Координати: 48°11′43″ пн. ш. 27°06′09″ сх. д. / 48.195352° пн. ш. 27.102604° сх. д. / 48.195352; 27.102604

Ущелина Трінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ущелина Трінка
48°11′43″ пн. ш. 27°06′09″ сх. д. / 48.195352° пн. ш. 27.102604° сх. д. / 48.195352; 27.102604
Країна Молдова
РозташуванняЄдинецький район
Площа70 га
Статус:геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Ущелина Трінка. Карта розташування: Молдова
Ущелина Трінка
Ущелина Трінка (Молдова)
Мапа

CMNS: Ущелина Трінка у Вікісховищі

Ущелина Трінка (рум. Defileul Trinca) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Єдинецькому районі Молдови. Розташована на південний захід від села Трінка, в долині річки Драбища.[2] Має площу 70 га відповідно до Закону про заповідні території[3] або 58.3 га згідно з останніми вимірюваннями.[2] Об'єкт перебуває у віданні мерії комуни Трінка.[3]

Ця ущелина утворилася внаслідок дії річки Драбища на баденсько-волинський вапняковий риф. У результаті виходить долина довжиною бл. 500 м, ширина 250 м і глибиною бл. 40 м, обрамлена скелястими стінами, місцями стрімкими. Разом з ущелинами Бурланешть і Фетешть утворює природний комплекс Трінка-Фетешть-Бурланешть у басейні річки Драбища.[4]

На схилах ущелини розташовано кілька печер, три з яких могли бути місцями давніх мисливців. Через специфічну діяльність мешканців печери рясніють скелетними останками впольованих тварин: в одній з печер виявлено понад 440 скелетних останків 15 особин ведмедя, в іншій піднято на поверхню близько 383 останки з 15 види ссавців.[5]

Статус захисту

[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів Молдовської РСР від 08.01.1975 № 5 об'єкт взято під охорону держави. , а статус охорони підтверджено Законом від 25 лютого 1998 року № 1538 про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам’ятки природи є мерія комуни Бурланешть.[2]

Об’єкт має мальовниче, пізнавальне, просвітницьке та екотуристичне значення та становить інтерес для дослідників геологічної історії, фауни, палеогеографії та людського суспільства даної території.[2]

Станом на 2016 рік природна територія не має інформаційного щита та маркерів, що розмежовують заповідну територію. Для покращення збереження рекомендовано заборонити видобуток вапняку в заповідній зоні та ліквідувати ями для спалювання вапняку.[2]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Stiința. с. 13. ISBN 978-9975-85-058-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
  2. а б в г д Postolache та ін., 2016, с. 14.
  3. а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Парламент Молдови. Monitorul Oficial. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 7 серпня 2017. [Архівовано 2019-06-30 у Wayback Machine.]
  4. Postolache та ін., 2016, с. 21.
  5. Давид А.И., Остатки млекопитающих из гротов и с. Тринка//Анисюткин Н.К., Борзияк И.А., Кетрару Н.А., Первобытный человек в гротах Тринка I–III, Кишинёв: Изд-во «Штиинца», 1986, с. 113-123.