Фадєєв Сергій Максимович

Фадєєв Сергій Максимович
Фадєєв Сергій Максимович
Народився	21 вересня 1905 ; село Казіс? Казанської губернії, тепер Арського району Республіки Татарстан, Російська Федерація
Помер	1955
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фадєєв.

Сергій Максимович Фадєєв (21 вересня 1905, село Казіс (?) Казанської губернії, тепер Арського району Республіки Татарстан, Російська Федерація — 1955) — радянський діяч органів державної безпеки, активний учасник боротьби з УПА в Західній Україні, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в січні 1949 — вересні 1952 року.

Біографія

Народився 9 (21) вересня 1905 року в Казанській губернії в селі Казіс (слободі Кшіца?), недалеко від міста Арська, у родині робітника. Закінчив початкову школу, з 1917 року працював службовцем у радянських установах.

З жовтня 1922 року служив у Робітничо-селянській Червоній армії. Закінчив початкову військову школу імені Леніна.

З 1927 року служив у військах ОДПУ та прикордонних військах. Закінчив Вищу прикордонну школу. Брав участь у бойових діях на далекосхідних і західних кордонах СРСР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1940 році закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.

У 1940 — жовтні 1941 року — начальник 25-го прикордонного загону НКВС Молдавського прикордонного округу. Учасник радянсько-німецької війни. У листопаді 1941 — травні 1942 року — командир 95-го прикордонного полку особливого призначення військ НКВС Управління охорони військового тилу Південного фронту.

У травні — липні 1942 року — начальник Управління військ НКВС охорони тилу Чорноморської групи військ Закавказького фронту. У серпні 1942 — 1945 року — начальник Управління військ НКВС охорони тилу Північно-Кавказького — 4-го Українського (з 1944 року) фронту.

У вересні 1945 — січні 1947 року — начальник Управління внутрішніх військ НКВС-МВС Українського округу. У січні 1947 — травні 1951 року — начальник Управління внутрішніх військ МДБ Українського округу. У травні 1951 — 1952 року — начальник Управління внутрішньої охорони МДБ Українського округу.

Звання

Нагороди

орден Леніна
три ордени Червоного Прапора (21.02.1942,)
орден Вітчизняної війни 1-го ст. (25.10.1943)
орден Суворова 2-го ст. (23.05.1945)
два ордени Кутузова 2-го ст. (16.05.1944, 21.04.1945)
орден Червоної Зірки (1941)
Орден Білого лева ІІІ ст. (Чехословаччина)
медалі

Посилання

(рос.)[1] [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
(рос.)[2] [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
(рос.)[3]