Український жіночий союз (Київ)
| Український жіночий союз | |
|---|---|
| Тип | жіноча організаціяd  |
Український жіночий союз, також Українська жіноча спілка — українська жіноча громадська організація, що існувала у 1917—1918 роках у Києві. Організація об'єднувала кілька сотень осіб у Києві, Харкові та інших містах України. Друкованим органом УЖС був «Жіночий вісник». У вересні 1917 року УЖС провів Перший український жіночий з'їзд.
21 березня 1917 року було створено ініціативу групу зі створення Українського жіночого союзу. 3 квітня утворили тимчасову раду, на чолі якої стала Віра Нечаївська, до складу ввійшли Бондаренко, Мельник, Парфенюк, Поцубієнко, Василь Равлюк. 25 квітня збори УЖС обрали постійну раду в складі тимчасової з додаванням Валентини Радзимовської, Веретенник, Гупалівни, Палчевської, Руппельт, Соколовської, Тимешко, Цікаловської, а головою затвердили Віру Нечаївську.
Невдовзі було створено відділення в усіх українських губерніях, зокрема в Харкові та Чернігові.
У квітні до складу УЖС входило понад 50 осіб. У травні — вже кілька сотень. У червні-липні тільки Чернігівське відділення налічувало 70 осіб[1].
Серед членів УЖС були не тільки українські жінки, але й чоловіки, які поділяли цінності та програму організації.
УЖС заснував двотижневий часопис «Жіночий вісник». Редакційну комісію очолив Василь Равлюк.
Було надруковано два випуски: від 11 червня та 22 серпня. У випусках роз'яснювалося законодавство, велася агітація перед виборами, друкувалися уроки української мови, хроніка утворення регіональних жіночих товариств.
Перший жіночий з'їзд відбувся в Києві 27-29 (14-16) вересня 1917 року, організований Українським жіночим союзом. З'їзд являв собою представницькі збори українських жіночих організацій. Майже половину делегаток складали селянки[2]. Проходив у Клубі «Родина»[3].
З'їзд утвердив Українську жіночу спілку, розробив і затвердив її статут, обрав керівну раду. До порядку денного з'їзду увійшли питання про політичне становище країни, про участь жінок у виборах до Всеросійських Установчих зборів, про захист прав дітей та жінок тощо[4].
З'їзд ухвалив кілька резолюцій: про політичні та виборчі справи, про ставлення до національних меншин, про освіту тощо. На виборах до Всеросійських Установчих зборів Українська жіноча спілка зобов'язувалася виконувати настанови Української Центральної Ради, блокуючись з УПСР, УСДРП та Селянською спілкою. Резолюція «В громадських справах» присвячувалася становищу жінок. У ній ішлося про скасування опіки над дітьми і майном вдів, поліпшення умов праці жінок, надання їм соціальних гарантій на час вагітності та після пологів тощо[5].
- ↑ Оніщенко О. Діяльність Чернігівського жіночого союзу в 1917 році. Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. — Вип. 12 /Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Редколегія: О. Б. Коваленко (голова) та ін. — Чернігів, 2010. — 258 с.: іл. С. 160—164
- ↑ Український національно-визвольний рух. Березень — листопад 1917 року: Документи і матеріали. — С.769
- ↑ О. Кучерук. Київ 1917—1919 рр. Події, особи, адреси. Центральна рада УНР. 1.Події
- ↑ Петришина Л. Жіночий рух в Україні у 1917 р. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історичні науки. 2006. No 1. С. 145—149.
- ↑ Гриценко А. П. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ З'ЇЗД // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.
- Оксана Оніщенко. Український Жіночий Союз (1917 рік). Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 років: Збірник наукових статей. — Вип. 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 2002.