Перейти до вмісту

Файфура Василь Васильович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Васильович Файфура
Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Народився1 травня 1940(1940-05-01) (84 роки)
с. Сивороги Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна
Помер
м. Тернопіль, Україна
Країна УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТернопільський медичний інститут
Галузьмедицина
ЗакладТернопільський державний медичний університет
Посадапроректор, завідувач кафедри
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньДоктор медичних наук
Відомий завдяки:вчений-патофізіолог

Василь Васильович Файфура народився 1 травня 1940, с. Сивороги Миньковецького району Кам’янець-Подільської області (тепер - Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна) — український вчений-патофізіолог. Доктор медичних наук (1987), професор (1988), академік Української екологічної академії наук (1993).

Життєпис та Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Народився в селянській сім’ї. Навчався в місцевій восьмирічці. У 1957 році з золотою медаллю закінчив середню школу в сусідньому селі Велика Побійна.[1]

У 1963 році – Тернопільський медичний інститут з дипломом з відзнакою. Був рекомендований на наукову роботу. [1]У 1963-1966 роках навчався в аспірантурі при кафедрі патологічної фізіології під керівництвом проф. Е.Н. Бергера. [2]

Після завершення навчання був зарахований на посаду асистента, а з 1979 року – доцента цієї кафедри. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Реактивність до хімічних факторів нервового збудження при порушеннях функцій щитоподібної залози в експерименті”, у 1986 році – докторську дисертацію на тему “Холінергічна регуляція серця при патології щитоподібної залози”. У 1988 році йому було присвоєно вчене звання професора. [3]

Працював на посадах заступника декана лікувального факультету (1978-1984), проректора з навчальної роботи (1984-1993), завідувача кафедри патологічної фізіології (1996-2006), професора названої кафедри (2006-2011). [4][2]

Автор біля 300 публікацій на наукову, навчально-методичну і суспільну тематику, має 6 авторські свідоцтва і патенти. [3] Підготував 1 доктора і 3 кандидатів наук. [4]

Був членом спеціалізованих рад у Тернопільському і Буковинському медичних університетах, членом редколегій чотирьох наукових журналів, співредактором ювілейного видання “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність”. П’ять разів нагороджений Почесними грамотами МОЗ України (1995, 1996, 2001, 2007, 2010). Президентський стипендіат 2008-2009 років.[5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
  1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 494 с.
  2. Практикум з фізіології і патології / В.В. Файфура, Ю.І. Бондаренко, М.Р. Хара. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 123 с.
  3. Pathological Physiology / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara, V.V. Faifura, N.Ya. Potikha. – Ternopil: Ukrmedknyha, 2006. – 311 p.
  4. Practical work of pathological physiology for the students / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara,  N.Ya. Potikha,  V.V. Faifura. – Ternopil, 2007. – 168 p.
  5. Сторінки історії кафедри / За ред. В.В. Файфури. – Збараж: ВПП “Медобори”, 1997. – 59 с.
  6. Сульфідні води Конопківки / П.Г. Мартинюк, В.В. Файфура, М.М. Гаврилишин і співавт. – Тернопіль: Збруч, 1997. – 31 с.
  7. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність / За ред. В.В. Файфури, Я.Я. Боднара, А.А. Завальнюка. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – 320 с. 
  8. Файфура В.В. Печера Кришталева: третє відкриття. – Тернопіль, 2011. – 36. с.
  9. Файфура В.В. Медицина Тернопільщини у фалеристиці: Монографія. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2011. – 108 с.  

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Василь Файфура: «У мої студентські роки життя в інституті вирувало допізна» – Газета "Медична академія" (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
  2. а б Професор Василь Файфура: «Понад півстоліття свого життя віддав служінню рідній альма-матер – ТДМУ». ПОГЛЯД (укр.). 18 липня 2018. Процитовано 22 грудня 2022.
  3. а б Професор Василь Файфура: «Історія університету. Як це було?». ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Процитовано 22 грудня 2022.
  4. а б Кафедра патологічної фізіології - Історія кафедри. pat-phisio.tdmu.edu.ua (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
  5. а б в г Професор Василь Файфура: «Понад півстоліття свого життя віддав служінню рідній альма-матер – ТДМУ» – Газета "Медична академія" (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Луганська Т. Професор Василь Файфура: “Доброзичливість і цілеспрямованість – крок до успіху” // Медична академія. – 2004. – № 18. –     28 вересня.
  • Дунаєвеччина в іменах: Бібліографічний довідник // В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук, С.В. Олійник. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 2. –       С. 40-41.
  • Бондаренко Ю., Маркова О. Файфура Василь Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль: Збруч, 2008. – С. 502.
  • У науці не буває осені. Професору Тернопільського державного медичного університету Файфурі Василю Васильовичу – 70 років / Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, С.С. Ткачук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2010. – Т. 9, №.2. – С. 153-154.
  • Василь Файфура: “Медицина вибрала мене” // Нова тернопільська газета. – 2010. – № 17. – 28 квітня-4 травня.
  • Науково-освітній потенціал України. Книга 2. – К.: Український рейтинг, 2012. – С. 254.
  • Випускники Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Золотий фонд слави і гордості університету. – К.: Український рейтинг, 2014. – С. 191.