Перейти до вмісту

Українська федерація ґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Українська федерація ґо
(УФГО)
Дата заснування1992
Типспортивна федерація
АдресаКиїв
Офіційний сайтwww.ufgo.org

Українська федерація ґо (бадук, вейчі) — всеукраїнська громадська неприбуткова організація, яка є українською спортивною федерацією з виду спорту ґо існує з 1975 року, з 1990 року офіційно визнана. Відповідає за розвиток ґо на території України, зокрема за проведення Чемпіонатів України з ґо та інших великих всеукраїнських змагань.

Інформація про організацію

[ред. | ред. код]

Щорічно УФГО проводить Чемпіонати України з го (включаючи жіночий, юнацький, парний чемпіонати), Кубок України. Також УФГО забезпечує перерахунок рейтингів українських гравців, веде облік та присвоєння спортивних розрядів та звань, а також суддівських категорій. УФГо є членом Міжнародної федерації го та Європейської федерації го.

Ґо в Україні

[ред. | ред. код]

Ґо в Україні розвивається із середини 1970-х, завдяки зусиллям ентузіастів-любителів. Створено Українську федерацію ґо, Кримську федерацію ґо, проводяться чемпіонат України, кубок України, турнір Український мейдзін, турнір на кубок посла Японії та інші. Клуби ґо є в Києві, Одесі, Рівному, Сімферополі, Севастополі, Донецьку, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Миколаєві, Тернополі й у інших містах. Українські представники на чемпіонатах Европи часто займають призові місця. У 2013 року Артем Качановський посів на чемпіонаті світу серед любителів третє місце.

  Першим українським професіональним гравцем у ґо стала 2012 року Марія Захарченко, яка отримала перший професійний дан у Кореї.

В юнацьких чемпіонатах Європи українські спортсмени часто займають призові місця та здобувають путівки на юнацькі чемпіонати світу.

2023 - Овсієнко Всеволод (4 дан) - вчетверте cтав чемпіоном Європи(U16)!

Найвищі досягнення українських гравців на юнацьких чемпіонатах світу: 2003 — 4 місце у віковій категорії до 12 років (Артем Качановський).


ІСТОРІЯ Го в містах України - ПЕРША ХВИЛЯ (1975 - 1985 р.р.).

[ред. | ред. код]

Після публікації циклу «Школа Го» Асташкіна та Нілова, у кількох містах України з'явилися гурти та клуби ентузіастів Го. Не було комплектів, підручників, тренерів, не було грошових призів, а всі поїздки на змагання оплачували ми самі… Була лише безкорислива любов до гри, бажання збагнути її таємниці. Саме такими були представники першої хвилі.

Основними центрами були Київ, Дніпропетровськ, Харків, Львів, Кривий Ріг та Крим. У Дніпропетровську найсильнішими були Володимир Михайловський, Костянтин Лопатенко, Володимир Обловатний та Григорій Поташников. У Харкові – Сергій Вілкомир, О.Улановський, В.Куренний, Віктор Мотузко, Шило, та (пізніше) Віктор Литвин та Михайло Ковальов. У Кривому Розі – Олександр Вдовін (до речі, який мав спортивне звання кандидата у майстри спорту з легкої атлетики). У Львові була велика група на чолі з Луцивим та Юрієм Яструбом (пізніше з'явилася дівчина, що сильно грає – Ірина Данильченко). У Криму завдяки зусиллям Костянтина Вознікова виник, мабуть, найбільший за чисельністю центр українського Го. Згодом там і сильні гравці з'явилися: Ігор Бакулін (4 дан) та Олег Жваколюк (2 дан). Два найсильніші гравці України були у Києві. Аркадій Богацький та Юрій Плющ займали найвищі місця і в Україні, і на всесоюзних змаганнях. І в Києві іншим гравцям, а їх було чимало (Андрій Лапшин, Олександр Яценко, В.Райко, О.Кундич та інші), тривалий час не вдавалося поставити їхнє лідерство під сумнів

Перший Всесоюзний фестиваль Го (1976 рік м.Ленінград)

[ред. | ред. код]

На фестиваль приїхало близько ста шанувальників Го СРСР.

Першим турніром фестивалю став турнір на дошці 13х13 за олімпійською системою. Юрій Плющ (Київ) пробився до півфіналу, де програв Миколі Михайлівському (Дніпропетровськ), який у фіналі переміг іншого представника Дніпропетровська – Володимира Обловатного та став переможцем. Потім був основний турнір. Також відбувся матч між командами Ленінграда та найкращими гравцями інших міст СРСР на 10 дошках.

У 1986 р. Юрій Плющ разом із Олександром Явичем зареєстрували Київську федерацію Го. Олександр Явич стає ії першим президентом.

Одеса Золота

[ред. | ред. код]

Президенти УФГО

[ред. | ред. код]

1. Володимир Платонов - Президент Української федерації ґо 1992-1996 рр

2. Аркадій Богацький - Президент Української федерації ґо 1996–2003 рр

3. Дмитро Яценко - виконуючий обов'язки Президента Української федерації ґо 2004-2005 рр

4. Василь Скочко - Президент Української федерації ґо 2006-2008 рр

5. Дмитро Яценко - Президент Української федерації ґо 2008-2023 рр

Чемпіони України

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Ранг (дан) Спортивне

звання

Місто
2023 Всеволод Овсієнко 5 дан МСУ Київ
2022 Валерій Крушельницький 6 дан МСУ Рівне
2021 Жураковський, Богдан 6 дан МСУ Рівне
2020 Валерій Крушельницький 5 дан МСУ Рівне
2019 Артем Качановський 2 про дан МСУМК Київ/Рівне
2018 Артем Качановський 1 про дан МСУМК Київ/Рівне
2017 Артем Качановський 1 про дан МСУМК Київ/Рівне
2016 Артем Качановський 1 про дан МСУМК Київ/Рівне
2015 Андрій Кравець 6 дан МСУ Київ/Рівне
2014 Артем Качановський 7 дан МСУМК Київ/Рівне
2013 Артем Качановський 7 дан МСУМК Київ/Рівне
2012 Андрій Кравець 5 дан МСУ Київ/Рівне
2011 Артем Качановський 7 дан МСУМК Київ/Рівне
2010 Артем Качановський 6 дан МСУМК Київ/Рівне
2009 Артем Качановський 6 дан МСУ Рівне
2008 Богдан Жураковський 5 дан Київ/Рівне
2007 Дмитро Богацький 6 дан МСУМК Київ
2006 Сергій Рідзель 5 дан Одеса
2005 Сергій Рідзель 5 дан Одеса
2003 Дмитро Богацький 6 дан МСУМК Київ
2002 Дмитро Богацький 6 дан МСУМК Київ
2001 Дмитро Богацький 6 дан МСУ Київ
2000 Михайло Гальченко 5 дан Київ
1999 Дмитро Богацький 6 дан МСУ Київ
1998 Аркадій Богацький 5 дан МСУ Київ
1997 Дмитро Богацький 6 дан МСУ Київ
1996 Дмитро Яценко 5 дан Київ
1995 Дмитро Яценко 5 дан Київ
1994 Дмитро Яценко 5 дан Київ
1993 Юрій Лєдовськой 6 дан Харків
1992 Юрій Плющ 5 дан МСУ Київ
1991 Вишневський В.В. 4 дан Львів
1990 Юрій Лєдовськой (УССР) 6 дан Харків

На перших Всесвітніх іграх з розумових видів спорту, які відбулися в 2008 році в Пекіні, збірна України в командних змаганнях пробилася у чвертьфінал, де програла команді Китаю, складеній із професіоналів найвищого рівня.

Посилання

[ред. | ред. код]