Перейти до вмісту

Уне Бабіцкайте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Уне Бабіцкайте
Народилася1 травня 1897(1897-05-01) Редагувати інформацію у Вікіданих
Laukminiškiaid, Kupiškis Eldershipd, Купишкіський район, Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1 серпня 1961(1961-08-01) (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Литва
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриPetras Babickasd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зVytautas Andrius Graičiūnasd Редагувати інформацію у Вікіданих

Уне Бабіцкайте-Грайчюнене (лит. Unė Babickaitė-Graičiūnienė), при народженні Уршуле Бабіцкайте, сценічне ім'я Уне Бає (19 квітня 1897 поблизу Купишкіса — 1 серпня 1961, Каунас)[1] — литовська акторка і театральна режисерка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни Бабіцкайте та її родина виїхали до Санкт-Петербурга. Там вона познайомилася з Балісом Сруоґою, який заохотив її почати вивчати театральне мистецтво у Санкт-Петербурзькій консерваторії в 1916 році.[2] Баліс назвав її Уне.[3] Після повернення до Литви вона організувала театральну групу Daina і поставила кілька вистав.[2] Однак жінка-режисерка викликала суперечки в консервативному суспільстві, і п'єси критикували.[3] У 1919 році Бабіцкайте переїхала до СШВ, де спростила своє ім'я до Уне Бає. Там вона грала у театрах у Нью-Йорку, Вашингтоні, Чикаго і знялася в трьох німих фільмах.[4] У 1928 році, коли її чоловік, бізнес-теоретик Вітаутас Грайчюнас[en], переїхав до Європи для бізнесу, Бабіцкайте з'явилася в театрах Лондона і Парижа. Чоловік фінансував її мистецькі зусилля.[5] У Франції вона познайомилася з Костянтином Бальмонтом, який присвятив їй не менше чотирьох віршів.[1] У 1936 році повернулася до Литви і стала ставити п'єси в Шяуляї.[4]

Після Другої світової війни Литовська РСР увійшла до складу СРСР. Чоловіка як американського громадянина заарештували у 1951 році і засудили до 10 років ГУЛАГу. Він помер наступного року за незрозумілих обставин. Бабіцкайте також була засуджена до п'яти років.[4] У 1953 році під час десталінізації вона отримала амністію і дозвіл повернутися до Литви.[4] Померла в 1961 році в Каунасі .

Уне Бабіцкайте залишила велику колекцію документів, листування, фотографій, які зберігаються в Литовській національній бібліотеці імені Мартинаса Мажвідаса.[1] У 2001 і 2005 роках було опубліковано два томи документів.[5] Різні театральні експонати, зібрані нею, виставлені у Литовському музеї театру, музики та кіно, започаткованому Сруоґою і Вінцасом Креве в 1926 році[6] Сімейний будинок у селі Лаукмінішкес, де народилася Бабіцкайте та її брат письменник Пятрас Бабіцкас, у 2002 році був перетворений на етнографічний і меморіальний музей.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Tarnavusi grožio ir gėrio religijai (Unės Babickaitės-Graičiūnienės 100-ioms gimimo metinėms) (лит.). Martynas Mažvydas National Library of Lithuania. 16 грудня 2005. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 січня 2010. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б Su Une Babickaite - į XX a. pradžią. Verslo žinios (лит.). 221: 6. 7 грудня 2001. Архів оригіналу за 22 липня 2011.
  3. ↑ а б Meškauskaitė, Audronė (6 грудня 2007). Paskui skriejančią dvasią. Nemunas (лит.) (43): 12. Архів оригіналу за 22 липня 2011. [Архівовано 2011-07-22 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б в г BABICKAITĖ-GRAIČIŪNIENĖ UNĖ (Une Baye). Žymūs Kauno žmonės: atminimo įamžinimas (лит.). Kauno apskrities viešoji biblioteka. 2004. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019. [Архівовано 2019-03-27 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Aktorė Unė Babickaitė-Graičiūnienė apie politiką, teatrą, šeimą ir save (лит.). Lietuvos rytas. 30 липня 2006.
  6. ↑ Stankevičienė, Janina. From the Collections of the Theatre, Music and Film Museum from the 19th C to the first half of the 20th C. Lithuanian Theatre, Music and Film Museum. Архів оригіналу за 11 грудня 2003. Процитовано 9 січня 2010. [Архівовано 2003-12-11 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Laukminiškių kaimo muziejus. Kupiškio etnografijos muziejus. Процитовано 16 лютого 2019.


Литва Це незавершена стаття про особу Литви.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уне_Бабіцкайте&oldid=44557202