Умарова Ліза Сулимівна
| Умарова Ліза Сулимівна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 березня 1965 (59 років)  |
| Місце народження | Алмати, Казахська РСР, СРСР |
| Роки активності | 1982 — тепер. час |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Професії | співачка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | авторська пісня і шансон |
Ліза Сулимівна Умарова (чеч. Іумарийн ЙоІ Лиза, (12 березня 1965 , Алмати ) — чеченська співачка та авторка популярних у Чечні пісень цивільного та патріотичного змісту «Грозний — місто-герой», «Душа моя» та інших. В одній із перших публікацій про співачку Ганна Політковська назвала Лізу Умарову "чеченським "Любе""[1].
Народилася та виросла у Казахстані, закінчила Ярославський театральний інститут за спеціальністю актриси драммтеатру. До початку Першої російсько-чеченської війни працювала у Грозному директором будинку культури, потім переїхала та жила у Москві. Здобула популярність після публікацій Ганни Політковської у "Новій газеті". 2009 року після заклику голови парламенту повертатися на батьківщину Ліза Умарова спробувала повернутися до Чечні. Але з економічних причин і після розстрілу її старшого брата змушена була переїхати назад до Москви[2]. 2012 року, поїхавши на гастролі до Фінляндії, попросила там політичного притулку[3].
Ліза Умарова почала співати та писати пісні після чергової поїздки до Чечні, куди їздила за книгами, під час другої російсько-чеченської війни[4] . У своїх інтерв'ю вона розповідає, що основна ідея її творчості пов'язана з бажанням «зупинити війну, допомогти людям, донести до народу те, що там [в Чечні] твориться»[4] популярні[1]. В інтерв'ю різним джерелам Ліза Умарова розповідає про складнощі з організацією виступів, попри популярність її пісень[2]. У 2006 році брала участь у Сахарівській майовці.
У березні 2016 року в Гельсінкі в культурному центрі STOA було представлено моновиставу співачки під назвою «Маршо» («Свобода»), португальського режисера Луїша Рапозу та Круза[5].
Після переїзду до Москви Ліза Умарова зазнавала переслідувань з боку націоналістів: вони загрожували розправою їй та її дітям[2] . 5 вересня 2005 року в Москві на Лізу Умарову та її 15-річного сина було скоєно напад[6] ; суд визнав нападників-націоналістів винними у розпалюванні національної ненависті та ворожнечі[7].
У 2012 році, поїхавши на музичний фестиваль, Ліза Умарова разом із дітьми попросила політичного притулку на території Фінляндії[7]. Ліза Умарова прокоментувала пресі, що, перебуваючи там, уперше за довгий час відчула себе вільною[7].
Не з першого разу, але їй і дітям надали політичний притулок. Про це йдеться у фільмі про емігрантів на телеканалі «Дощ»[8].
- ↑ а б Анна Политковская — «Чеченское Любе» это одна женщина, поющая свои песни по-русски. Новая Газета, 24.05.2004
- ↑ а б в Оксана Челышева — Путь к свободе, Каспаров.ру 30.07.2012
- ↑ «Спасите», Каспаров.ру, 17-07-2012
- ↑ а б Интервью Лизы Умаровой об Анне Политковской (видео)
- ↑ Чеченка, получившая убежище в Финляндии, поет о своей судьбе – сегодня состоится концерт в Хельсинки. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 12 березня 2016. }}
- ↑ Анна Политковская — Лиза Умарова: «Буду петь скинам», Новая Газета, 10.10.2005
- ↑ а б в Певица из Чечни Лиза Умарова попросила политическое убежище в Финляндии. Кавказский Узел, 18.07. 2012
- ↑ Как живут русские эмигранты в Финляндии
- Зайнаб Ахмедрахимова. Л. Умарова. Сильная женщина. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
- Інтерв'ю Лізи Умарової про Анну Політковську (відео)
- Кавказький Вузол. Співачка із Чечні Ліза Умарова попросила політичний притулок у Фінляндії
- Шлях до свободи
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |