Перейти до вмісту

Ухарський Федір Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ухарський Федір Валерійович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження17 вересня 1976(1976-09-17)
Мари, Туркменистан
Смерть3 вересня 2014(2014-09-03) (37 років)
Харків
Псевдо«Дядя Федя»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Фе́дір Вале́рійович Ухарський (1976—2014) — доброволець, прапорщик резерву Міністерства внутрішніх справ України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1976 року в місті Мари (Туркменистан) у родині військовослужбовця. Батько загинув; мама привезла сина до рідної України. Вступив на навчання до суворовського військового училища чи спеціальної школи-інтернату з посиленою фізичною підготовкою (імовірно закінчив Львівський ліцей із посиленою фізичною підготовкою ім. Героїв Крут). Навчався в Одеському інституті Сухопутних військ ЗСУ; згодом звільнився у запас. Одружився, жив із родиною в селі Тептіївці Богуславського району.

Після подій Євромайдану — у яких брав активну участь — вирішив стати до лав Національної гвардії України, уклав контракт про проходження служби у військовому резерві НГУ. Служив на посаді офіцера взводу інструкторів батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади, учасник російсько-української війни.

У останньому бою прикрив собою командира підрозділу, прийнявши більшість хвилі осколків від вибуху гранати. 3 вересня 2014 року помер у Харківському військовому госпіталі від поранень, яких зазнав 28 серпня, потрапивши в засідку біля Дебальцевого[1].

У колишньої дружини залишилися донька 2003 р.н. та син 2004 р.н.

Похований у селі Тептіївка Богуславського району[1].

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]

орденом «За мужність» III ступеня[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ухарський Федір Валерійович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 05.05.2015.
  2. Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Дзвін Пам'яті пролунав двадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Посилання

[ред. | ред. код]