У небі місяць проплива
| «У небі місяць проплива» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня | ||||
| Випущено | 1952 | |||
| Тип | хорова мініатюра | |||
| Мова | українська | |||
| Автор слів | Пушкін Олександр Сергійович | |||
| Композитор | Лятошинський Борис Миколайович | |||
|
| ||||
«У небі місяць проплива» (рос. «По небу крадется луна») — хорова мініатюра Бориса Миколайовича Лятошинського на уривок з вірша «Мрійник» (рос. «Мечтатель») Олександра Сергійовича Пушкіна. Твір входить до збірника «Два хора на вірші Пушкіна», Op. 52. [1] Текст перекладено українською мовою Платоном Микитовичем Вороньком.
Твір написаний для мішаного 4-голосного хору a cappella із застосуванням divisi в тональності d-moll гармонічний, має просту тричастинну репризну форму. Мішана фактура викладу хорового твору: гомофонно-гармонічна (з елементами поліфонії), поліфонічна, гармонічна. Темп твору — Andante sostenuto. Розмір твору — постійний, С = 4/4. Штрих — legato, ланцюгове дихання.
У небі місяць проплива,
В горах імла сивіє,
На водах тиша нежива,
З долини вітер віє.
Мовчить співець весняних днів
У тихім листі гаю.
Отари сплять серед полів
І ніч пливе без краю...
Святої ніжності куток
Легка імла покрила...
Камін веселий тихо змовк,
І свічка догоріла...[2]
Переклад українською — П. М. Воронько
По небу крадется луна,
На холме тьма седеет,
На воды пала тишина,
С долины ветер веет,
Молчит певица вешних дней
В пустыне темной рощи,
Стада почили средь полей,
И тих полет полнощи;
И мирный неги уголок
Ночь сумраком одела,
В камине гаснет огонек,
И свечка нагорела;
Стоит богов домашних лик
В кивоте небогатом,
И бледный теплится ночник
Пред глиняным пенатом…[3]
Оригінал — О. С. Пушкін
- ↑ Лятошинський, Борис Миколайович. Хори без супроводу на оригінальні тексти Б. Лятошинського. Ноти українських композиторів.
- ↑ Лятошинський, Борис Миколайович (1971). Лятошинський, Б. М. Хори без супроводу [Ноти] – Київ : Муз. Україна, 1971. – С. 38-40. – (Перлини світової музики). – Текст укр., рос (Українська та русский) . Київ: Музична Україна. с. 38—40.
- ↑ А. С. Пушкин. Мечтатель («По небу крадется луна...») (русский) .