Перейти до вмісту

Утрехт (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Утрехт (значення).
«Утрехт»
Повна назва Football Club Utrecht
Прізвисько Utreg
Засновано 1 липня 1970
Населений пункт Утрехт, Нідерланди Нідерланди
Стадіон «Галгенвард»
Вміщує 24 750[1]
Власник Нідерланди Frans van Seumeren
Holding B.V.[2]
Президент Нідерланди Пітер Лейссіус
Головний тренер Нідерланди Рон Янс
Ліга Ередивізі
2023/24 7-е місце
Вебсайт www.fcutrecht.nl
Домашня
Виїзна
Запасна

«Утрехт» (нід. Utrecht, нід. вимова: [ɛfˈseː ˈytrɛxt]) — нідерландський футбольний клуб із однойменного міста, заснований 1970 року. З часу свого заснування безперервно виступає в Ередивізі, найвищій футбольній лізі Нідерландів. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Галгенвард», що вміщує 24 750 глядачів.

Найвищим досягненням «Утрехта» в чемпіонаті Нідерландів є 3-тє місце в сезоні 1980/81, крім цього, клуб тричі вигравав Кубок Нідерландів і один раз ставав володарем Суперкубка країни.

Історія

[ред. | ред. код]

«Утрехт» був заснований в 1970 році в результаті злиття трьох клубів з однойменного міста: ДОС, «Елінвейк» і «Велокс»[3], перший з яких був чемпіоном Нідерландів у 1958 році.

«Утрехт» тричі вигравав кубок Нідерландів: в 1985, 2003 і 2004 роках. У 2004 році «Утрехт» виграв суперкубок Нідерландів, обігравши «Аякс» з рахунком 4:2, причому два голи «Утрехта» були забиті в компенсований час. «Утрехт» став першим клубом не з традиційної трійки («Аякс», «Феєнорд» та ПСВ), якому вдалося виграти цей трофей. «Утрехт» також є єдиним клубом за межами традиційної трійки, який ніколи не вилітав з вищої ліги[3].

На європейській арені «Утрехт» дебютував в 1970 році в груповому раунді Кубка Інтертото. Команда посіла третє місце і покинула турнір. Через десять років клуб зіграв в Кубку УЄФА. Всього «Утрехт» брав участь у турнірі 9 разів до моменту його перетворення у Лігу Європи), але лише одного разу доходив до групового раунду. У сезоні 1985/86 клуб перший і єдиний раз зіграв у Кубку володарів кубків, але програв майбутньому переможцю турніру, київському «Динамо», з загальним рахунком 3:5[4].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Склад команди

[ред. | ред. код]
Станом на 8 лютого 2024[5]
№ Поз. Нац. Гравець
1 ВР Греція Васіліос Баркас
2 ЗХ Бельгія Сібе Гореманс
3 ЗХ Нідерланди Майк ван дер Горн
5 ЗХ Нідерланди Гідде тер Авест
6 ПЗ Німеччина Джан Боздоган
7 ПЗ Данія Віктор Єнсен
8 ПЗ Данія Оскар Фрауло (в оренді з «Боруссії» (Менхенгладбах))
9 НП Нідерланди Сам Ламмерс (в оренді з «Рейнджерса»)
10 НП США Тейлор Бут
13 ПЗ Ірак Зідан Ікбал
15 НП Нідерланди Едріан Блейк
16 ЗХ Марокко Суф'ян Ель-Каруані
17 НП Данія Єппе Оккельс
№ Поз. Нац. Гравець
17 ПЗ Нідерланди Єнс Торнстра
19 НП Бельгія Антоні Дескотт (в оренді з «Шарлеруа»)
20 НП Марокко Закарія Лаб'яд
23 ЗХ Данія Ніклас Вестерлунд
24 ЗХ Нідерланди Нік Віргевер (капітан)
26 НП Бельгія Отман Буссаїд
29 ПЗ Німеччина Тім Гандверкер (в оренді з «Нюрнберга»)
31 ВР Нідерланди Маттейс Брандергорст
32 ВР Нідерланди Теймен Нейхейс
34 ЗХ Нідерланди Раян Фламінго (в оренді з «Сассуоло»)
37 НП Швеція Ісак Лідберг
77 НП Нідерланди Оле Ромені
ПЗ Нідерланди Барт Рамселар

Виступи в єврокубках

[ред. | ред. код]
Сезон Змагання Раунд Клуб Вдома На виїзді В сукупності
1980–81 Кубок УЄФА 1Р Румунія Арджеш 2–0 0–0 2–0
2Р Німеччина Айнтрахт Франкфурт 2–1 1–3 3–4
1981–82 Кубок УЄФА 1Р Німеччина Гамбург 3–6 1–0 4–6
1982–83 Кубок УЄФА 1Р Португалія Порту 0–1 0–2 0–3
1985–86 Кубок володарів кубків 1Р СРСР Динамо Київ 2–1 1–4 3–5
1987–88 Кубок УЄФА 1Р Австрія ЛАСК 2–0 0–0 2–0
2Р Італія Верона 1–1 1–2 2–3
1991–92 Кубок УЄФА 1Р Австрія Штурм Грац 3–1 1–0 4–1
2Р Іспанія Реал Мадрид 1–3 0–1 1–4
2001–02 Кубок УЄФА 1Р Австрія Грацер 3–0 3–3 6–3
2Р Італія Парма 1–3 0–0 1–3
2002–03 Кубок УЄФА 1Р Польща Легія 1–3 1–4 2–7
2003–04 Кубок УЄФА 1Р Словаччина Жиліна 2–0 4–0 6–0
2Р Франція Осер 0–0 0–4 0–4
2004–05 Кубок УЄФА 1Р Швеція Юргорден 4–0 0–3 4–3
Група C Іспанія Реал Сарагоса Н/Д 0–2 4-е місце
Україна Дніпро 1–2 Н/Д
Бельгія Брюгге Н/Д 0–1
Австрія Аустрія Відень 1–2 Н/Д
2007 Кубок Інтертото 3Р Швеція Гаммарбю 1–1 0–0 1–1 (г)
2010–11 Ліга Європи 2КР Албанія Тирана 4–0 1–1 5–1
3КР Швейцарія Люцерн 1–0 3–1 4–1
ПО Шотландія Селтік 4–0 0–2 4–2
Група K Італія Наполі 3–3 0–0 4-е місце
Англія Ліверпуль 0–0 0–0
Румунія Стяуа 1–1 1–3
2013–14 Ліга Європи 2КР Люксембург Діфферданж 03 3–3 1–2 4–5
2017–18 Ліга Європи 2КР Мальта Валетта 3–1 0–0 3–1
3КР Польща Лех Познань 0–0 2–2 2–2 (г)
ПО Росія Зеніт Санкт-Петербург 1–0 0–2 1–2
2019–20 Ліга Європи 2КР Боснія і Герцеговина Зриньські 1–1 1–2 2–3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Plattegrond - Stadion - Club - FC Utrecht. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  2. ↑ Verlies FC Utrecht bijna 3 miljoen [Архівовано 2008-10-19 у Wayback Machine.], NU.nl, 16 oktober 2008
  3. ↑ а б FC Utrecht (PDF). Jersey United Soccer. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  4. ↑ Кубок володарів кубків європейських країн сезону 1985/86 років. 1/16 фіналу. II -й матч. КЛІСФ.
  5. ↑ Чоловічі. Офіційний сайт ФК «Утрехт». Процитовано 8 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Утрехт_(футбольний_клуб)&oldid=43485746