Уріє Едемова
Уріє Едемова | |
---|---|
Народилася | 23 квітня 1938 (86 років) Байдарська долина, м. Балаклава, Крим |
Громадянство | України |
Діяльність | письменництво |
Alma mater | Ташкентський державний університет |
Членство | Національна спілка письменників України |
Нагороди | Спеціальна нагорода «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури», 2020 |
Премії | Літературна премія імені Шаміля Алядіна у номінації «Проза», 2013 |
Уріє Едемова — кримськотатарська письменниця, член Союзу письменників СРСР, Національної спілки письменників України[1].
Уріє Едемова народилася 23 квітня 1938 року у Байдарській долині, м. Балаклава. У 1944 році родина була депортована до Узбекистану та мешкала у Сирдар’їнській області у колгоспі імені Навої.
Після школи навчалася у медичному училищі імені Жуковського, яке закінчила з відзнакою. Здобувши медичну освіту, працювала медичною сестрою у лікарні[2][3].
Надалі поступила на факультет журналістики Ташкентського державного університету, який закінчила у 1975 році.
З 1965 року Уріє Едемова працювала у редакції газети «Ленин байрагьы», потім – в Узбецькому державному видавництві імені Г. Гуляма.
З 1971 року була редактором, а згодом завідувачем відділу кримськотатарської літератури.
У 1992 році переїздить до Криму та стає керівником відділу кримськотатарської літератури у видавництві «Таврія» у Сімферополі[4][5].
- Червона троянда (збірка оповідань, кримськотатарською мовою), Ташкент, 1970;
- Обручка (повість і оповідання, кримськотатарською мовою), Ташкент, 1974;
- Завжди зі мною (повість, кримськотатарською мовою), Ташкент, 1977;
- Доля (повість, кримськотатарською мовою), Ташкент, 1981;
- Полум’я серця (повісті, кримськотатарською мовою), Ташкент, 1985;
- У місячну ніч (роман, кримськотатарською мовою), Сімферополь, 2005[6].
- Літературна премія імені Шаміля Алядіна у номінації «Проза», 2013[7];
- ↑ Едемова Уріє - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ :: ECONOMY :: ФЕНОМЕН ТРАВМИ В МАЛІЙ ПРОЗІ УРІЄ ЕДЕМОВОЇ(НА МАТ-ЛІ ОПОВІДАННЯ "ANA ALĞIŞI"). www.economy-confer.com.ua. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Арнаутова, Айше; Емірамзаєва, Афізе (2024). Історія розвитку кримськотатарського перекладознавства (з періоду депортації до сьогодення). https://journals.cusu.in.ua/ (Наукові записки). Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. с. 23—24. Процитовано 28.12.2024.
- ↑ біографії видатних кримців. maidan.org.ua. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ "Відрізняємося історією, професійними кадрами, вмінням виживати у кризових ситуаціях". Урядовий Кур’єр. 22 лютого 2011. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Юнусов, Ш. Е. (2009). Едемова Уріє. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Іващенко, Валентина, ред. (2013). Лауреати міжнародних та вітчизняних премій у галузі культури та мистецтва 2013 року (PDF). https://nlu.org.ua/. Міністерство культури України. с. 16. Процитовано 28.12.2024.
- ↑ Засуджені в Росії журналісти отримали премію «Кримський інжир» у спецномінації «Слова Свободи». detector.media (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 28 грудня 2024.
- ↑ Читомо (28 грудня 2020). Літературний конкурс «Кримський Інжир» оголосив переможців. chytomo.com (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.