Одіссей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Улісс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Одіссей (значення).
Запит «Улісс» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Одіссей
дав.-гр. Ὀδυσσεύς
Божество вдавньогрецька міфологія
Посадаправитель з давньогрецької міфологіїd
БатькоЛаерт[1]
МатиАнтіклея[d][1]
Брати/сестриКтіменаd
ДітиТелемах[1], Агрійd[2], Евріал[d], Леонтофонd, Навсінойd, Навсітой[d], Телегон[3], Кассіфонаd, Латин, Поліпортd, Ардейd, Поліпойтd, Антей[d], Аркесілай[d] і Авзон
Похідна роботаLeopold Bloomd
Персонаж творуІліада, Одіссея і Madness of Odysseusd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Частина серії статей на тему:
Давньогрецька міфологія
Кадм бореться з драконом, амфора, Лувр, Париж
Божества
Герої
Істоти
Інше
Категорія Категорія • Портал • Портал

Одіссе́й (грец. Οδυσσέας — той, що сердить богів) — у грецькій міфології й епосі володар острова Ітака. Син Лаерта й Антіклеї. Один з головних героїв Троянської війни, оспіваний в «Іліаді» й «Одіссеї». Національний герой Греції[4].

У латинській мові та давньоримській міфології використовувалися форми імені Улісс, також Улікс (лат. Ulisses, Ulixes), утворені від давньогрецького фонетичного варіанту Olysseus.

24 серпня 2010 року офіційно повідомлено про відкриття двома грецькими археологами з Яніни, що проводили розкопки впродовж 16 років в районі Айос-Афанасіос на острові Ітака, царського палацу Одіссея — триповерхової будівлі, подібної до знайдених в Мікенах, Пілосі та Тиринфі[5][6].

Міф про Одіссея

[ред. | ред. код]

Одіссей славився розумом, рішучістю, кмітливістю, хитрістю і красномовством, тому брав участь у численних посольствах. Але й мав недоліки, такі як глузливість і нерозсудливість. Дружиною Одіссея була Пенелопа, котру він одержав від Тіндарея як нагороду за мудру пораду (варіант: за перемогу у марафоні). У Мессені Одіссей зустрівся з Іфітом, який подарував йому лук Евріта. У майбутньому під час відсутності Одіссея ніхто з женихів Пенелопи не міг натягнути тятиви цього лука.

Агамемнон ледве вмовив Одіссея приєднатися до ахейських вождів у поході проти Трої. Одіссей намагався повернути Єлену мирним шляхом. На десятому році війни він переконав ахейців продовжувати облогу Трої, був одним із послів до Ахіллеса, коли той посварився з Агамемноном. Після смерті Ахіллеса ахейці присудили Одіссеєві Ахіллесів обладунок, що прогнівило Аякса Теламоніда. Одіссей кілька разів ходив під Трою як вивідач; йому пощастило зловити троянського розвідника Долана і (за пізнішими переказами) викрасти священну статую покровительки Трої Паллади. Одіссей вигадав Троянського коня і був серед тих, що сховалися в ньому, перший побіг разом із Менелаєм до будинку Деїфоба, якого переміг у запеклому двобої.

Одіссей у царстві мертвих, фрагмент червонофігурного кратера-кілікса, Вазописець Долона

Одіссея

[ред. | ред. код]
Докладніше: Одіссея
«Одіссей та сирени» — картина Джона Вільяма Вотергауса

Ще більше прославили Одіссея численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом. Про все це йдеться в «Одіссеї». У цьому епосі розповідається і про життя родини героя на острові Ітака — дружини Пенелопи та сина Телемаха. В «Одіссеї» багато фантастики. Під час своїх мандрів Одіссей побував у кіконів (Фракія), де втратив 72 супутників; у країні лотофагів, у кіклопів, де разом із 12 супутниками насилу вирвався з печери велетня Поліфема. На прохання осліпленого Поліфема Посейдон постійно переслідував Одіссея, надсилаючи страшні вітри й морські шторми. Герой побував у бога вітрів Еола, у чарівниці Кірки, в німфи Каліпсо. Нарешті, втративши кораблі й товаришів, Одіссей за допомогою царя феаків Алкіноя та його доньки Навсікаї повернувся на Ітаку.

Він прийшов додому у вигляді жебрака й довідався, що сотня залицяльників добивається руки Пенелопи, вважаючи її чоловіка мертвим. У стрільбі з лука, якого подарував колись Іфіт, лише Одіссей зміг натягнути тятиву й пустити стрілу так, що вона пройшла крізь отвори в сокирах, і тим виграти змагання женихів. З цього ж лука Одіссей перестріляв багато женихів, інших вбив Телемах. Батьки женихів намагалися повстати, їх Одіссей з Телемахом та старим рабом Одіссея Долієм разом з його шістьма синами зрештою здолали. Одіссей і Телемах зустрілися з Лаертом.

Одіссей — образ людини бурхливого періоду історії стародавньої Греції, коли робились перші спроби колонізації, відкривалися нові землі, коли потрібна була не тільки міць зброї, а й хитрість і розважливість.

Діти Одіссея

[ред. | ред. код]

У культурі

[ред. | ред. код]

Відеоігри

[ред. | ред. код]
  • Assassin's Creed Odyssey (2018) — рольовий бойовик, стелс, події якого відбуваються в античній Греції та частково посилаються на Одіссею.

Кінематограф

[ред. | ред. код]
Одіссея (1911)

Література

[ред. | ред. код]

Образ Одіссея, знаходимо в численних літературних творах (трагедії Софокла «Філоктет», «Аякс», Евріпіда «Іфігенія в Авліді» та ін.). Його зображено на фресках (у Помпеях) та давньогрецьких вазах. До міфу про Одіссея зверталися також П. П. Рубенс, П. Тібальді, А. Карраччі, Дж. Ромні та інші художники.

У літературі та музиці пізнішого часу сюжет цього міфу використовували Л. Дольче, Лопе де Вега, Т. Корнель, Я. Княжнін, Ш. Гуно, Володимир Єрмоленко та багато інших письменників і композиторів. У переносному розумінні Одіссей — мандрівник, «одіссея» (від назви давньогрецького епосу) — тривалі мандри, пригоди, блукання. Одіссей є головним героєм роману Генрі Райдера Хаггарда «Мрія світу» (The World's Desire, 1890, співавтор Ендрю Ленг).

Мистецтво

[ред. | ред. код]

Образ Одіссея втілений і в скульптурі. Наприклад, скульптури на віллі імператора Тиберія в Сперлонзі (Італія), чи статуя Одіссея у національному парку «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область).

  • Частина скульптури Одіссея із гроту в Сперлонзі часів імператора Тиберія
    Частина скульптури Одіссея із гроту в Сперлонзі часів імператора Тиберія
  • Одіссей і Поліфем бл. 660 до н.е.
    Одіссей і Поліфем
    бл. 660 до н.е.
  • Одіссей і сирени 480-470 ст. до н.е.
    Одіссей і сирени
    480-470 ст. до н.е.
  • Одіссей і сирени 3 ст. н.е.
    Одіссей і сирени
    3 ст. н.е.
  • Одіссей і сирени 1340—1350
    Одіссей і сирени
    1340—1350
  • Печера з Одіссеєм і Каліпсо 1616, Брейгель Старший
    Печера з Одіссеєм і Каліпсо
    1616, Брейгель Старший
  • Одіссей в печері Поліфема до 1678, Йорданс
    Одіссей в печері Поліфема
    до 1678, Йорданс
  • Повернення Одіссея до Ітаки 1812, Ноччі
    Повернення Одіссея до Ітаки
    1812, Ноччі
  • Убивство женихів 1814, Еккерсберг
    Убивство женихів
    1814, Еккерсберг
  • Одіссей і сирени 1829, Бруккманн
    Одіссей і сирени
    1829, Бруккманн
  • Сирени і Одіссей 1830-ті, Етті
    Сирени і Одіссей
    1830-ті, Етті
  • Одіссей 1830, Блунк
    Одіссей
    1830, Блунк
  • Одіссей і Поліфем 1835, Гансен
    Одіссей і Поліфем
    1835, Гансен
  • Одісей і Поліфем 1896, Бьоклін
    Одісей і Поліфем
    1896, Бьоклін
  • Одіссей і сирени 1891, Вотерхауз
    Одіссей і сирени
    1891, Вотерхауз
  • Одіссей і сирени 1909, Етті
    Одіссей і сирени
    1909, Етті

Музика

[ред. | ред. код]

У техніці

[ред. | ред. код]
  • Однойменний трамвай виробництва «Одесміськелектротранс»[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Любкер Ф. Odysseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 942–944.
  2. ↑ Н. О. Цирцея // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIII. — С. 230.
  3. ↑ Н. О. Телегон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 777.
  4. ↑ Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
  5. ↑ Greek archaelogists discover Odysseus’ palace in Ithaca
  6. ↑ Greeks 'discover Odysseus' palace in Ithaca, proving Homer's hero was real' — The Daily Telegraph
  7. ↑ а б в Іоанн Цец. Хіліади
  8. ↑ а б в г д Гесіод. Теогонія
  9. ↑ а б в Діонісій Галікарнаський. Римські стародавності
  10. ↑ а б в Лисимах Александрийский. Фиванские парадоксы
  11. ↑ Парфеній Нікейський. Про любовні страждання
  12. ↑ Лікофрон. Александра
  13. ↑ а б в г д Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека
  14. ↑ а б Гігін. Міфи
  15. ↑ Павсаній. Опис Еллади
  16. ↑ Гомер. Одіссея
  17. ↑ На вулицях Одеси з'являться трамваї з «космічним» дизайном

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одіссей

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одіссей&oldid=43367986