ФАБ-5000НГ
| ФАБ-5000НГ | |
|---|---|
 | |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1942—1943 роки |
| Характеристики | |
| Вага | 5400 кг |
| Довжина | 5200 мм |
| Діаметр | 1000 мм |
| Вага наповнення | 3200 кг |
ФАБ-5000НГ у Вікісховищі | |
ФАБ-5000НГ — радянська авіаційна бомба.
Даний тип потужних авіаційних бомб був створений для бомбардувань великих скупчень військ, руйнування стратегічних об'єктів та залізниць. Цей тип бомб з'явився після невдалої спроби перетворити застарілий літак ТБ-3 на літак-снаряд (прообраз крилатої ракети). Спеціально для бомби було розроблено особливо потужну суміш вибухових речовин — ТГА (тринітротолуол, гексоген, алюміній), яке згодом застосовувалося у нових, потужніших модифікаціях ФАБ-2000.
Носієм такого потужного боєприпасу став бомбардувальник Пе-8. Незважаючи на нестандартну для Пе-8 вагу і розмір бомби (стулки бомболюків з новою бомбою не закривалися, а перевантаження перевищувало тонну), державні випробування пройшли успішно і в 1943 бомба була поставлена на озброєння.
28 квітня 1943 року перші серійні бомби були скинуті на берегові укріплення Кенігсберга[1]. Ця бомба була використана при бомбардуванні різних укріплених споруд (фортець, берегових укріплень) і стратегічних об'єктів (фабрик, аеродромів). Але, зважаючи на велику вагу, відсутності досвіду бомбардування даного боєприпасу та обмеженої пристосованості літака-носія, польоти на стратегічні дальності з цією бомбою і масові польоти з нею були неможливі.
Існують відомості про застосування цієї бомби в боях на Курській дузі та при звільненні Орла. Оскільки бомби застосовувалися поблизу лінії фронту, їх відмовилися застосовувати через ризик ураження своїх військ. Дві такі бомби були скинуті на Гельсінкі у лютому 1944 року. Останні бомби були застосовані на фортах фортеці Кенігсберг 7 квітня 1945 року.
Імовірно, цей боєприпас міг використовуватися 840 ТБАП і 402 ТБАП при бомбардуванні укріплених вогневих позицій моджахедів в Афганістані.