзі написав, що в лікарні «все так же как в те, советские годы».
- Олександр Сєргов («чернігівський маніяк») — 20 квітня 2010 року скоїв потрійне вбивство та замах на вбивство.[2];
- Леонід Опанасенко — 24 травня 2013 року вчинив напад на бригаду медиків швидкої допомоги в Запоріжжі. Внаслідок нападу двоє лікарів отримали поранення, загинула фельдшерка Марина Савоніна.[3];
- Тарас Копровський — 20 липня 2013 року вчинив подвійний напад на мера міста Львова Андрія Садового. Психолого-психіатрична експертиза визнала Копровського неосудним. За неофіційною інформацією його було відправлено до Дніпропетровської спецлікарні.
- Олександр Долівець — в листопаді 2014 року скоїв подвійне вбивство в Дніпродзержинську. Жертвами Олександра стали жінка-інвалід Павлина Чередниченко та Валентина Амелько. Експертиза виявила в Олександра психічний розлад в формі шизофренії, судом було прийняте рішення про направлення його на примусове лікування до Дніпропетровської спецлікарні.[4]
- Генадій Співак — два роки проходив примусове лікування в Дніпропетровській спецлікарні за сфабрикованим звинуваченням у тяжкому злочині. Наразі є єдиним пацієнтом, що був виписаний з даного медзакладу. Зі слів Генадія він був шокований жахливими умовами тримання та наджорстоким ставленням до пацієнтів з боку медперсоналу та охорони.[5]
- ↑ Наглядовий візит до Української психіатричної лікарні із суворим наглядом (м. Дніпропетровськ). Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014.
- ↑ «Маніяк з лопатою» поїхав до Дніпропетровська [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вбивцю фельдшера бригади швидкої триматимуть у психіатричній лікарні. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014.
- ↑ Убийцу женщин посадят, но не в тюрьму. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- ↑ Узник днепропетровской «психушки»: «Раз в две-три недели кто-то из пациентов умирал якобы от сердечного приступа». Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 5 березня 2016.