Ульрих Вількен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульрих Вількен
нім. Ulrich Wilcken
Народився18 грудня 1862(1862-12-18)[3][4][…]
Штеттін, Королівство Пруссія[3]
Помер10 грудня 1944(1944-12-10)[1][2] (81 рік)
Баден-Баден, Баденська республіка, Німецький Райх[1]
ПохованняNeuer Friedhof Tutzingd
Країна Королівство Пруссія
 Німецький Райх
Діяльністьісторик, викладач університету, papyrologist
Галузьантикознавство
Alma materЛейпцизький університет, HU Berlin і Тюбінгенський університет
Відомі учніHermann Schmitzd
Знання мовнімецька[4]
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Боннський університет, Лейпцизький університет, JMU, Університет Мартіна Лютера, HU Berlin і Вроцлавський університет
ЧленствоПрусська академія наук, Баварська академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Британська академія, Національна академія дей-Лінчей, Російська академія наук, Саксонська академія наук (1 квітня 1912), Саксонська академія наук, Нідерландська королівська академія наук і Graeca Halensisd
Нагороди

Ульрих Вількен (нім. Ulrich Wilcken, 18 грудня 1862, Щецин, — 10 грудня 1944, Баден-Баден) — німецький історик античності, один з основоположників грецької папірології.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ульрих Вількен був учнем Теодора Моммзена. З 1889 року — професор, в Берлінському університеті — з 1917 по 1931 роки.

Видавав, перекладав, систематизував і досліджував грецькі папіруси і черепки-остракони. На їх основі він створив низку досліджень з історії, соціально-економічної, політичної і культурного життя греко-римського, а також візантійського та арабського Єгипту. Модернізував античну історію, ідеалізував Александра Македонського.

Засновник та беззмінний редактор міжнародного наукового журналу «Archiv für Papyrusforschung und verwandte Gebiete».

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Observationes ad historiam Aegypti provinciae Romanae depromptae e papyris Graecis Berolinensibus ineditis. Haack, Berlin 1885.
  • Griechische Ostraka aus Aegypten und Nubien. Ein Beitrag zur antiken Wirtschaftsgeschichte. 2 Bände. Giesecke & Devrient, Leipzig 1899. Nachdruck Hakkert, Amsterdam 1970.
  • Grundzüge und Chrestomathie der Papyruskunde. Band 1: Historischer Teil (in zwei Hälften). Leipzig 1912. (Band 2: Juristischer Teil von Ludwig Mitteis.)
  • Griechische Geschichte im Rahmen der Altertumsgeschichte. Oldenbourg, München 1924; 9. Aufl. 1962 (durchgesehen von Günther Klaffenbach).
  • Urkunden der Ptolemäerzeit (ältere Funde). 2 Bände. de Gruyter, Berlin 1927, Nachdruck 1977, ISBN 3-11-005711-5.
  • Alexander der Große. Quelle & Meyer, Leipzig 1931.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Вилькен Ульрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119220857 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ KNAW Past Members


Карл Фрідріх Гаус Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ульрих_Вількен&oldid=42289328