Український Фашистівський Здвиг
| Український Фашистівський Здвиг |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Український Фашистівський Здвиг — українська націоналістична організація в Белграді. Вона періодично співпрацювала з ОУН і стояла на близьких до націоналістів позиціях. Як емблему використовував Націоналістичний Тризуб (дизайн Р. Лісовського) на тлі хреста. Цю ж емблему (але без хреста) використовувала й ОУН. У 1936 році між ОУН та УФЗ відбулася суперечка за символіку, але й вона була полагоджена. Гасла УФЗ — один до одного збігалися з гаслами ОУН[2].
Організація поряд з іншими українськими осередками «Просвіти» та «Української Громади» діяла наприкінці 1930-х років в Королівстві Югославія напівлегально[2]. Очолював УФЗ торговець з Белграда, Левко Богунець. З січня 1939-го організація видавала часопис «За Україну!» під редакцією Петра Полубинського[3]. Програмні засади організації були надруковані в першому числі часопису за авторством В. Млинаря[2].
- Україна — українцям.
- Знищення большовицької влади III Інтернаціоналу.
- Визволення з-під чужих окупацій всіх частин Української Землі.
- Самостійна, ні від кого незалежна Соборна Українська Держава.
- Сильна національна влада з участю в кермі всіх представників українського суспільства.
- Автокефалія Української Православної Церкви. Свобода для інших християнських віросповідань в гряницях державних законів, одначе без права підпорядкування чужоземним церковним зверхникам. Українська Православна Автокефальна Церква та інші, признані державними законами християнські віросповідання, стоять на службі Держави й Народу.
- Знищення всіх політичних партій.
- Виховання українського суспільства в дусі жертвенного патріотизму та громадської дисципліни.
- Розвиток національної культури.
- Примусова загальна і фахова освіта.
- Знищення ворожої і взагалі чужоземної колонізації.
- Вивласнення без окупу панських земельних маєтків.
- Вся земля працюючим селянам на основі приватної та громадянської трудової власності.
- Націоналізація вирішальних галузей промислу в цілях незалежного народного господарства. Всякі концесії чужинцям в промислі, рільництві та інших галузях державно-господарчого життя абсолютно виключені.
- Приватний почин у тих ділянках промислового виробництва й торгівлі, де він виправдовується інтересами держави й суспільства.
- Організація робітництва в корпорації в цілях захисту його інтересів.
- Усіх громадян неукраїнської народності на основі окремих державних законів унормувати під взглядом державної приналежности. З того правила безумовно виключені жиди й ті, що коли будь в тих чи інших формах працювали на шкоду Українського Народу й Української Державності.
- ↑ До питання про ідеологію Організації українських націоналістів. Історична правда. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
- ↑ а б в Козлітін В. Українські громадські організації в Югославії (20-30-ті роки XX століття) [Архівовано 19 липня 2007 у Wayback Machine.] // Українці Хорватії. Матеріали і документи. / Упорядники Славко Бурда і Борис Гралюк. — Загреб: Культурно-просвітне товариство русинів і українців Загреба, 2002. — С. 34. ISBN 953-96527-0-7
- ↑ Касьянов Г. До питання про ідеологію Організації українських націоналістів. // Українська правда. Історична правда від 16 січня 2012 року. (Архів)
- Козлітін В. Українські громадські організації в Югославії (20-30-ті роки XX століття) // Українці Хорватії. Матеріали і документи. / Упорядники Славко Бурда і Борис Гралюк. — Загреб: Культурно-просвітне товариство русинів і українців Загреба, 2002. — С. 34. ISBN 953-96527-0-7
- Бондаренко К. Фашизм в Україні. До історії проблеми. // Українські варіанти, № 2 — 1997. Електронна версія (частина 1) в Livejournal [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.]
 |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |