Перейти до вмісту

Фатіма Мернісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фатіма Мернісі
ПсевдоFatma Aït Sabah
Народилася27 вересня 1940(1940-09-27)[4][5][…]
Фес, Французьке Марокко
Померла30 листопада 2015(2015-11-30)[1][2][…] (75 років)
Рабат, Марокко[7]
Країна Марокко
Діяльністьписьменниця, есеїстка, соціолог, викладачка університету, нехудожня письменниця, активістка за права жінок, феміністка
Галузьесей, гендерні дослідження і соціологія[8]
Alma materСорбонна і Брандейський університет
Знання мовфранцузька[8], арабська[8][9], англійська[8] і марокканська арабська
ЗакладУніверситет Мухаммеда Vd
Посадапрофесор
Конфесіяіслам
Нагороди
IMDbID 1031314
Фатіма Мернісі (2004)

Фатіма (або Фатема) Мернісі (араб. فاطمة مرنيسي; 1940 — 30 листопада 2015) — марокканська письменниця-феміністка і соціологиня.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї представників середнього класу в місті Фес у 1940 році. Початкову освіту здобула у школі, яку заснував націоналістичний рух, а середню — у школі для всіх дівчат, яку фінансував Французький протекторат[10]. 1957 року вивчала політологію в Паризькому і Брандейському університетах, де здобула ступінь доктора[11]. Потім повернулася працювати в Університет Мухаммеда V. Викладала там на факультеті Faculté des Lettres від 1974 до 1981 року такі предмети як методологія, сімейна соціологія і психосоціологія. На міжнародному рівні стала відомою головним чином як ісламська феміністка[12].

Як ісламська феміністка Мернісі переважно займалася питанням місця жінки в ісламі, аналізуючи історичний розвиток ісламської думки, а також її сучасний стан. Детально проаналізувавши природу спадкоємності Магомета, вона висловлювала сумніви у справжності деяких хадисів, а отже й у законності підлеглого становища жінок, яке вона спостерігала в ісламі, але не обов'язково в Корані[12]. Багато писала про життя в гаремі, а також про гендерну, суспільну і приватну сфери[13]. Її твір «Дочка торговця і син султана» (англ. "The merchant's daughter and the son of the sultan") увійшов до антології 1984 року Sisterhood Is Global: The International Women's Movement Anthology, за редакцією Робін Морган[14][15].

Як соціолог Мернісі здійснювала польові дослідження переважно в Марокко. Наприкінці 70-х — на початку 80-х проводила опитування, щоб визначити найбільш поширене ставлення до питання жінок і роботи. Ці дослідження вона робила для ЮНЕСКО та МОП, а також для марокканської влади[16]. Тоді ж опублікувала багато статей на тему становища жінок в Марокко та Ісламі з сучасної та історичної точок зору.

2003 року разом зі Сьюзен Зонтаґ отримала Премію принцеси Астурійської[17].

Наприкінці життя читала лекції в Університеті Мухаммеда V в Рабаті, а також проводила дослідницьку роботу в Інституті наукових досліджень там само[18]. Померла в Рабаті 30 листопада 2015 року[19].

Праці

[ред. | ред. код]

Перша монографія Мернісі, Beyond the Veil, опублікована 1975 року[20]. Виправлене видання вийшло друком у Великій Британії 1985 року і в США 1987. Ця книга стала класикою, особливо в царині антропології та соціології жінок в ісламському світі й середземноморських ісламських спільнотах загалом. Її найвідоміша книга як ісламської феміністки, The Veil and the Male Elite: A Feminist Interpretation of Islam, — це квазіісторичне дослідження ролі дружин Магомета. Вперше ця робота вийшла у Франції 1987 року, а потім в перекладі на англійську 1991. Під час написання Doing Daily Battle: Interviews with Moroccan Women (1991) вона проводила опитування серед селянок, робітниць, провидиць і служниць. 1994 року опублікувала мемуари Dreams of Trespass: Tales of a Harem Girlhood[21][22].

Книги

[ред. | ред. код]
  • 1975: Beyond the Veil: Male-Female Dynamics in a Muslim Society. revised ed. 1985, 1987, reprinted London: Saqi Books (2011). ISBN 0-86356-412-7
  • Dreams of Trespass: Tales of a Harem Girlhood. New York: Perseus Books (1995). ISBN 0-201-48937-6
  • 1983: Le Maroc raconté par ses femmes.
  • 1984: L'amour dans les pays musulmans
  • 1985: Femmes du Gharb
  • 1987: Le harem politique — Le Prophète et les femmes , trans. The Veil and the Male Elite: A Feminist Interpretation of Islam. New York: Basic Books (1992). ISBN 978-0201-63221-7
  • 1988: Shahrazad n'est pas marocaine
  • 1990: Sultanes oubliées — Femmes chefs d'Etat en Islam (trans. 1993: Forgotten Queens of Islam)
  • 1992: La Peur-Modernité
  • 1993: Women's Rebellion and Islamic Memory
  • 1994: The Harem Within (retitled Dreams of Trespass — Tales of a Harem Girlhood)
  • 1997: Les Aït-Débrouille
  • 1998: Etes-vous vacciné contre le Harem?
  • 2001: Scheherazade Goes West. New York: Washington Square Press. ISBN 0-7434-1243-5
  • Islam and Democracy: Fear of the Modern World. New York: Basic Books (2002). ISBN 0-7382-0745-4
  • Les Femmes Du Maroc. Brooklyn: powerHouse Books (2009). ISBN 1-57687-491-5

за редакцією Мернісі:

  • Doing Daily Battle: Interviews with Moroccan Women. Translated by Mary Jo Lakeland. New Brunswick, N.J., 1988.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Агенція ЕФЕ — 1939.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren — 1999.
  5. ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
  6. ↑ Enciclopedia delle donne
  7. ↑ Арабська Вікіпедія — 2003.
  8. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ CONOR.Sl
  10. ↑ Mernissi, Fatima (1987). Beyond the veil: male-female dynamics in modern Muslim society. Indiana University Press. с. 6.
  11. ↑ Featured Alumni. Процитовано 3 березня 2014.
  12. ↑ а б Mernissi, Fatima. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 3 березня 2014. [Архівовано 2008-11-21 у Wayback Machine.]
  13. ↑ WISE. Fatema Mernissi. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 3 березня 2014. [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Table of Contents: Sisterhood is global :. Catalog.vsc.edu. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 15 жовтня 2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Valentine M. Moghadam (2003). Modernizing Women: Gender and Social Change in the Middle East. Lynne Rienner Publishers. с. 76–. ISBN 978-1-58826-171-7.
  16. ↑ Notable Feminist Fatema Mernissi. Процитовано 3 березня 2014.
  17. ↑ Notable Feminist Fatema Mernissi, Susan Sontag - Literature 2003. Процитовано 3 березня 2014. [Архівовано 2020-05-29 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Muslim Women: Past and Present. Fatema Mernissi. WISE. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 3 березня 2014. [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Fox, Margalit (9 грудня 2015). Fatema Mernissi, a Founder of Islamic Feminism, Dies at 75. New York Times.
  20. ↑ Khaleeli, Homa. Fatema Mernissi. The Guardian. Процитовано 3 березня 2014.
  21. ↑ Mernissi, Fatima (1994). The harem within (вид. Bantam reprint.). Toronto: Bantam Books. ISBN 978-0553408140.
  22. ↑ Mernissi, Fatima (1995). Dreams of trespass : tales of a harem girlhood. Photographs by Ruth V. Ward (вид. 26. printing.). Cambridge, Mass.: Perseus Books. ISBN 978-0201489378.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фатіма_Мернісі&oldid=43914892