У дикій глушині (книга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«У дикій глушині»
АвторДжон Кракауер
Назва мовою оригіналуангл. Into the Wild
Дизайн обкладинкиНазар Гайдучик
Моваанглійська
ТемаКрістофер Маккендлесс
Жанрдокументальна література
ВидавництвоВидавництво Старого Лева
Видано1996
Видано українською2020
Перекладач(і)Ксенислава Крапка
ISBN978-617-679-761-6
Попередній твірEiger Dreamsd
Наступний твірУ розрідженому повітрі

«У дикій глушині» (англ. Into the Wild) — документальний роман американського письменника, журналіста, альпініста Джона Кракауера, виданий у 1996 році. У 1992 він написав для журналу «Аутсайд» матеріал про хлопця, який помер самітником у непрохідній і дикій частині Аляски. На редакцію прийшла рекордна кількість листів від людей, які захоплювалися, засуджували чи знали героя статті. Тема не відпускала Кракауера і він вирішив дізнатися більше про життя Кріса Мак-Кендлесса та зрозуміти мотиви його мандрів.

Книга стала світовим бестселером і перекладена на десятки мов. У 2007 у прокат вийшов фільм Шона Пенна Тепер я йду у дику далечінь, включений до списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Захоплива історія юнака Кріса Мак-Кендлесса, що знехтував можливостями блискучої кар’єри і відцурався родини, аби втілити свою заповітну мрію — пожити самітником у глушині Аляски. Джон Кракауер, один із найпопулярніших сучасних американських письменників, емоційно веде нас слідами цієї пригоди, шукаючи відповідь на головне питання: чому за здійснену мрію Крісу Мак-Кендлессу довелося заплатити найвищу ціну?

Перспективний Кріс Мак-Кендлесс із забезпеченої сім'ї після закінчення навчального року пожертвував на благодійність свої заощадження, якими мав оплатити навчання (24 тисячі доларів), відцурався родини та пішов волочитися світом. Щоб заплутати сліди і не дозволити батькам його знайти, хлопець вигадав собі ім'я Александр Суперволоцюга (англ. Alexander Supertramp). Протягом двох років подорожував США і Мексикою (1990-1992) спочатку на власному авто, а потім човном, автостопом і товарними вагонами. Він перебивався тимчасовими заробітками і вів аскетичний спосіб життя, заперечуючи матеріальні цінності.

Протягом цих двох років Кріс вів із різною активністю щоденник і відправляв своїм новим знайомим листівки і листи з місць, де знаходився. З допомогою цих матеріалів, а також завдяки спілкуванню із рідними хлопця та людьми, з якими він зустрічався у мандрах, Джон Кракауер відтворив шлях Суперволоцюги і його психологічний портрет. Автор провів у документальному романі про дивака-подорожнього паралелі зі своїм життям, він мав схожий досвід трьохтижневого життя на Алясці, намагаючися підкорити складну і небезпечну вершину Палець Диявола.

Мрією Кріса було пожити у дикій глушині, харчуючися лише дарами природи. Він добрався автостопом до містечка Фербанкс, а звідти вирушив у безлюдну і дику частину Аляски. Майже без спорядження, з мінімальною кількістю їжі і кількома книжками він поселився у 30-50 кілометрах від цивилізації, але у важкодоступному непрохідному місці, в старому автобусі, який лишився після будівельників, що раніше намагалися прокласти там дорогу. Складні умови і неконтрольована стихія завадили завершити роботу, через кілька років частина асфальтованого шляху повністю зникла. Після робітників лишився автобус №142 із розбитими вікнами та деякими речима, в ньому і знайшов свій останній прихисток Кріс Мак-Кендлесс. На його останки натрапили у серпні 1992 року, останній запис на сторінках книжки був зроблений Крісом за два тижні до того, як сюди потрапили інші люди. Смерть стала ударом для близьких і тих, кого зустрічав на своєму шляху непристосований максималіст і романтик Алекс Суперволоцюга.

Український переклад

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://starylev.com.ua/u-dykiy-glushyni У дикій глушині. Видавництво Старого Лева. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]