Координати: 63°54′18.000000100004″ пн. ш. 22°16′21.000000100003″ зх. д. / 63.90500° пн. ш. 22.27250° зх. д. / 63.90500; -22.27250

Фаградальсф'ядль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фаградальсф'ядль
63°54′18.000000100004″ пн. ш. 22°16′21.000000100003″ зх. д. / 63.90500° пн. ш. 22.27250° зх. д. / 63.90500; -22.27250
Країна  Ісландія[1]
Регіон Grindavíkurbærd
Система geology of Reykjanes Peninsulad
Тип гора[1]
плато
вулкан і Туйя
Висота 385 м
Фаградальсф'ядль. Карта розташування: Ісландія
Фаградальсф'ядль
Фаградальсф'ядль
Фаградальсф'ядль (Ісландія)
Мапа
CMNS: Фаградальсф'ядль у Вікісховищі

Фаґрадальсф'ятль (ісл. Fagradalsfjall букв. — «гора гарної долини») — гора вулканічного походження на південному заході Ісландії в центрі півострова Рейк'янесскагі, за 30 км на південний захід від Рейк'явіка.[2]

Характеристика

[ред. | ред. код]

Фаґрадальсф'ятль є частиною вулканічного пояса Рейк'янес та був сплячим вулканом-туйю, що утворився близько 100 000 років тому під час останнього льодовикового періоду під час виверження під льодовиком. На вершині гори є невеликий шар лави, що вказує на те, що виверження трохи вийшло за межі льодовика.[3]

Фаґрадальсф'ятль розташований на північний захід від вулканічної системи Крісювік у північно-східній частині муніципалітету Гріндавік регіону Судурнес. На схід від Фаґрадальсф'ятлю розташований одиночний кратер Кейлір. Гора видовжена зі сходу на захід — ширина біля основи 7,7 км, довжина близько 15 км і являє собою невелике плато з кількома вершинами, пагорбами і скелями з туфу.[4] Вершина гори заввишки 385 метрів над рівнем моря (або 224 метри над навколишньою місцевістю) і є найвищою точкою на півострові Рейк'янес.[2]

Місцевість, що прилягає до Фаґрадальсф'ятлю, малонаселена — щільність: 5 жителів на км².[5] Найближче поселення — Ньярдвік, розташоване за 14,7 км на північний захід. Навколо Фаґрадальсф'ядлю розташовані вулканічні пустки і гірські луки.[6]

Авіакатастрофа 1943 року

[ред. | ред. код]
Військовослужбовці армії США витягують тіла з уламків літака. Травень 1943 р.

Під час Другої світової війни 3 травня 1943 року на горі Фаґрадальсф'ятль зазнав аварії літак Hot Stuff (літак)[en] Consolidated B-24 Liberator 41-23728) 8-ї повітряної армії ВПС Великої Британії. На борту літака перебував командувач збройними силами США на Європейському театрі військових дій Френк М. Ендрюс, який летів із Америки разом з іншими високопоставленими офіцерами США та Великої Британії. Пілоти після невдалої спроби приземлитися на базі Королівських ВПС Кальдадарнес у Сельфоссі прийняли рішення посадити літак на базі ВПС США в Кеплавіку і скерували машину на захід, у бік півострова Рейк'янес. Літак, ймовірно, летів дуже низько і врізався у скелі на східному боці Фаґрадальсф'ядлю. В авіакатастрофі загинули чотирнадцять осіб. Вижив і чекав на порятунку ще добу тільки хвостовий стрілець, старший сержант Джордж Ейзель з Огайо.[7] На той момент Ендрюс Френк був найбільш високопоставленим офіцером союзників, загиблим на війні під час виконання службових обов'язків.[8]

Активність 2020—2021

[ред. | ред. код]
Див. також: Виверження коло Фаґрадальсф'ядль 2021

Починаючи з грудня 2019 року і до березня 2021 року, низка землетрусів, два з яких сягнули 5,6 балів, сколихнули півострів Рейк'янес, викликаючи занепокоєння щодо неминучого виверження[9][10][11]. Вважалося, що землетруси були спричинені вторгненнями дамб та магмою, яка рухалася під півостровом[12]. Повідомлялося про незначні пошкодження будинків під час землетрусу 5,7 балів 4 лютого[13]. За перші три тижні березня 2021 року сейсмографами було зафіксовано понад 40000 поштовхів[14].

Виверження вулкана коло гори Фаґрадальсф'ядль

19 березня виверження почалося трохи раніше 21:30 за місцевим часом на вулкані. Це було перше відоме виверження на півострові приблизно за 800 років і перше виверження на горі за 6000 років[15][16]. Вперше про раптову вибухову активність повідомило Ісландське метеорологічне бюро о 21:40.[17] У звітах зазначається, що тріщинний отвір завдовжки від 600 до 700 метрів почав викидати лаву[18]. Потоки лави не становили загрози для місцевих жителів, але була загроза забруднення повітря діоксидом сірки.

Наслідки

[ред. | ред. код]

У відповідь на виверження припинилися всі рейси до та з Міжнародного аеропорту Кеплавік[19].

Літлі-Грутур

[ред. | ред. код]

10 липня 2023 року поблизу Рейк'явіка в долині Літлі-Грутур (ісл. Litli-Hrútur) сталося чергове виверження вулкана, що стало третім за два роки виверженням лави в цьому районі.[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ а б Þorsteinn Jósepsson, Steindór Steindórsson. Fagradalsfjall (Gull) // Landið þitt: Ísland. — Reykjavík : Örn og Örlygur, 1984. — Т. I. — С. 187.
  3. ↑ Hvað getið þið sagt mér um Fagradalsfjall (ісл.). Háskóli Íslands. 30.01.2021. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  4. ↑ Hans H. Hansen. Íslandsatlas 1:100 000 / Rits. og framl. Örn Sigurðsson. — 5. útg. — Reykjavík : Mál og menning, 2015. — 215 с. — 1000 прим. — ISBN ISBN 978-9979-3-3494-1.
  5. ↑ NASA Earth Observations: Population Density (англ.). NASA/SEDAC. 30.01.2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 20 березня 2021.
  6. ↑ NASA Earth Observations: Land Cover Classification (англ.). NASA/MODIS. 30 januari 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 20 березня 2021.
  7. ↑ Toll in Iceland Accident Now 14; Storm Warning Went Unheeded. Washington Post (Daily newspaper) (англ.). Washington. 06.05.1943. {{cite news}}: |format= вимагає |url= (довідка)
  8. ↑ Copp, DeWitt S. Forged In Fire. — New York : The Air Force Historical Foundation, Doubleday & Company, 1982. — С. 393–395. — ISBN 0-385-15911-0.
  9. ↑ Peltier, Elian (4 березня 2021). In Iceland, 18,000 Earthquakes Over Days Signal Possible Eruption on the Horizon. The New York Times. The New York Times. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  10. ↑ M 5.6 - 11 km SW of Álftanes, Iceland. USGS-ANSS. USGS. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  11. ↑ M 5.6 - 6 km SE of Vogar, Iceland. USGS-ANSS. USGS. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  12. ↑ Hafstað, Vala (18 березня 2021). Earthquakes on Reykjanes Peninsula Explained. iceland monitor. iceland monitor. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  13. ↑ FRÍMANN, JÓN (24 лютого 2021). Earthquake with magnitude Mw5,7 in Reykjanes volcano (update at 12:28 UTC). ICELAND GEOLOGY. ICELAND GEOLOGY. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  14. ↑ Volcano erupts near Iceland's capital Reykjavik. BBC. BBC. 20 березня 2021. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  15. ↑ Associated Press (19 березня 2021). Long Dormant Volcano Comes to Life in Southwestern Iceland. US News. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  16. ↑ Hafstað, Vala (20 березня 2021). ‘Best Possible Location’ for Eruption. iceland monitor. iceland monitor. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  17. ↑ Fontaine, Andie Sophia (19 березня 2021). Eruption At Fagradalsfjall. Reykjavik Grapevine. Reykjavik Grapevine. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  18. ↑ Fontaine, Andie Sophia (19 березня 2021). BREAKING: Eruption At Fagradalsfjall. Reykjavik Grapevine. Reykjavik Grapevine. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  19. ↑ Iceland volcano erupts spewing molten lava into skies as red glow seen for miles. Mirror. Mirror. 19 березня 2021. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  20. ↑ Volcano erupts near Iceland’s capital [Поблизу столиці Ісландії сталося виверження вулкана]. Al Jazeera (англ.). 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Gee, M. A. M. Volcanology and Geochemistry of Reykjanes Peninsula: Plume-Mid-Ocean Ridge interaction. — London : Royal Holloway University of London, 1998. — 315 p.
  • Kristján Sæmundsson. Jarðfræðikort af Svartsengi, Eldvörpum og Reykjanesi, 1:25.000. — Reykjavík : Orkustofnun, Hitaveita Suðurnesja og Landmælingar Íslands, 1995. — P. 1.
  • Kristján Sæmundsson. Um aldur stóru dyngnanna á utanverðum Reykjanesskaga. Eyjar í eldhafi. — Reykjavík : Gott mál, 1995. — P. 165-172.
  • Levi F. Late Pleistocene geomagnetic excursion in Icelandic lavas: confirmation of the Laschamp excursion : [англ.]. — Earth and Planetary Science Letters. — 1990. — № 969. — P. 443-457.
  • Sveinn P. Jakobsson. Petrology of the Western Reykjanes peninsula : [ісланд.]. — Journal of Petrology. — Reykjavík, 1978. — № 19. — P. 669-705.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фаградальсф%27ядль&oldid=43175153