Упіс (міфологія)
У грецькій і римській міфології Упіс (дав.-гр. Οὖπις, трансліт. Oûpis) або Опис (дав.-гр. Ὦπις, трансліт. Ôpis) — гіперборейська німфа, донька бога вітру Борея. Упіс разом зі своїми сестрами спустилася з Гіпербореї і пішла на острів Делос, де стала служницею богині Артеміди.
Упіс була дочкою Борея, бога північного вітру, від матері без імені. У неї було кілька братів і сестер.
Незаймана Упіс разом зі своїми сестрами (Арге, Гекарге та Локсо залежно від автора) були першими, хто залишив Гіперборею та прибув на Делос разом із делійськими богами[1] Артемідою та Аполлоном, перш ніж це зробили Гіперохія та Лаодіка, які принесли жертву, обіцяну богині пологів Ейлітії за народження близнюків.[2][3] Упіс та інші запровадили поклоніння Аполлону й Артеміді й таким чином отримали великі почесті від делійців[4]. Жінки Делосу співали гімни на їхню честь і обдаровували їх подарунками до кінця їхнього життя.[2]
Упіс часто супроводжував Артеміду в її різноманітних походах лісом; вона була присутня, коли мисливець Актеон випадково наткнувся на Артеміду та інших дів, які купалися оголеними, і був перетворений на оленя за свій серйозний проступок[5]. Іншого разу велетень Оріон приєднався до Артеміди як товариш по полюванню, а потім зґвалтував Упіс[3], тож Артеміда в покарання застрелила його своїми стрілами.[6][7]
В «Енеїді» Артеміда наказує Упіс помститися за смерть одного з її фавориток, амазонки-воїна Камілли, яку вбив у битві етруський Аррунт.[1] Упіс стала свідком смерті Камілли та оплакувала її, а потім за вказівкою Артеміди убила Аррунта стрілою[8].
Вважалося, що Упіс — це ім'я міфічної істоти, яка виховала молоду Артеміду, і його можна ототожнити з донькою Борея[9][10]. У зв'язку з цим Цицерон говорить про чоловіка Упіс, який став батьком «третьої» Артеміди/ Діани.[11][12]
Могила Упіс на Делосі була об'єктом культу, куди після жертвоприношення кидали попіл спалених стегнових кісток[2]. Крім того, молоді дівчата пропонували їй у жертву пасмо свого волосся[13], тоді як хлопці пропонували волосся, що росте на їхніх щоках[4]. Делоський культ, який, здається, включав кілька божеств, пов'язаних з Артемідою та пологами (наприклад, Ейлітію), ймовірно, сягає архаїчного періоду.[13] В Ефесі «Упіс» також був епітетом, під яким поклонялися Артеміді як богині пологів.[7][14]
Сексуальне насильство Оріона над Упіс може бути зображено на стародавньому рельєфному фризі гробниці в Таранто, який датується приблизно 300 роком до нашої ери.[15]
- ↑ а б Pausanias 5.7.8
- ↑ а б в Herodotus, Melpomene 4.35
- ↑ а б Grimal, 1987, с. 209, 314.
- ↑ а б Callimachus, Hymn to Delos 4.291–99
- ↑ Nonnus 5.480–91, 48.330 ff
- ↑ Apollodorus 1.4.5
- ↑ а б Ambühl, Annemarie (1 жовтня 2006). Opis, Upis. У Cancik, Hubert; Schneider, Helmuth (ред.). Brill's New Pauly. Переклад: Christine F. Salazar. Groningen: Brill Reference Online. doi:10.1163/1574-9347_bnp_e832190. ISSN 1574-9347. Процитовано 24 січня 2025.
- ↑ Virgil, Aeneid 11.533-867
- ↑ Scholiast on Callimachus, Hymn to Artemis
- ↑ Smith, 1873, s.v. Upis 2.
- ↑ Cicero, On the Nature of Gods 3.57
- ↑ Bell, 1991, s.v. Upis.
- ↑ а б Pausanias 1.43.4
- ↑ Smith, 1873, s.v. Upis 1.
- ↑ Carter, Joseph Coleman (1975). The Sculpture of Taras. Transactions of the American Philosophical Society. New Series. American Philosophical Society. 65 (7): 1—196. doi:10.2307/1006211. JSTOR 1006211.
- Apollodorus, The Library with an English Translation by Sir James George Frazer, F.B.A., F.R.S. in 2 Volumes, Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1921. ISBN 0-674-99135-4. Online version at the Perseus Digital Library.
- Bell, Robert E. (1991). Women of Classical Mythology: A Biographical Dictionary. ABC-Clio. ISBN 9780874365818.
- Callimachus, Hymns in Callimachus and Lycophron with an English translation by A. W. Mair; Aratus, with an English translation by G. R. Mair, London: W. Heinemann, New York: G. P. Putnam 1921 . Online text available at the Internet Archive.
- Cicero, Nature of the Gods from the Treatises of M.T. Cicero translated by Charles Duke Yonge (1812—1891), Bohn edition of 1878. Online version at the Topos Text Project.
- Grimal, Pierre (1987). The Dictionary of Classical Mythology. Wiley-Blackwell. ISBN 0-631-13209-0.
- Herodotus, The Histories with an English translation by A. D. Godley. Cambridge. Harvard University Press. 1920. ISBN 0-674-99133-8. Online version available at Perseus Digital Library.
- March, Jennifer R. (31 травня 2014). Dictionary of Classical Mythology. Oxbow Books. ISBN 978-1-78297-635-6.
- Nonnus, Dionysiaca; translated by Rouse, W H D, I Books I—XV. Loeb Classical Library No. 344, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1940. Internet Archive
- Nonnus, Dionysiaca; translated by Rouse, W H D, III Books XXXVI-XLVIII. Loeb Classical Library No. 346, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1940. Internet Archive.
- Pausanias, Description of Greece with an English Translation by W.H.S. Jones, Litt.D., and H.A. Ormerod, M.A., in 4 Volumes. Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1918. ISBN 0-674-99328-4. Online version at the Perseus Digital Library
- Smith, William (1873). A Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. London, UK: John Murray, printed by Spottiswoode and Co. Online version at the Perseus.tufts library.
- Virgil, the Aeneid, with an English translation by Theodore C. Williams. trans. Boston. Houghton Mifflin Co. 1910. Online version at the Perseus Digital Library.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |