Клітини крові
Клітини крові, або кров'яні клітини[1] — клітини, що входять до складу крові і утворюються в червоному кістковому мозку в ході гемопоезу. Існує три основних типи клітин крові: лейкоцити, еритроцити, тромбоцити. Співвідношення об'єму крові та клітин крові (форменими елементами крові), називають гематокритом. Більше 99 % гематокриту припадає на еритроцити. У жінок його значення в нормі становить 3,7…4,7 млн/куб мм, у чоловіків — 4…5,4 млн/куб мм.[2]
Іноді еритроцити, тромбоцити і лейкоцити в сукупності називають форменими елементами крові — це пов'язано з тим, що для прикладу тромбоцити, являють собою фрагменти цитоплазми мегакаріоцитів, не мають власного ядра, тож деякі вчені навіть не вважають їх клітинами.[3][4]
Термін «клітина крові» є невідповідним (але звичайним) для еритроцитів і тромбоцитів, оскільки вони, точніше кажучи, не є цілими
клітинами; вони дійсно позбавлені ядра, отже й здатності до відтворення. Їх радше слід класифікувати як «органели крові», але вони дуже широко присутні в міжклітинному середовищі (плазма крові якої — майже 99 % «клітин крові» зазвичай, складається з цих органел потрібних для дихальної системи), і не у внутрішньоклітинній цитоплазмі. Однак мембрана еритроцитів і тромбоцитів дійсно походить від клітини, з якої вони виникли після втрати не лише власного ядра (отже, й їхньої здатності до самовідновлення або протистояння інфекціям зовнішніми патогенами що забруднюють плазму), а й зазвичай всіх інших внутрішньоклітинних органел (а саме, здатності виробляти власну енергію, крім ферментації; принаймні це стосується людей — деякі види тварин все ще мають органели, присутні в еритроцитах). Класично, єдиними клітинами крові є лейкоцити, наявні не тільки в плазмі крові (слабко), але особливо в лімфі (яка зазвичай, позбавлена еритроцитів і тромбоцитів, що забезпечує набагато легший обіг лейкоцитів, переважно лімфоцитів) і в пізніх формах (гранулоцити) в деяких сполучних тканинах (м'язи, кістки, нервова система, дерма) або первинних формах (насамперед в кістковому мозку, з якого вони отримані). Натомість, лейкоцити відсутні в інших несполучних тканинах, утворених з'єднаними клітинами (епітелій слизових оболонок).[4]
1658 року, нідерландський натураліст Ян Сваммердам вперше побачив еритроцити крізь мікроскоп, а 1695 року Антоні ван Левенгук замалював їх, назвавши «червоними корпускулами». Після цього нові види клітин крові не вивчалися, і лише 1842 року французький лікар Alfred François Donné відкрив тромбоцити. Наступного року, його співвітчизник і колега Габріель Андраль описав лейкоцити одночасно і незалежно з англійським лікарем Вільямом Еддісоном. Внаслідок цих відкриттів, зародилася нова галузь медицини — гематологія. Подальший поступ у вивченні клітин крові намітився 1879 року, коли Пауль Ерліх оприлюднив власну методику диференціального фарбування[en] клітин крові.
- Еритроцити (червоні кров'яні клітини).
- Лейкоцити (білі кров'яні клітини: лімфоцити, гранулоцити, моноцити).
- Тромбоцити (кров'яні пластинки).
Також у крові можуть знаходитись бласні та пробласні форми клітин крові у дуже невеликій кількості, в нормі.
Процес утворення клітин має свою термінологію. Утворення: еритроцитів — еритропоез, тромбоцитів — тромбопоез, лейкоцитів — лейкоцитопоез.
- Еритроцити, норма еритроцитів для чоловіків — 4…5,1 млн/куб мм, для жінок — 3,7…4,7 млн/куб мм, для дітей до 12 р. — 3,5…5,0 млн/куб мм.
- Лейкоцити, норма лейкоцитів для чоловіків — 4…9 тис./куб мм, для жінок — 4…9 тис./куб мм, для дітей 2-9 р. — 4,9…12,2 тис./куб мм, 9-12 р. — 4,5-10 тис./куб мм.
- Тромбоцити, норма тромбоцитів для чоловіків — 150…390 тис./куб мм, для жінок — 150…390 тис./куб мм, для дітей — 150…390 тис./куб мм.[3]
Клітини крові виконують різноманітні завдання: переносять кисень і вуглекислий газ (еритроцити), забезпечують роботу імунної системи (лейкоцити) і згортання крові (тромбоцити).
- ↑ Частіше застосовують термін у ветеринарії: кров'яні клітини [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.](Гугл Академія)
- ↑ Склад крові - ТОВ "СОЦСК" - Сумський обласний центр служби крові. ТОВ СОЦСК — Сумський обласний центр служби крові (укр.). 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ а б КРОВ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ а б Universalis, Encyclopædia. SANG - Composition et propriétés. Encyclopædia Universalis (fr-FR) . Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- Фізіологія / 2-ге видання: Підручник для ВМНЗ IV р.а. за ред. Шевчук В. Г. та ін..- Вінниця: Нова книга, 2015.- 448 с. ISBN 978-966-382-532-8 Ел.джерело [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (С.258-261)
- Формені елементи крові // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |