Уса (притока Німану, нижня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уса
53°50′55″ пн. ш. 26°45′46″ сх. д. / 53.8488000000277722° пн. ш. 26.76300000002778035° сх. д. / 53.8488000000277722; 26.76300000002778035
Витікна північно-східній стороні від села Заболоть
• координати53°50′43″ пн. ш. 26°45′23″ сх. д. / 53.84528° пн. ш. 26.75639° сх. д. / 53.84528; 26.75639
ГирлоНіману
• координати53°44′16″ пн. ш. 26°09′46″ сх. д. / 53.73778° пн. ш. 26.16278° сх. д. / 53.73778; 26.16278
БасейнБалтійського моря
Країни:Білорусь Білорусь
РегіонГродненська область
Мінська область
Довжина75 км
Площа басейну:665 км²
Середньорічний стік5 м³/с
Притоки:Šurad і Kamienkad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Уса (рос. Усса[2]) — річка в Білорусі, у Воложинському, Столбцовському й Новогрудському районах Мінської й Гродненської області. Права притока Німану (басейн Дніпра).

Довжина річки 75 км, площа басейну водозбору 665 км². Згідно Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн довжина річки складала 77 верст, або 82,15 км.

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок на північно-східній стороні від села Заболоть. Спочатку тече на північний схід, повертає на південний захід і тече через село Кулі. Далі тече понад Слобідкою і повертає на північний захід. У Налібоцький пущі річка повертає на південний захід і біля села Куписк впадає у річку Німан.

Притоки: Шура (ліва), Знам'янка (права).

Населені пункти вздовж берегової смуги: Дроздовщина, Серкулі, Лубень, Школьни, Пільніца, Рудня Пільнянська, Усса, Галяндерня.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]
  • У XIX столітті річка мала такі притоки: Городище, Шура, Речиця, Фербина, Кам'янка, Лобежода, Кроманиця (ліві); Козелець, Знам'янка, Лаговка, Липниця, Бистра (праві).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XV, лист 15-1, 1866 год // м. Слободка //речка Усса (рос.).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Блакітная кніга Беларусі. — Мн.: БелЭн, 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]