Уткін Сергій Олексійович

Уткін Сергій Олексійович
Уткін Сергій Олексійович
Народився	1907; Кашинський повіт Тверської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація
Помер	1962; місто Москва
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уткін.

Сергій Олексійович Уткін (нар. 1907(1907), Кашинський повіт Тверської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація — пом. 1962, місто Москва) — радянський діяч, секретар ЦК ВЛКСМ. Член Бюро ЦК ВЛКСМ з 28 серпня 1937 по 5 березня 1938 року. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1938).

Біографія

Народився в робітничій родині. Закінчив два класи школи. До 1926 року працював у власному сільському господарстві. У 1926 році вступив до комсомолу.

У 1926—1929 роках — робітник, вальцювальник заводу «Північкабель» у Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1929—1932 роках — секретар комітету ВЛКСМ заводу «Північкабель» у Ленінграді, секретар комітету ВЛКСМ заводу «Красный гвоздильщик» у Ленінграді, секретар комітету ВЛКСМ Іжорського заводу в Ленінграді.

У липні 1932 — січні 1933 року — заступник завідувача організаційного відділу Ленінградського міського комітету ВЛКСМ.

У січні 1933 — лютому 1936 року — 1-й секретар Василеостровського районного комітету ВЛКСМ Ленінграда.

У лютому 1936 — липні 1937 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У липні — вересні 1937 року — 1-й секретар Ленінградського обласного і міського комітетів ВЛКСМ.

28 серпня 1937 — 30 грудня 1937 (офіційно 5 березня 1938) року — секретар ЦК ВЛКСМ з питань пропаганди.

У грудні 1937 року був заарештований, але через деякий час звільнений з в'язниці. 29 березня 1938 року знову заарештований органами НКВС СРСР. 26 червня 1939 року засуджений до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах НКВС. З 29 березня 1944 по 1954 рік — на поселенні, став інвалідом. У 1954 році звільнений з поселення, реабілітований і відновлений в КПРС.

З лютого 1955 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Література та джерела

Зенькович Н. Элита. Самые румяные вожди. Москва, ОЛМА Медиа Групп, 2008. (рос.)

Це незавершена стаття про радянського політичного діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.