У дорозі (новела)
 Ілюстрація до новели з видання 1900 року. | |
| Автор | Гі де Мопассан |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | фр. En voyage |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | новела |
| Місце | Париж |
| Видавництво | газета «Le Gaulois» |
| Видано | 10 травня 1883 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | Мій дядько Жюль |
| Наступний твір | Тітка Соваж |
| Видання українською | |
| Перекладач(і) | Максим Рильський |
| Видавництво | Дніпро |
«У доро́зі»[1] (фр. En voyage) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1883 році. Твір розповідає історію кохання російської дворянки і політичного злочинця.
Ця новела вперше була надрукована в газеті «Le Gaulois» 10 травня 1883 року. Автор присвятив її французькому романісту, драматургові та журналісту Гюставові Тудузу. Цього ж року Гі де Мопассан опублікував новелу в книжковому форматі в збірці «Міс Гаррієт».
Український переклад цього твору здійснив Максим Рильський. Новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1].
У канському поїзді пасажири правлять теревені, найцікавішу дорожню пригоду розповідає лікар. Йому довелось наглядати за російською дворянкою Марією Барановою, яку чоловік відрядив до Канн лікувати сухоти. В поїзді до її купе увірвався незнайомець, якого жінка спочатку прийняла за грабіжника. Але він звернувся до неї з проханням про порятунок: це був збіглий політичний злочинець, який намагався будь-що виїхати за кордон, але не мав документів. Розчулена Марія висадила з поїзда власного лакея, а його документи надала незнайомцю[1].
У Каннах незнайомець часто заходив до лікаря спитати про здоров'я рятівниці. Крім того, жінка часто бачила його під вікнами свого будинку. Але чоловік жодного разу не порушив її спокою, вона ж принципово не бажала розкрити його інкогніто. Віддані одне одному коханці зустрілись лише раз — після смерті Марії незнайомець на мить залишився біля її смертної постелі[1].
