Зсідання крові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фактори згортання крові)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коагуляція.
Схема взаємодії факторів згоратння крові

Коагуля́ція (гемокоагуля́ція, зсіда́ння крові[1][2], рідше згортання крові[3]) — одна із ланок гемостазу, що є складним поетапним процесом («коагуляційний каскад») утворення білка фібрину в крові, що призводить до формування згустку (тромба), унаслідок — кров набуває сироподібної консистенції (переходить з рідкого у гелеподібний стан). Цей процес — природний захист організму від утрати великих обсягів крові внаслідок ран та інших порушень цілісності судин в складі будь-яких тканин організму (наприклад, шкіри, слизових оболонок тощо). Коли відбувається процес руйнування стінки судини, біля місця травми збираються тромбоцити, виділяють тромбопластин, який разом із протромбіном, кальцієм і вітаміном К сприяють утворенню фібрину. Унаслідок цього відбувається процес утворення мереж фібрину, які затримують формені елементи крові. Такий згусток називається тромбом, а процес коагуляції займає близько 5 хвилин.

Фактори зсідання крові

[ред. | ред. код]

У плазмі крові у вільному стані міститься багато сполук, що беруть участь у процесі зсідання крові.

Ці фактори зафіксовані у всіх формених елементах крові (тромбоцитах, еритроцитах, лейкоцитах). За міжнародною номенклатурою плазменні фактори згортання крові позначаються римськими цифрами з урахуванням хронології їхнього відкриття. Усі ці фактори можна розділити на дві групи:

  • ферменти — фактори XII, XI, X, VII, II
  • неферменти — фактори I, IV, V, VIII

Причому, якщо фактор I є білком фібриногеном, який виконує важливішу функцію у формуванні згустку крові, то інші (IV, V, VIII) є активаторами ферментативних процесів.

Цифрові позначення за міжнародною номенклатурою та синоніми:[4]

№ Назва Інші синоніми Нотатки
I Фібриноген Місце синтезу: гепатоцити
II Протромбін Тромбін Місце синтезу: гепатоцити
III Тканинний тромбопластин Місце синтезу:
клітини різних тканин
IV Іони кальцію Ca2+
V Проакцелерин Лабільний фактор, англ. F5 Місце синтезу: гепатоцити
VI Відповідає Va[5]
VII Проконвертин Аутопротромбін I Місце синтезу: гепатоцити
VIII Антигемофільний глобулін АГГ, Антигемофільний глобулін А, англ. AHF, F8
IX Фактор Крістмаса Антигемофільний глобулін Б, різдвяний фактор,
плазмовий компонент тромбопластину, аутопротромбін II, англ. F9 		Місце синтезу: гепатоцити
X Фактор Стюарта-Прауера Коефіцієнт Стюарт Провер, протромбіназа, аутопротромбін III, англ. F10 Місце синтезу: гепатоцити
XI Плазмовий попередник тромбопластину Фактор Розенталя, англ. F11 Місце синтезу: гепатоцити
XII Фактор Хагемана Фактор Хагемана, контактний фактор, англ. HAF Місце синтезу: гепатоцити
XIII Фібрин-стабілізуючий фактор Фібриназа, поліпептид A1, стабілізуючий фактор фібрину
XIV Фактор Флетчера Прекалікреїн Місце синтезу: гепатоцити
XV Фактор Фіцджеральда — Фложе Кініноген Місце синтезу: гепатоцити
XVI Фактор Віллебранда Місце синтезу:
Ендотелій, мегакаріоцити

Не усі уже відкриті речовини і сполуки, що беруть участь у гемостазі, мають свій номер у міжнародній номенклатурі.

Стадії коагуляції

[ред. | ред. код]

Розрізняють стадії коагуляції:

  • 1 стадія — прихована коагуляція. На цій стадії частки укрупнюються, але ще не втрачають свою седиментаційну стійкість.
  • 2 стадія — явна коагуляція. На цій стадії частки втрачають свою седиментаційну стійкість. Якщо щільність частинок більше щільності дисперсійного середовища, утворюється осад.[6]

Фази зсідання крові

[ред. | ред. код]

Процес зсідання крові починається внаслідок контакту з чужорідною поверхнею — пошкодженою стінкою судини. У 1-й фазі — фазі утворення тромбопластину — відбуваються дві паралельні реакції: утворення кров'яного тромбопластину (внутрішня система гемостазу) і утворення тканинного тромбопластину (зовнішня система гемостазу).

Перехід протромбіну в тромбін (друга фаза зсідання) відбувається під впливом кров'яного і тканинного тромбопластину.

3 фаза — утворення фібрину відбувається у три етапи: спочатку внаслідок ферментативного процесу утворюється профібрин, потім після відщеплення фібропластина А і В — фібрин-мономер, молекули якого в присутності іонів СА4 піддаються полімеризації.

Ця фаза завершується за участю XIII фактору плазми та 2-го фактора тромбоцитів. Весь процес закінчується ретракцією утвореного згустку.

Такий механізм плазмового гемостазу. Однак наявність тільки такої системи зробило б небезпечним виникнення внутрішньосудинного зсідання крові. Для запобігання цього існує ряд механізмів: У звичайному стані всі фактори згортання перебувають у неактивному стані. Для запуску процесу необхідна активація фактора Хагемана (XII).

Крім про-коагулянтів існують і інгібітори процесу гемостазу. Універсальний інгібітор, що впливає на всі фази зсідання, — гепарин, що продукується огрядними клітинами, в основному в печінці.

Фібринолітична система — частина антизсідальної системи крові, яка забезпечує лізис утворених згустків фібрину.

Рівновага перерахованих систем призводить до того, що в нормі кров спокійно тече по судинах і внутрішньосудинних тромбів практично не утворюється, хоча постійно йде розвиток пристінкового фібрину.

При кровотечі у місці травми судинної стінки швидко утворюється тромбоцитарний згусток, на який «сідає» фібрин. Це призводить до досить надійного гемостазу. Таким чином досить швидко зупиняється кровотеча з дрібних судин. Якщо ж організм самостійно не справляється з кровотечею, доводиться вдаватися до штучних методів його зупинки.

Метод визначення швидкості коагуляції

[ред. | ред. код]
  • Тривалість кровотечі за Дюке (інколи Дунке) — 2-5 хв[7]
  • Тривалість кровотечі за Айві — 2-7 хв[7]
  • ШОЕ — швидкість осідання еритроцитів
  • Час згортання крові за Лі-Уайтом, кров швидко забирається в 3 силіконові пробірки. Обсяг крові — 1 мл в кожну пробірку. Кров нагрівають до 37 °С і нахиляють. Як тільки при нахилі кров перестає рухатися при русі пробірки, процес вважається закінченим. Час згортання по Лі-Уайту становить 5-10 хв[7].
  • Час згортання крові - МО (міжнародні одиниці)
  • Час згортання крові в краплі (за методом Моравіца)[8]
  • Час згортання крові в краплі Методом за Мас-Магро — припускає нанесення краплі крові на скло, покрите парафіном і вазеліновим маслом. Після видування краплі крові на скло, через хвилину її забирають назад, потім знову видувають, таким чином, на той момент, коли кров загусне, її вже неможливо буде зібрати в рідкому вигляді. Таким чином, від першої краплі на скло, до повного згортання крові повинно пройти близько 12 хвилин — це вважається нормою для здорової людини. Існує ще близько 30-ти способів визначення часу зсідання крові, які можуть займати від декількох хвилин до години.
  • Коагулограма — метод лабораторного дослідження крові з метою встановлення стану згортальної системи.

Коагулограму слід проводити під час вагітності, після операційного втручання, довготривалого приймання сильнодіючих лікарських препаратів, при захворюваннях імунної системи, печінки, судин. У багатьох випадках порушення коагуляції довгий час не має жодних симптомів, ховаючи в собі потенційну небезпеку, тому даний аналіз обов'язково необхідно проводити у разі рекомендації лікаря[9].

  • Тромбоеластограма (еластограма, тромбоеластографія (ТЕГ))

Результати відхилення коагуляції

[ред. | ред. код]

Причини, які призводять до коагулопатій різноманітні, серед них можна виділити найчастіші: Серйозна нестача плазмових факторів (IX, VIII, XII, I факторів, які входять в протромбіновий комплекс). Спадкові порушення згортання. Порушення утворення та зсідання фібриногену, ураження та захворювання печінки. Лікування гепарином та іншими препаратами, що перешкоджають згортанню крові. Антикоагулянти, що знаходяться в кровоносній системі.

Серед захворювань, наприклад:

  • Гемофілія — спадкове захворювання, унаслідок якого кров не зсідається, і людина може померти від крововиливу при незначній травмі.
  • Апластична анемія — захворювання, для якого характерне пригноблення або припинення дозрівання і зростання всіх клітинних ліній, що знаходяться в кістковому мозку. Причинами даного захворювання можуть бути отруєння сильнодіючими препаратами, інфекції, випромінювання і т. д.
  • При деяких печінкових захворюваннях.

Знижена здатність згущуватися крові може бути небезпечна тривалими кровотечами, в тому числі внутрішнім, що може призводити до летального результату.

Головною небезпекою підвищеної коагуляції — є виникнення тромбів, закупорки судин і інших неприємностей, зв'язаних зі згущенням крові. Під час вагітності дане відхилення може призвести до поганого постачання плаценти киснем і корисними поживними речовинами, навіть викликати передчасні пологи, тому нерідко вагітним жінкам призначають препарати, що розріджують кров. Виникнення тромбів може приводити до найбільш негативних наслідків: від інсультів і інфарктів аж до летального результату.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ФУНКЦІЯ ПЛАЗМОВИХ ФАКТОРІВ VIII І ІХ В СИСТЕМІ ГЕМОСТАЗУ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 березня 2021.
  2. ↑ Про внесення змін до наказу від 16.08.07 N 480 "Про розподіл препаратів факторів зсідання крові для лікування хворих на гемофілію, закуплених у централізованому порядку у 2007 році". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2021.
  3. ↑ Сучасний погляд на функцію системи гемостазу Стасишин. О.В. [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]// УМЖ .- 6(1) (140). – XI/XII, 2020.
  4. ↑ Фізіологія системи гемостазу. Семеняка В.І. УМЧ. 1(141) – I/II 2021 DOI:10.32471/umj.1680-3051.141.197044
  5. ↑ (англ.)SIX CHARACTERS IN SEARCH OF AN AUTHOR: THE HISTORY OF THE NOMENCLATURE OF COAGULATION FACTORS// 2003 Blackwell Publishing Ltd, British Journal of Haematology 121: P.703–712 Електронне джерело [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.] (p.703,708)
  6. ↑ Коагуляція (згортання) [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.], VseslovA
  7. ↑ а б в Пропедевтика внутрішньої медицини. Підручник для стомат. ф-тів ВМНЗ IV р.а.: Затверджено МОЗ. Бобкович К. О., Дзісь Є. І., Жебель В. М./ за ред. Расіна М. С. — Вінниця: Нова книга, 2015. — 328 с. ISBN 978-966-382-542-7 (С.298)
  8. ↑ (рос.)ЧАС ЗГОРТАННЯ КРОВІ: НОРМА, ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВІДХИЛЕНЬ [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Коагуляція. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Патологічні інгібітори згортання крові: поширення, діагностика, клінічні прояви та лікування. Красівська В.В., Стасишин О.В.// Український медичний часопис. - № 4 (90) – VII/VIII, 2012. Ел.джерело [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зсідання крові



Нейтрофіл Це незавершена стаття з гематології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зсідання_крові&oldid=37951797