Ульва азовська
| Ентероморфа азовська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ulva maeotica (Proshkina-Lavrenko) P.M.Tsarenko, 2011 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko 1945 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ульва азовська (Ulva maeotica[1]), Ентероморфа азовська — вид зелених водоростей родини ульвові. Рідкісний регіональний ендемік, що трапляється біля узбереж Одеської, Херсонської, Запорізької областей та Криму. Вид занесений до Червоної книги України.[2]
Слань світло-зелена міхуро- до витягнуто-яйцеподібної чи еліпсоїдної форми, на короткій ніжці, яка злегка розширюється в підошву, та з отвором на верхівці, 2—20 см заввишки, 0,5—0,8 см завширшки. Клітини розташовані безладно, багатокутні, з заокругленими кутами, висота більша за ширину в 1,3—2 рази, 13—23 мкм завширшки, 12—38 мкм завдовжки. Хлоропласт з 2—7 піреноїдами.
Характеризується азово-чорноморським ареалом, трапляється біля узбережжя Росії та України. Популяції локальні, невеликі. Каркінітська затока та Одеське узбережжя, Молочний та Утлюкський лимани, Бердянська коса, «Лебедині острови», Сиваш, Південний берег Криму. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.
Росте на камінні, раковинах молюсків в субліторальній та псевдоліторальній зоні морів, зрідка в опріснених водах.
При первісному описі в 1945 році водорость віднесена до роду Ентероморфа, як Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko[3]. В подальшому, з накопиченням молекулярних даних, були отримані переконливі свідчення, що рід Ентероморфа не є монофілетичним, а натомість разом з родом Ульва утворюють єдину кладу[4]. Оскільки рід Ульва (Ulva L., 1753[5]) описаний раніше, рід Ентероморфа (Enteromorpha Link, 1820[6]), за правилами ботанічної номенклатури, вважається гомотипічним синонімом. Оновлена назва виду, Ulva maeotica (Proshkina-Lavrenko) P.M.Tsarenko, опублікована 2011 році.[1][7]
Загрозами є антропогенне навантаження (евтрофування). Занесена до Червоної книги України, природоохоронний статус — рідкісний[2]. Охороняється в ПЗ «Мис Мартьян» та Кримському («Лебединні острови»)[8].
- ↑ а б Burova, O.V.; Tsarenko, P.M.; Kovalenko, O.V.; Mikhailyuk, T.I.; Petlovany, O.A.; Lilitska, G.G.; Bilous, O.P. (2011). Ulvophyceae. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Volume 3: Chlorophyta. (англ.). Ruggell: A.R.A. Gantner Verlag K.-G. с. 20—61. ISBN 9783905997019.
- ↑ а б Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 грудня 2024.
- ↑ Guiry, M.D. & Guiry, G.M. (01 листопада 2019). Enteromorpha maeotica Proshkina-Lavrenko 1945. AlgaeBase. World-wide electronic publication (англ.). National University of Ireland, Galway. Процитовано 25 грудня 2024.
- ↑ Hayden, Hillary S.; Blomster, Jaanika; Maggs, Christine A.; Silva, Paul C.; Stanhope, Michael J.; Waaland, J. Robert (2003-08). Linnaeus was right all along: Ulva and Enteromorpha are not distinct genera. European Journal of Phycology (англ.). Т. 38, № 3. с. 277—294. doi:10.1080/1364253031000136321. ISSN 0967-0262. Процитовано 27 грудня 2024.
- ↑ M.D. Guiry (2012). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Ulva Linnaeus, 1753. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 11 лютого 2012.
- ↑ M.D. Guiry (2024). Guiry MD, Guiry GM (ред.). Enteromorpha Link, 1820. AlgaeBase. National University of Ireland, Galway. World Register of Marine Species. Процитовано 27 грудня 2024.
- ↑ Guiry, M.D. & Guiry, G.M. (18 листопада 2023). Ulva maeotica (Proshkina-Lavrenko) P.M.Tsarenko 2011. AlgaeBase. World-wide electronic publication (англ.). National University of Ireland, Galway. Процитовано 25 грудня 2024.
- ↑ Ентероморфа азовська Enteromorpha maeotica Proschk.–Lavr. - Червона книга України. redbook-ua.org. Процитовано 27 грудня 2024.
