Перейти до вмісту

Уоррен Елліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Воррен Елліс
англ. Warren Ellis
Елліс грає на скрипці у 2021 році
Елліс грає на скрипці у 2021 році
Елліс грає на скрипці у 2021 році
Основна інформація
Дата народження14 лютого 1965(1965-02-14) (59 років)
Місце народженняБалларат, штат Вікторія, Австралія
Роки активності1992 — тепер. час
Громадянство Австралія[1][2][…]
ПрофесіїМузикант, композитор
Освітаприватна середня школа Балларат,
університет Мельбурн
Інструментискрипка, піаніно, акордеон, бузукі, гітара, флейта, мандоліна, мандочелло, альт
ГуртиDirty Three, Nick Cave and the Bad Seeds, Grinderman
ЧленствоDirty Threed[4][5], Grinderman[4], Kim Salmon and the Surrealistsd[4], Blackeyed Susand (1993)[4] і Nick Cave and the Bad Seeds[4][5]
Лейбли
Нагороди
nickcaveandwarrenellis.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Воррен Елліс (англ. Warren Ellis)[6] — австралійський музикант і композитор, учасник рок-гуртів Dirty Three і Nick Cave and the Bad Seeds. Також виступав із гуртом Grinderman до його розпуску в 2013 році. Створив музику до фільмів разом зі давнім другом, співавтором і колегою-музикантом Ніком Кейвом. Елліс грає на скрипці, піаніно, акордеоні, бузукі, гітарі, флейті, мандоліні, мандочелі та альті[7][8]. Є учасником гурту Nick Cave and the Bad Seeds з 1994 року[9][10].

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Воррен Елліс народився 14 лютого 1965 року в Баллараті, штат Вікторія.[11]

Попри весь свій талант і славу, Елліс скромно оцінює свою музичну долю. «Усе, що зі мною сталося, було випадковістю», — наполягає він. Він виріс у Баллараті, старому місті золотої лихоманки на заході штату Вікторія, і доля зустріла Елліса на місцевому смітнику, коли йому було 10 років. «Там я проводив час у дитинстві, — каже він, — я тусувався там із моїми братами — ми каталися на велосипедах і робили такі речі… що змусили б мене кричати від жаху, якби я взнав, що мої діти таке роблять». Але саме тут Еллісу трапився «найбільший нещасний випадок» у його житті — покинутий акордеон, який він потім відніс до школи. «Мій тодішній учитель грав, тож він навчив мене грати», — каже Елліс. «І це спонукало мене навчитися грати на скрипці — знову випадково. Хтось запитав, чи хоче хтось цьому навчитися — деякі дівчата підняли руки, і я також».[12]

Пізніше він навчався грати на флейті в школі в Баллараті.

Після закінчення приватної середньої школи[13] Елліс вступив до університету в Мельбурні, де вивчав класичну скрипку. Після цього він недовго працював шкільним учителем у провінційній Вікторії. У січні 1988 року він подорожував до Європи, де їздив автобусами в Грецію, Угорщину, Шотландію та Ірландію. Через рік він повернувся до Австралії.[11][14]

Елліс писав музику для театральних груп і виступав на мистецьких вернісажах і виставах у Мельбурні, перш ніж він почав грати в музичних гуртах на початку дев'яностих.[8][15]

У 1992 році Елліс створив гурт The Dirty Three разом з гітаристом Міком Тернером (Mick Turner) і барабанщиком Джимом Вайтом (Jim White). Станом на 2018 рік гурт записав дев'ять студійних альбомів, кілька з них потрапили в чарти ARIA в Австралії.

У 1993 році почалась співпраця Елліса з гуртом Nick Cave and the Bad Seeds. Спочатку Елліс у складі невеликого струнного ансамблю брав участь у записі альбому Let Love In, гурту Nick Cave and the Bad Seeds. Альбом вийшов у 1994 році. Невдовзі Елліс приєднався до гурту як постійний учасник, спочатку зосередившись на грі на скрипці, але поступово почав додавати інші інструменти. Згодом Елліс, разом з Ніком Кейвом, стали співавторами багатьох пісень гурту, а також музики до фільмів та для інших проєктів. Елліс також був учасником Grinderman, сайд-проекту Nick Cave and the Bad Seeds, який випустив два альбоми.[8]

Елліс з гуртом Dirty Three виступає на WOMADelaide 2012

У 2002 році Елліс випустив сольний альбом на рекорд-студії King Crab records під назвою Three Pieces for Violin. З 2005 року він грав на кількох альбомах Marianne Faithfull. Нік Кейв і Уоррен Елліс написали музику, яку було відзначено нагородами, до фільму «Пропозиція»,[16] і знову співпрацювали над музикою до фільмів «Убивство Джессі Джеймса Боягузом Робертом Фордом»,[17] «Дорога»[18] та «Далеко від чоловіків».[19]

У 2009 році Нік Кейв і Уоррен Елліс випустили White Lunar — подвійний альбом, де зібрано найяскравіші моменти їхніх п'яти музичних композицій до фільмів, а також кілька бонусних треків.[20]

Після випуску альбому Carnage, Елліс і Нік Кейв здійснили тур на підтримку альбому, по Європі восени 2021 року та по США навесні 2022 року.[21]

З 1998 року Елліс живе в Парижі разом зі своєю дружиною француженкою та двома дітьми.[22][8]

У 2021 році Елліс і його дружина оголосили про купівлю земельної ділянки на Суматрі, яку вони пожертвували некомерційній організації Jakarta Animal Aid Network. Заповідник дикої природи Елліс-Парк розташований поруч з Центром дикої природи Суматри та спеціалізується на тваринах, які потребують догляду протягом усього життя та не можуть вижити в дикій природі.[23][24]

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Сольні альбоми

[ред. | ред. код]
  • Three Pieces for Violin (2002)

Сольні партитури

[ред. | ред. код]
  • Мустанг, саундтрек до фільму (2015)
  • Bad Girl, саундтрек до фільму (2017)[25]
  • Джанго, саундтрек до фільму (2017)
  • This Train I Ride, саундтрек до фільму (2020)[26]
  • Purple Perilla, саундтрек до книги (2021)[27]

Співпраця з Ніком Кейвом

[ред. | ред. код]
  • Woyzeck, театральна музика (2005), адаптація Gísli Örn Gardarsson
  • The Proposition, саундтрек (2005)
  • The Metamorphosis, театральна музика (2006)[28]
  • The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford, саундтрек (2007)
  • Англійський хірург, саундтрек (2007) з Ніком Кейвом
  • Дорога, саундтрек (2009)
  • The Girls of Phnom Penh, саундтрек (2009)
  • Саундтрек Lawless (2012)[29] створений разом з Ніком Кейвом
  • Days of Grace, саундтрек (2012) з Ніком Кейвом, Аттікусом Россом, Клаудією Сарне, Леопольдом Россом і Сігеру Умебаяші
  • West of Memphis, саундтрек (2013)
  • Loin des Hommes, саундтрек (2015)
  • Hell or High Water, саундтрек (2016), написаний разом з Ніком Кейвом
  • Військова машина, саундтрек (2017), створений разом з Ніком Кейвом
  • Wind River, саундтрек (2017), створений разом з Ніком Кейвом
  • Kings, саундтрек (2017), написаний разом з Ніком Кейвом
  • Carnage, студійний альбом (2021)
  • La Panthère Des Neiges, саундтрек (2021)
  • Blonde, саундтрек (2022) написаний разом з Ніком Кейвом
  • Dahmer — Monster: The Jeffrey Dahmer Story, саундтрек (2022), написаний разом з Ніком Кейвом
  • «Wood Dove», трек для «For the Birds: The Birdsong Project», Vol. 2.[30]

Інші колаборації

[ред. | ред. код]
  • The Blackeyed Susans' album All Souls Alive (1993)
  • Kim Salmon's album Hey Believer (1994)
  • David McComb's album Love of Will (1994)
  • Played live music for Chicago neo-burlesque performer Maya Sinstress in 2000
  • Cat Power's album You Are Free (violin on «Good Woman») (2003)
  • Loene Carmen's album Slight Delay (2004)
  • «Crazy Love» by Marianne Faithfull/Nick Cave, with Isabelle Huppert on Before the Poison (2005)
  • «Hell's Coming Down» from Primal Scream's album Riot City Blues (2006)
  • Theo Hakola's album Drunk Women and Sexual Water (2008)
  • Jim Yamouridis' album Into the Day (2011)
  • «Pirate Jenny» with Shilpa Ray and Nick Cave on Son of Rogues Gallery: Pirate Ballads, Sea Songs & Chanteys (2013)[31]
  • Marianne Faithfull's album Give My Love to London (2014)
  • «Stepkids» from The Avalanches' album Wildflower (2016)
  • «A Common Truth» by Saltland (Rebecca Foon) (2017)
  • «Le Brasier Shelley» with Augustin Viard, audio cinema film featuring Marianne Faithfull and Gaspard Ulliel, France Culture (2018)[32]
  • Five tracks on Amadjar by Tinariwen[33]
  • Co-credit with Marianne Faithfull — She Walks in Beauty (2021)[34]
  • «About You» from The 1975's album «Being Funny in a Foreign Language» (2022)[35]

Книги

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
APRA Awards (Австралія)

Музичні нагороди APRA в Австралії — це щорічні нагороди для відзначення передового досвіду в сучасній музиці, які відзначають майстерність композиторів, авторів пісень і лейблів, які досягли видатного успіху в кількості продажів та трансляцій. Церемонії нагородження проводяться Австралазійською асоціацією виконавських прав (APRA) і Австралазійським товариством власників авторських прав (AMCOS).[38]

Рік Праця / співавтор Нагорода Результат Джерело
2014 «Jubilee Street» (with Nick Cave) Song of the Year Shortlisted [39]
«We No Who U R» (with Nick Cave) Shortlisted
2021 «Ghosteen» (with Nick Cave) Song of the Year Shortlisted [40]
2022 «Albuquerque» (with Nick Cave) Song of the Year Shortlisted [41]
ARIA Music Awards

ARIA Music Awards — це щорічна церемонія, яку проводить Австралійська асоціація звукозаписної індустрії (ARIA), яка відзначає майстерність, інновації та досягнення в усіх жанрах музики Австралії. Проводиться з 1987 року.

Рік Номіновано Нагорода Результат
2006 The Proposition (Nick Cave with Warren Ellis) Best Original Soundtrack / Cast / Show Recording Номінація
2007 Nick Cave (honorary inductees Harvey, Ellis, Savage, Casey) ARIA Hall of Fame inducted
2013 Lawless (with Nick Cave) Best Original Soundtrack / Cast / Show Recording Номінація
2021 Carnage (with Nick Cave)[42] Best Adult Contemporary Album Номінація
Австралійська музична премія (AMP)

Австралійська музична премія (AMP) — це щорічна нагорода в розмірі 30 000 доларів США, яка присуджується австралійському гурту чи сольному виконавцю на знак визнання заслуг альбому, випущеного протягом року нагородження. Нагороду присудила Australian Music Prize Ltd, єдина цільова організація, яку спонсорують різноманітні діячі музичної індустрії та звукозаписні компанії. AMP була заснована в 2005 році.

Рік Номіновано Нагорода Результат
2021[43] Carnage (with Nick Cave) Australian Music Prize Номінація
Національна премія живої музики (NLMA)

Національна премія живої музики (NLMA) заснована фундацією Heath Media у 2016 році. Нагороди присуджуються в категоріях, які відзначають найкращі концертні майданчики, виконавців, події та фестивалі. Нагороди включають як національні, так і державні категорії, за які голосують люди в живій індустрії, з вибраними категоріями, які голосує публіка.

Рік Номіновано Нагорода Результат
National Live Music Awards of 2020[44] himself Live Instrumentalist of the Year Перемога
National Live Music Awards of 2023[45] Nick Cave and Warren Ellis — Australian Carnage Tour (Supersonic) Best International Tour in Australia Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  3. ↑ Шведська база даних фільмів — Svenska Filminstitutet.
  4. ↑ а б в г д Discogs — 2000.
  5. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135026849 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Warren Ellis | Biography & History. AllMusic (англ.). Процитовано 1 травня 2021.
  7. ↑ CULTURE : Digging diamonds from the dirt; Dirty Three Birmingham Academy 2. Thefreelibrary.com. Процитовано 2 вересня 2014.
  8. ↑ а б в г Warren Ellis Interview. BBC. Процитовано 27 вересня 2014.
  9. ↑ Baker, J. (2013). The Art of Nick Cave: New Critical Essays. Intellect Books. с. 72.
  10. ↑ Liverpool – Entertainment – Dirty Three @ Carling Academy. BBC. Процитовано 12 березня 2011.
  11. ↑ а б Calkin, J. Flying on instruments. The Telegraph. Архів оригіналу за 3 September 2014.
  12. ↑ Badham, Van (3 січня 2016). Warren Ellis of Dirty Three: music is a place to get away from things. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077.
  13. ↑ Option: Volumes 66–71, Sonic Options Network, 1996
  14. ↑ Dwyer, M. (31 березня 2002). Wild seed. The Age.
  15. ↑ From The Archives -Dirty Three- Concert Chronology / Gigography. Fromthearchives.com. Процитовано 27 вересня 2014.
  16. ↑ Deusner, Stephen M. (21 лютого 2006). The Proposition OST. Pitchfork. Процитовано 14 серпня 2019.
  17. ↑ Klein, Joshua (1 лютого 2008). The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford. Pitchfork. Процитовано 14 серпня 2019.
  18. ↑ Murray, Robin (12 січня 2010). Warren Ellis On 'The Road' Score. Clash Magazine. Процитовано 14 серпня 2019.
  19. ↑ Fischer, Russ (6 квітня 2015). Sample the Nick Cave and Warren Ellis Score for 'Far From Men'. Slash Film. Процитовано 14 серпня 2019.
  20. ↑ Lusk, Jon (2009). Nick Cave & Warren Ellis White Lunar Review. BBC Music. BBC. Процитовано 15 серпня 2019.
  21. ↑ Nick Cave and Warren Ellis.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. ↑ More than one string to his bow. The Age. January 2006. Процитовано 27 вересня 2014.
  23. ↑ Alex Gallagher (23 June 2021). Warren Ellis is opening a wildlife sanctuary for animals with special needs. wafv951.com, accessed 17 March 2022
  24. ↑ Ellis Park website
  25. ↑ Warren Ellis – Bad Girl (Original Motion Picture Soundtrack) (2017, CD) (англ.), процитовано 24 серпня 2021
  26. ↑ Warren Ellis set to release 'This Train I Ride' film score (амер.). 16 березня 2020. Процитовано 24 серпня 2021.
  27. ↑ Purple Perilla by Warren Ellis (амер.), 24 лютого 2021, процитовано 16 травня 2021
  28. ↑ Vesturport. Vesturport.com. Процитовано 27 вересня 2014.
  29. ↑ Trailer: Nick Cave-Penned/Scored 'Lawless'. Twentyfourbit.com. 25 квітня 2012. Процитовано 27 вересня 2014.
  30. ↑ "Wood Dove" – Nick Cave & Warren Ellis (Video by David Orr). YouTube.
  31. ↑ Leggett, Steve. Son of Rogues Gallery: Pirate Ballads, Sea Songs & Chanteys Review. AllMusic. Процитовано 23 грудня 2021.
  32. ↑ Cinésonore : "Le Brasier Shelley", un film sans image en son immersif au mk2 Bibliothèque à Paris. France Culture. Процитовано 23 грудня 2021.
  33. ↑ Tinariwen Release New Album 'Amadjar' Today. 6 вересня 2019. Процитовано 23 грудня 2021.
  34. ↑ she walks in beauty | Marianne Faithfull Official. Mariannefaithfull.org.uk. Процитовано 1 травня 2021.
  35. ↑ Papathanasopoulos, Vasili (13 жовтня 2022). THE 1975 'BEING FUNNY IN A FOREIGN LANGUAGE' REVIEW. Milky (англ.). Процитовано 19 лютого 2024.
  36. ↑ Larman, Alexander (2 жовтня 2022). In brief: Three Times a Countess; Queen High; Nina Simone's Gum – review. The Guardian. Процитовано 25 жовтня 2022.
  37. ↑ Book review: Nina Simone's Gum by Warren Ellis. Radio New Zealand. 25 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
  38. ↑ APRA History. Australasian Performing Right Association (APRA) | Australasian Mechanical Copyright Owners Society (AMCOS). Процитовано 25 квітня 2022.
  39. ↑ Williams, Tom (15 квітня 2014). Nick Cave, Boy & Bear Lead APRA 2014 Song Of The Year Shortlist. Music Feeds (амер.). Процитовано 19 лютого 2024.
  40. ↑ Peer-Voted APRA Song of the Year 2021 Top 25 Shortlist. APRA AMCOS (амер.). Процитовано 19 лютого 2024.
  41. ↑ 2022 Peer-Voted APRA Song of the Year shortlist revealed!. APRA AMCOS (амер.). Процитовано 19 лютого 2024.
  42. ↑ Kelly, Vivienne (19 жовтня 2021). ARIA Awards nominees revealed: Amy Shark & Genesis Owusu lead the charge. The Music Network. Процитовано 19 лютого 2024.
  43. ↑ Writer, Staff (1 лютого 2022). Australian Music Prize reveals 'strong & diverse' shortlist. The Music Network. Процитовано 19 лютого 2024.
  44. ↑ administrator (8 вересня 2020). Nominees announced for 2020 National Live Music Awards & Public Voting Opens. National Live Music Awards (en-AU) . Процитовано 19 лютого 2024.
  45. ↑ Varvaris, Mary. Genesis Owusu And Amyl & The Sniffers Win Big At The 2023 National Live Music Awards. themusic.com.au (англ.). Процитовано 19 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уоррен_Елліс&oldid=43723645