Перейти до вмісту

Упіс (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У грецькій і римській міфології Упіс (дав.-гр. Οὖπις, трансліт. Oûpis) або Опис (дав.-гр. Ὦπις, трансліт. Ôpis) — гіперборейська німфа, донька бога вітру Борея. Упіс разом зі своїми сестрами спустилася з Гіпербореї і пішла на острів Делос, де стала служницею богині Артеміди.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Упіс була дочкою Борея, бога північного вітру, від матері без імені. У неї було кілька братів і сестер.

Міфологія

[ред. | ред. код]

Незаймана Упіс разом зі своїми сестрами (Арге, Гекарге та Локсо залежно від автора) були першими, хто залишив Гіперборею та прибув на Делос разом із делійськими богами[1] Артемідою та Аполлоном, перш ніж це зробили Гіперохія та Лаодіка, які принесли жертву, обіцяну богині пологів Ейлітії за народження близнюків.[2][3] Упіс та інші запровадили поклоніння Аполлону й Артеміді й таким чином отримали великі почесті від делійців[4]. Жінки Делосу співали гімни на їхню честь і обдаровували їх подарунками до кінця їхнього життя.[2]

Упіс часто супроводжував Артеміду в її різноманітних походах лісом; вона була присутня, коли мисливець Актеон випадково наткнувся на Артеміду та інших дів, які купалися оголеними, і був перетворений на оленя за свій серйозний проступок[5]. Іншого разу велетень Оріон приєднався до Артеміди як товариш по полюванню, а потім зґвалтував Упіс[3], тож Артеміда в покарання застрелила його своїми стрілами.[6][7]

В «Енеїді» Артеміда наказує Упіс помститися за смерть одного з її фавориток, амазонки-воїна Камілли, яку вбив у битві етруський Аррунт.[1] Упіс стала свідком смерті Камілли та оплакувала її, а потім за вказівкою Артеміди убила Аррунта стрілою[8].

Вважалося, що Упіс — це ім'я міфічної істоти, яка виховала молоду Артеміду, і його можна ототожнити з донькою Борея[9][10]. У зв'язку з цим Цицерон говорить про чоловіка Упіс, який став батьком «третьої» Артеміди/ Діани.[11][12]

Культ

[ред. | ред. код]

Могила Упіс на Делосі була об'єктом культу, куди після жертвоприношення кидали попіл спалених стегнових кісток[2]. Крім того, молоді дівчата пропонували їй у жертву пасмо свого волосся[13], тоді як хлопці пропонували волосся, що росте на їхніх щоках[4]. Делоський культ, який, здається, включав кілька божеств, пов'язаних з Артемідою та пологами (наприклад, Ейлітію), ймовірно, сягає архаїчного періоду.[13] В Ефесі «Упіс» також був епітетом, під яким поклонялися Артеміді як богині пологів.[7][14]

Сексуальне насильство Оріона над Упіс може бути зображено на стародавньому рельєфному фризі гробниці в Таранто, який датується приблизно 300 роком до нашої ери.[15]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Pausanias 5.7.8
  2. а б в Herodotus, Melpomene 4.35
  3. а б Grimal, 1987, с. 209, 314.
  4. а б Callimachus, Hymn to Delos 4.291–99
  5. Nonnus 5.480–91, 48.330 ff
  6. Apollodorus 1.4.5
  7. а б Ambühl, Annemarie (1 жовтня 2006). Opis, Upis. У Cancik, Hubert; Schneider, Helmuth (ред.). Brill's New Pauly. Переклад: Christine F. Salazar. Groningen: Brill Reference Online. doi:10.1163/1574-9347_bnp_e832190. ISSN 1574-9347. Процитовано 24 січня 2025.
  8. Virgil, Aeneid 11.533-867
  9. Scholiast on Callimachus, Hymn to Artemis
  10. Smith, 1873, s.v. Upis 2.
  11. Cicero, On the Nature of Gods 3.57
  12. Bell, 1991, s.v. Upis.
  13. а б Pausanias 1.43.4
  14. Smith, 1873, s.v. Upis 1.
  15. Carter, Joseph Coleman (1975). The Sculpture of Taras. Transactions of the American Philosophical Society. New Series. American Philosophical Society. 65 (7): 1—196. doi:10.2307/1006211. JSTOR 1006211.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]