Перейти до вмісту

Управління з охорони праці OSHA

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Occupational Safety and Health Administration
Управління з охорони праці
ТипУправління при Міністерстві праці США
Засновано28 квітня 1971
ЗасадиOccupational Safety and Health Actd
Країна США
Штаб-квартираFrances Perkins Buildingd
РозташуванняFrances Perkins Building[en] Вашингтон
КерівникЛорен Світ
Штат працівників1900 осіб (2022)[1]
Материнська
організація		Міністерство праці США
Вебсайт: osha.gov
CMNS: Управління з охорони праці OSHA у Вікісховищі

Управління з охорони праці (англ. Occupational Safety and Health Administration, OSHA) — управління у Міністерстві праці США, яке займається питаннями охорони праці та профілактики профзахворювань. Ця організація заснована Конгресом відповідно до Закону про охорону праці (Occupational Safety and Health Act[en]), підписаного президентом Річардом Ніксоном 29 грудня 1970 року. Перед Управлінням поставлено завдання — забезпечити безпечні і здорові умови праці для жінок та чоловіків за рахунок розроблення стандартів в галузі охорони праці та техніки безпеки і забезпечити їх виконання (у тому числі — проводити перевірки, накладати штрафи тощо), а також проводити навчання і тренування і надавати допомогу.[2]. Управління також відповідає за розробку різних законодавчих актів. З 2017 року управління очолює Лорен Світ, (попередник - Давид Міхаелс Dr. David Michaels[en]).

Лорен Світ, керівник Управління з охорони праці

Історія

[ред. | ред. код]

Офіційно Управління було створено 28 квітня 1971 р., коли Закон про охорону праці набув чинності.[3]. Першим директором Управління був Джордж Ґенті (George Guenther). У 1972 р. розпочав роботу навчальний інститут Управління, який проводить навчання державних і недержавних спеціалістів з охорони праці та промислової гігієни[3]. У 1978 р. Управління почало впроваджувати програму грантів, яка зараз називається «Програма навчальних грантів Сюзанни Харвуд» (Susan Harwood Training Grant Program), призначену для навчання робітниць/-ків і роботодавців зменшення впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів[3]. У 1982 р. почалося виконання програми добровільного захисту, що дозволяє роботодавцю використовувати «змодельовані робочі місця», якщо вони хочуть отримати певну «категорію» (у разі відповідності вимогам)[3]. У 2013 р. в Управлінні працювало 2 305 осіб[4], а річний бюджет організації на 2012 р. становив 565 млн доларів[4]. Штаб-квартира Управління розташована у Вашингтоні.

Стандарти з охорони праці і техніки безпеки

[ред. | ред. код]

Закон про охорону праці Управління дозволяє розробляти стандарти по охороні праці і техніці безпеки, обов'язкові для виконання роботодавцем. Ці стандарти включають ГДК (Permissible Exposure Limit, PEL) хімічних речовин, доступ найманих робітниць/-ків до інформації про охорону праці, вимоги до заходів по використанню засобів індивідуального захисту та заходи із дотримання безпеки. Управління розробило і контролює виконання роботодавцем стандарту щодо вибору та організації застосування ЗІЗОД (див. нижче). У перший рік роботи Управління дозволяли використовувати документи, аналогічні стандартам з охорони праці та техніки безпеки, розроблені іншими органами раніше (наприклад, Асоціацією Американських Державних Промислових Гігієністів — American Conference of Governmental Industrial Hygienists, ACGIH) без проходження всіх процедур, що стосуються розробки нових законів. У 2000 р. Управління розробило стандарт з ергономіки. У березні 2001 р. контрольований республіканською партією Конгрес проголосував за скасування стандарту. Це єдиний випадок, коли Конгрес використовував закон (Congressional Review Act) для перешкоджання введення законодавчого акта. Між 2001 р. і 2011 р. Управління випустило чотири нових стандарту з охорони праці. За цей період воно розробило менше законодавчих актів в галузі охорони праці і техніки безпеки, ніж за будь-яке десятиліття своєї роботи раніше[5].

Виконання вимог

[ред. | ред. код]

Управління відповідає за виконання стандартів з охороні праці й техніки безпеки. Управління надсилає інспекторів з охорони праці на робочі місця, де вони проводять перевірки і визначають суми штрафів за порушення. Проводяться планові інспекції найбільш небезпечних і шкідливих робочих місць в особливо шкідливих галузях. Такі ж інспекції можуть проводитися при надходженні скарг робітниць/-ків і в інших галузях. У віданні Управління знаходиться близько 7 млн робочих місць[6], і, згідно зі звітом AFL-CIO, щоб перевірити їх усі, потрібно 129 років[7]

Винятки

[ред. | ред. код]

Деякі робочі місця не стосуються сфери діяльності Управління, оскільки не охоплюються Законом про охорону праці від 1970 р., або за них відповідають інші організації, або ж ці винятки пов'язані з дією відповідних нормативних документів, випущених Міністерством праці. Сюди входять:

  • Робітниці/-ки, зайняті надземної і підземної видобуванням корисних копалин (ними займається інша організація — Управління з безпеки та охорони праці у гірничій промисловості (MSHA),
  • Індивідуальні підприємці[8],
  • Робочі недержавних підприємств, планами охоплюються штатів. Поштові службовці США охоплюються Законом про безпеку поштових службовців (Postal Employees Safety Enhancement Act)[9]
  • Надомні працівники[10],
  • Екіпажі літальних апаратів (ними займається Federal Aviation Administration[11]),
  • Сільськогосподарські робітниці/-ки — члени сім'ї; ферми, де працює менше 10 осіб без проживання мігрантів[12].

Крім того, підприємства, які беруть участь у добровільних програмах захисту (Voluntary Protection Programs), не охоплюються плановими перевірками, але вони перевіряються при нещасних випадках і скаргах[13].

Закони, що захищають тих, хто повідомляє про порушення роботодавця

[ред. | ред. код]

Крім забезпечення виконання вимог нормативних документів з охорони праці та техніки безпеки, розроблених відповідно до Закону про охорону праці, Управління також відповідає за виконання вимог законів, які захищають людей, які повідомляють про порушення, допущені роботодавцем (Whistleblower laws) в 21 штаті[14]. Конгрес поклав на Управління відповідальність за виконання цих законів — незалежно від того, чи мають вони стосунок до охорони праці. Відтак Конгрес доручив Управлінню забезпечити виконання вимог такого законодавства у відповідності із законом (Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act).

Плани штатів

[ред. | ред. код]

Згідно з Законом про охорону праці, штати і території можуть використовувати плани з охороні праці та техніки безпеки, отримали схвалення на федеральному рівні. Ці плани замінюють федеральні і частково фінансуються федеральним урядом. Вони повинні бути принаймні так само ефективні щодо захисту робітниць/-ків, як і плани Управління. Вони також повинні охоплювати працівників бюджетної сфери (федеральне Управління їх не охоплює). У 22 штатах є такі плани з охорони праці і техніки безпеки, а у 5 адміністративних одиницях (Коннектикут, Нью-Йорк (штат), Нью-Джерсі, Іллінойс і Віргінські острови) є плани з охороні праці, які охоплюють тільки працівниць і працівників бюджетної сфери, і не охоплюють людей, на яких поширюється юрисдикція федерального Управління в приватному секторі[15].

Полеміка

[ред. | ред. код]

Щодо нормативних документів Управління і політики в області їх виконання було багато дискусій, особливо — щодо витрат на виконання та реальної віддачі щодо зниження числа профзахворювань, інвалідностей і нещасних випадків. Вивчення декількох стандартів Управління в 1995 р., що проводилося Office of Technology Assessment [2] показало, що і промисловість, і Управління зазвичай завищують витрати на виконання стандартів з охорони праці і техніки безпеки.

Управління зазвичай критикують за неефективність штрафних санкцій, особливо щодо штрафів за кримінальні порушення. Максимальний штраф співмірний зі штрафом за дрібне правопорушення, за яке дають не більше 6 місяців тюремного ув'язнення[16]. Реагуючи на критику, Управління разом із Міністерством юстиції США провели ряд серйозних розслідувань правопорушень закону про охорону праці і оголосило про спільну з Агентством по охороні навколишнього середовища (United States Environmental Protection Agency, EPA) ініціативи щодо забезпечення виконання вимог (оскільки в Агентства є право штрафувати на великі суми). Тим часом демократи в Конгресі, профспілки і адвокати, що працюють в області охорони праці і техніки безпеки) намагаються переглянути Закон про охорону праці, щоб він став кримінальним, що значно збільшить штрафи за грубі порушення, що спричинили смерть робітниць/-ків. Деякі місцеві обвинувачі звинувачували посадових осіб компаній у вбивстві та інших кримінальних злочинах, коли злочинна недбалість призводила до смерті робітниць/-ків. Більш ніж за 30 років свого існування Управління домоглося лише 12 кримінальних звинувачень[17]. Управління звинувачують в тому, що воно не стільки реально забезпечує безпеку, скільки проводить багато перевірок. Протягом 1979–2013 рр. інспектори Управління зробили приблизно півтора мільйона вимірів забруднення повітря на робочих місцях, з них 78,6% — з допомогою індивідуальних пробовідбірників[18]. Промислові асоціації та профспілки (разом) звернулися до суду, щоб змусити Управління розробити стандарт з охорони праці при роботі з шестивалентним хромом (викликає ракові захворювання) та інші нові стандарти. Також Управління критикували за те, що розробка нових стандартів займає десятиріччя. З конкретних питань, наприклад, вибухів горючого пилу, згадують Управління:

Каролін Меріт була призначена президентом Бушем у комісію з хімічної безпеки. Коли її запитали про те, який у неї особистий досвід щодо нормативних документів з хімічної безпеки (за час роботи в адміністрації Буша), вона сказала, що головним розчаруванням було ставлення (розробників) до відсутності нових стандартів — (вони) не хотіли дратувати промисловості, а в деяких випадках промисловість повинна була домагатися розробки стандартів (щоб виконувати вимоги охорони праці — прим. при перекладі).

Класифікація формальдегіду як канцерогену

[ред. | ред. код]

У 1981 р. група фахівців в Управлінні вирішила, що недостатньо свідчень для того, щоб вважати формальдегід канцерогеном. Раніше Управління відносило формальдегід до канцерогенним речовинам[19]. Пітер Інфант (Dr. Peter Infante), керівник відділу Управління, який відповідав за виявлення канцерогенних речовин, критикував це рішення керівництва у листі до Міжнародне агентство з дослідження раку[19]. Після лобіювання групами промисловості, пов'язаними з використанням формальдегіду, керівники Управління звинуватили Пітера Інфанта в порушенні субординації і запропонували його звільнити. Пропозиція зі звільнення призвела до кількох слухань у конгресі[19]. Через свій лист Інфант ледь не втратив роботу остаточно.

Захист інспекторів Управління від берилію

[ред. | ред. код]

Берилій — токсичний метал, який може викликати отруєння, імунну сенсибілізацію, хронічні захворювання та рак у деяких людей при низькій концентрації. У 2002 р. керівництво Управління проголосувала проти пропозиції перевірити інспекторів Управління на наявність ознак сенсибілізації. Адам Фінкель (Dr. Adam Finkel) був у той час начальником відділу, який відповідав за розробку стандартів по охороні праці і техніці безпеки, і він заперечив проти рішення не проводити перевірки. Після того, як Фінкель оприлюднив свою думку в комерційному виданні, його понизили в посаді[20]. Він отримав місце в Управлінні після порушення справи щодо санкцій проти інформаторів, які інформували про порушення. У 2004 р. Управління перевірило частину своїх співробітниць/-ків щодо берилієвої сенсибілізації, і виявилося, що у 3,7% результат був позитивний.

Вимоги до вибору та організації застосування респіраторів

[ред. | ред. код]

На підставі результатів наукових досліджень, проведених Національним інститутом охорони праці (NIOSH), іншими організаціями та дослідниками, Управління розробило законодавчий акт у галузі охорони праці (стандарт), обов'язковий для виконання роботодавцем — 29 Code of Federal Register 1910.134 Respiratory Protection[21]. Цей документ однозначно визначає і порядок вибору адекватних ЗІЗОД, і організацію їх застосування — так, щоб гарантувати збереження здоров'я людей, що працюють в забрудненій атмосфері. Для контролю за виконанням вимог цього стандарту була розроблена інструкція для інспекторів з охорони праці (тих, що працюють в Управлінні), яка однозначно визначає, що перевіряти, як перевіряти, і докладно розписує, як оформлювати документи для подавання позовів у суд для стягнення штрафів з роботодавця при виявленні порушень[22]. За даними[23] середня сума штрафу за порушення у сфері організації респіраторної захисту медпрацівниць/-ків від туберкульозу та інших повітряних забруднень в госпіталях була найбільшою (серед штрафів за інші порушення), і склала (в середньому) 2 236 доларів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.federalpay.org/employees/occupational-safety-and-health-administration
  2. ↑ About OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  3. ↑ а б в г OSHA History (PDF). Department of Labor. Архів (PDF) оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  4. ↑ а б Department of Labor Budget in Brief, FY2013 (PDF). Department of Labor. Архів (PDF) оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  5. ↑ Feldman, Justin (2011-11), OSHA Inaction (PDF), Public Citizen, процитовано 19 лютого 2012
  6. ↑ Michaels, David. OSHA at 40. OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  7. ↑ Death on the Job: the Toll of Neglect. 20th Edition, 2011 (PDF). AFL-CIO. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2011. Процитовано 20 вересня 2014. [Архівовано 2011-05-23 у Wayback Machine.]
  8. ↑ OSHA Enforcement Landing Page. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  9. ↑ Enforcement Guidance for the US Postal Service. OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  10. ↑ Policy as to domestic household employment activities in private residences. OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  11. ↑ Safety and Health in the Aviation Industry. OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  12. ↑ Enforcement Exemptions and Limitations under the Appropriations Act. OSHA. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  13. ↑ Chris Hamby (4 листопада 2011). OSHA acknowledges database of fatal accidents incomplete. Environment: Health and Safety: Model Workplaces. Center for Public Integrity. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 17 червня 2013.
  14. ↑ Office of the Whistleblower Protection Program. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 11 травня 2019.
  15. ↑ State Occupational Safety and Health Plans. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  16. ↑ OSHA Administrative Penalty Information Bulletin. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  17. ↑ Justice Dept Drops Most Criminal OSHA Referrals. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 20 вересня 2014. [Архівовано 2007-12-23 у Wayback Machine.]
  18. ↑ J. Lavoue, M.C. Friesen and I. Burstyn. Workplace Measurements by the US Occupational Safety and Health Administration since 1979: Descriptive Analysis and Potential Uses for Exposure Assessment Oxford University Press, The Annals of Occupational Hygiene. (2013) vol. 57(1):77-97
  19. ↑ а б в Sun, M (Aug. 7). A firing over formaldehyde. Science. 213 (4508): 630—631. doi:10.1126/science.7256260.
  20. ↑ Bass, Carole. Whistle-Blower: Agency Tasked with Protecting American Workers Fails to Protect its Own. Alternet. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2014.
  21. ↑ Стандарт США 29 CFR 1910.134 «Respiratory protection».. Є переклад: Стандарт 29 CFR 1910.134 Wiki (рус.)
  22. ↑ Інструкція CPL 2-0.120 — перевірка виконання роботодавцем вимоги стандарту по респіраторної захисту співробітників [1] // Wikisource (рос.)
  23. ↑ Usha Krishnan and Christopher A. Janicak. Compliance with OSHA's Respiratory Standard Protection in Hospitals American Industrial Hygiene Association, Taylor & Francis (1999) vol. 60(2):228-234

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Управління_з_охорони_праці_OSHA