Ульріх фон Гассель

Ульріх фон Гассель
нім. Ulrich von Hassell
Ім'я при народженні	нім. Christian August Ulrich von Hassell
Народився	12 листопада 1881(1881-11-12) Анклам, Померанія
Помер	8 вересня 1944(1944-09-08) (62 роки) Берлін ·повішення
Громадянство	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Діяльність	Дипломат
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Посада	ambassador of the German Reichd
Партія	Німецька національна народна партія, НСДАП
У шлюбі з	Ліза фон Тірпіц
Діти	Fey von Hasselld  і Wolf Ulrich von Hasselld
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Орден Данеброг defaultКавалер Великого хреста ордена Данеброг Орден Ізабелли Католички (Іспанія) Орден Подвійного дракона Орден Османие 1 ступеня Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Медіафайли у Вікісховищі

У́льріх фон Га́ссель (нім. Ulrich von Hassell; 12 листопада 1881, Анклам — 8 вересня 1944, Берлін) — німецький дипломат, учасник змови проти Гітлера 20 липня 1944 року.

Біографія

Ульріх фон Гассель на судовому процесі

Ульріх фон Гассель народився 12 листопада 1881 року в Померанії, у сім'ї лейтенанта Ульріха фон Гасселя та його дружини Маргарити. У 1899 році склав вступні іспити до гімназії імені принца Генріха (Prinz Heinrich Gymnasium), протягом 1899–1903 років вивчав юриспруденцію та економіку в Лозаннському, Тюбінгенському університетах та в Берліні, також був активістом асоціації студентів Тюбінгена. У 1909 році, після повернення з Циндао та Лондону, перебував на цивільній службі в Міністерстві закордонних справ Німецької імперії, у 1911 році був призначений віце-консулом у Генуї. Під час Першої світової війни зазнав поранення в груди, беручи участь у битві на Марні 8 вересня 1914 року, після цього працював приватним секретарем та радником адмірала Альфреда фон Тірпіца. Після закінчення війни, у 1918 році, Гассель приєднався до Німецької національної народної партії, а вже в наступному році повернувся до Міністерства закордонних справ та до початку 1930-х працював у Римі, Барселоні, Копенгагені та Белграді.

У 1932 році став німецьким послом у Королівстві Італія, у 1933 році приєднався до Нацистської партії Німеччини (НСДАП), однак виступав проти Антикомінтернівського пакту, який підписали нацистська Німеччина, фашистська Італія та Японська імперія у 1937 році, замість цього підтримував західнохристиянську спільноту Європи (сам Гассель був членом Ордену св. Іоанна та Німецької протестантської асоціації дворян). У 1938 році, унаслідок так званої кризи Фріче-Бломберга, Гітлер відкликав фон Гасселя з посади посла у Римі, однак при цьому повністю не позбавив його можливості працювати у сфері дипломатії. Незабаром після нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року фон Гассель очолив делегацію, що мала заспокоїти уряди країн Північної Європи, які боялися наближення німецької агресії проти їх держав.

Після початку Другої світової війни брав участь у розробці планів нейтралізації Гітлера. У цих планах Гассель мав виконувати роль посередника між консервативними опозиційними угрупованнями під головуванням Карла Фрідріха Герделера та генерал-полковником Людвігом Беком і спільнотою Крайзау. Ульріх фон Гассель разом з генералом Беком та Йоганнесом Попіцем розробили план післявоєнної внутрішньої організації Німеччини на випадок, якщо державний переворот у країні буде успішним. У післягітлерівській Німеччині фон Гассель мав бути міністром закордонних справ у тимчасовому уряді.

Однак замах зазнав невдачі, і 29 липня 1944 року фон Гассель був заарештований гестапо за підозрою в участі у спробі державного перевороту. 8 вересня, після дводенного судового процесу в Німецькому народному трибуналі (Volksgerichtshof), його було засуджено до смертного вироку, який був виконаний того ж дня у в'язниці Плетцензее (Берлін).

Після Другої світової війни було опубліковано щоденники фон Гасселя, що стали важливим доказом діяльності різних антигітлерівських угруповань у нацистській Німеччині.

Родина

З 1911 року до моменту смерті в 1944 році Ульріх фон Гассель був одружений з Лізою фон Тірпіц (донькою адмірала Альфреда фон Тірпіца). Мав чотирьох дітей (дві доньки та два сина) від цього шлюбу.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
• Нагрудний знак «За поранення»
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарія)
• Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японія)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Італія)
• Орден Корони (Югославія), великий хрест
• Орден Данеброг, великий хрест (Данія)
• Орден Ізабелли Католички, командорський хрест (Іспанія)
• Орден Подвійного дракона 3-го ступеня, 1-й клас (Китай)
• Орден «Османіє» 1-го класу (Османська імперія)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості

Література

• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання

• ULRICH VON HASSELL DIARIES: 1938–1944. Biography^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Ulrich von Hassell — Biographies
• Хассель, Ульрих — Биографический указатель