Уран-9
Уран-9 у Вікісховищі |
«Уран-9» — російський бойовий багатофункціональний робототехнічний комплекс (безпілотний наземний транспортний засіб), на гусеничному рушію, розроблений та вироблений ВАТ «766 УПТК» (нині концерн «Калашников»), просувається та пропонується «Рособоронекспортом» на міжнародному ринку[1][2][3]. Згідно з повідомленням «Рособоронекспорту», комплекс призначений для ведення зведених бойових, розвідувальних і антитерористичних дій з дистанційною розвідкою та вогневою підтримкою[4].
Озброєння складається з протитанкової керованої ракети М30-М3 модифікації 2А72 фірми «Імпульс-2» (Севастополь), чотирьох ПТРК типу «Атака» чи іншого типу, а також ПЗРК «Ігла» чи «Стріла», зенітної ракети, камери ІЧ-сенсорів, лазерного далекоміра та інших засобів виявлення.
«Уран-9» розроблено та виробляється нахабінським «766-м управлінням виробничо-технологічної комплектації» (ВАТ «766 УПТК») в Росії.
Варіант комплексу пропонується «Рособоронекспортом» в РФ та на міжнародному ринку зброї. За даними «Рособоронекспорту», система призначена для виконання комбінованих бойових, розвідувальних та контртерористичних завдань[5]. Озброєння включає 30-мм гармату 2А72, чотири ПТУР «Атака»[6] та 12 реактивних вогнеметів «Джміль-М»[7][8][9].
Зразки комплексу брали участь у загальновійськових навчаннях «Схід-2018»[10]" та Захід-2021 у серпні 2021 року[11][9].
У січні 2019 року «Уран-9» було прийнято на озброєння російської армії. Уран-9 вперше був використаний під час Громадянської війни в Сирії[12][13] Роботи розвідки та вогневої підтримки «Уран-9» і «Нерехта» вперше були задіяні в чергових з'єднаннях під час навчань «Захід-2021»[14].
Комплекс брав участь у парадах на День Перемоги 2021 та 2022 років: їх везли на кузові вантажівки, а датчики були відсутні[15].
Згідно інформації в доповіді 3-го центрального науково-дослідного інституту Міноборони Росії, яка опинилася в розпорядженні РІА «Новини», бойові випробування комплексу в Сирії виявили недоліки в його управлінні, маневреності, вогневої потужності, розвідувальних та спостережних функціях[16] .
У квітні 2019 року заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Ігор Макушев заявив, що розробники усунули всі виявлені в ході експлуатації в Сирії недоліки, і робот готовий до використання у військах РФ[17] .
Військові експерти зазначають, що в Сирії комплекс показав себе «жахливо». Так, сигнал із роботом був втрачений як тільки Уран-9 опинився поза увагою оператора (реальна дальність виявилася в межах 300—500 метрів), були проблеми зі стрільбою з 30-мм гармати, робот не зміг стріляти в русі через нестабілізований приціл. Також гусениці Уран-9 виявилися малонадійними та потребували частого ремонту в польових умовах[18][19][20][21][22]
-
Демонстрація Урану-9
-
Бойовий робот Уран-9.
-
Серійна бойова модель.
- Уран-6 (саперний)
- «Маркер»
- Бойовий робот
- Безпілотний наземний транспортний засіб
- ↑ Rosoboronexport to start promoting Uran-9 combat robotic system (Пресреліз). Rostec. 30 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Tamir, Eshel (31 грудня 2015). Russian Military to Test Combat Robots in 2016. Defense Update. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Kyle, Mizokami (13 січня 2016). The Kremlin's Tiny Drone Tank Bristles With Weapons. Popular Mechanics. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Russia ready to export Uran-9 robotic combat system in 2016.
- ↑ «Рособоронэкспорт» будет продвигать «Уран-9» на международный рынок. «Ростех». rostec.ru. 30 грудня 2015. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Samuel Osborne (9 травня 2018). Russia will show off a new 'robot tank' in its Victory Day parade. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Николай Грищенко (3 листопада 2018). Боевой робот "Уран-9" оснастили лазерной системой наведения "Охотник". rg.ru. Российская газета. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Применение боевого робота "Уран-9" в Сирии выявило его недостатки (рос.). RIA Novosti. 19 червня 2018. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ а б Mizokami, Kyle (18 червня 2018). Russia's Tank Drone Performed Poorly in Syria. Popular Mechanics.
Uran-9’s combat experience in Syria revealed serious problems with the system.
- ↑ На полигоне «Цугол» были применены робототехнические комплексы «Уран-6» и «Уран-9». armstrade.org. ЦАМТО. 13 вересня 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Применение боевого робота "Уран-9" в Сирии выявило его недостатки (рос.). RIA Novosti. 19 червня 2018. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Боевой робот "Уран-9" приняли на вооружение российской армии. 24 січня 2019.
- ↑ Troops use Uran-9 combat robots for first time in Volga area drills.
- ↑ Uran-9, Nerekhta robots used in troops formations for first time at Zapad-2021 drills.
- ↑ В Москве прошла генеральная репетиция парада в честь Дня Победы [Архівовано 2021-05-07 у Wayback Machine.] // 1тв
- ↑ У «Урана-9» нашли слабые места. lenta.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Разработчики устранили недостатки боевого робота "Уран-9". Российская газета. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
- ↑ Alex Hollings (20 червня 2018). Russia was happy to report that their tank drone fought in Syria (forgot to mention it doesn't work). SOFREP (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Daniel Brown. Russia's Uran-9 robot tank reportedly performed horribly in Syria. Business Insider (амер.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Steve Balestrieri (31 серпня 2022). Russia's Military Has a Serious Problem: They Can't Build Advanced Weapons. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 31 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Російські роботи "Уран-9", які провалилися в Сирії, взяли участь у навчаннях "Запад-2021" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Після провалу з "Уран-9": російський "Маркер" може стати черговим роботом-катастрофою | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
- Paul Scharre. Army of None: Autonomous Weapons and the Future of War. — W. W. Norton & Company, 2018. — С. 114—116. — ISBN 9780393608991.
- Stephan De Spiegeleire, Matthijs Maas, Tim Sweijs. Artificial Intelligence and the Future of Defense: Strategic Implications For Small- and Medium-Sized Force Providers. — The Hague Centre for Strategic Studies, 2017. — С. 82. — ISBN 9789492102546. :)