Фанцзіншань
Фанцзіншань | |
---|---|
Fanjingshan [1] | |
Світова спадщина | |
27°55′13″ пн. ш. 108°41′25″ сх. д. / 27.920277777778° пн. ш. 108.69027777778° сх. д. | |
Країна | КНР[2] |
Тип | Природний |
Критерії | x |
Об'єкт № | 1559 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 2018 (42 сесія) |
Фанцзіншань у Вікісховищі |
Фанцзіншань (кит.: 梵净山; піньїнь: Fànjìngshān) або гора Фанцзін (Фанкін), розташована у Тунжень, провінція Гуйчжоу, є найвищою вершиною хребта Улін на південному заході Китаю, і має висоту 2570 м над рівнем моря Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником 1986 року. Гора включена до Світової спадщини 2018 року. Фанцзін є також священною горою в китайському буддизмі, адже вважається ботхіманда Будди Майтрея.
Назва гори «Фанцзін» — це абревіатура від Фантянь Цзінту (кит.: 梵天净土, Fantian Jingtu), тобто «Чиста земля Брахми». Фантянь — китайська назва для буддійського небесного царя Брахми, а Цзінту — китайська назва для «чистої землі», центрального поняття Буддизму Чистої Землі.[3]
Фанцзіншань знаходиться у Тунжень, провінція Гуйчжоу на південному заході Китаю. Це найвища вершина гір Улін. На висоті своєї місцевості коливається від 480 до 2570 метрів над рівнем моря.[4][5]
Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником в 1986 році.[4] Заповідник займає загальну площу 567 км² і є заповідною зоною для примітивної рослинності середнього субтропічного альпійського регіону Західного Китаю. Він був внесений у список Світової спадщини в липні 2018 (40 275 га заповідника та 37 239 га буферної зони).[4][5]
Відносна ізоляція Фанцзін забезпечила високий ступінь біорізноманіття. Ендемічні види, такі як рідкісні золота мавпа Гуйчжоу (Rhinopithecus brelichi) і ялиця Фанзціншань (Abies fanjingshanensis), трапляються лише на невеликій області з центром на Фанцзін.[4][5] Кілька зникаючих видів, у тому числі китайська велетенська саламандра, кабарга і королівський фазан також знайдені на Фанцзіншань. Заповідник також є домівкою для найбільшого і найбільш цілісного субтропічного первинного букового лісу.[5]
Фанцзіншань вважається священною горою китайського буддизму, за важливістю одразу після чотирьох священних гір буддизму. Вона вважається бодхіманда (тобто місцем пробудження) Будди Майтреї.[3] Вплив буддизму досяг Фанцзіншань не пізніше часів династії Тан, особливо після того, як Хоу Хонгрен (кит.: 侯弘仁) побудував дорогу Зангке (кит.: 牂牁道) 639 року нашої ери, що сприяло розвитку транспорту в гірському регіоні, і місцевих літописи фіксують будівництво декількох храмів на цій території. Додаткові храми були побудовані наступними династіями Сун і Юань.[3]
Буддизм широко процвітав у часи династій Мін і Цін, коли культ Тяньгуан Майтрея (кит.: 天冠弥勒) став домінуючим у Фанцзіншань. Повстання Бочжоу наприкінці XVI століття завдало величезної шкоди храмам Фанцзіншань. Після придушення повстання імператор Їцзюнь I наказав ченцю Міасюаню (кит.: 妙玄) відновити Золотий пік Фанцзіншань і храм Ченьен (кит.: 承恩寺); довкола були побудовані й багато інших храмів, розпочавши золоту добу буддизму в Фанцзіншань. Більшість храмів за часів династій Мін і Цінь належали до двох сект буддизму — Вчення Чистої Землі і Ліньцзі.[3]
Під час заворушень, які повалили династію Цинь, багато храмів були зруйновані військами, що займалися мародерством, і бандитами, і на горі в епоху Республіки Китай лишилися лише кілька монахів.[3] Після періоду подальшого руйнування протягом культурної революції, буддизм із 1980-х років переживає відродження. Багато стародавніх храмів були відбудовані й побудовані нові, в тому числі храм Ченьен, храм Хугуо Чан (кит.: 护国禅寺), храм Великого Золотого Будди (кит.: 大金佛寺) і храм Лунцюань (кит.: 龙泉寺).[3]
У 2010 році був відкритий Буддійський культурний парк Фанцзіншань із Золотим залом, в якому розташована п'ятиметрова статуя Будди Майтреї, створена з 250 кг золота і тисяч дорогоцінних каменів. Вона вважається найбільшою золотою статуєю Майтреї у світі.[3][6]
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д е ж 铜仁梵净山佛教文化综述. Government of Tongren. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018. [Архівовано 2018-07-05 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Biosphere Reserve Information: Fanjingshan. UNESCO – MAB Biosphere Reserves Directory. UNESCO. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 3 липня 2018.
- ↑ а б в г Fanjingshan. UNESCO. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- ↑ 梵净山佛教文化苑. Government of Tongren. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018. [Архівовано 2018-07-08 у Wayback Machine.]