Фахраддін Кутлуг-бей
Фахраддін Кутлуг-бей | |
---|---|
Ім'я при народженні | قتلغ بن طور علی |
Народився | невідомо |
Помер | 1389 Байбурда |
Поховання | Байбурт |
Національність | огузи |
Титул | бей Ак-Коюнлу |
Термін | 1362—1378 роки |
Попередник | Тур-Алі |
Наступник | Кара Осман Ахмад ібн Кутлуг |
Конфесія | іслам |
Рід | Ак-Коюнлу |
Батько | Тур-Алі |
У шлюбі з | Марія Велика Комніна |
Діти | 4 сини |
Фахраддін Кутлуг-бей (*д/н — 1389) — бей Ак-Коюнлу в 1362—1389 роках. Повне ім'я Хаджі Фахраддін Кутлуг ібн Тур-Алі-бей.
Походив з роду баяндур племінного союзу Ак-Коюнлу. Син бея Тур-Алі. Замолоду багато часу проводив при дворі Мухаммада Гіяс-ад-діна бея Еретни. У 1352 році одружився з сестрою Олексія III Великого Комніна, імператора Трапезунду. У 1362 році після смерті батька став новим беєм Ак-Коюнлу. Намагався підтримувати добрі відносини з Трапезундською імперією та бейликом Еретна.
Основні зусилля спрямовував на перетворення племінного союзу на більш міцне державне утворення. Свою ставку облаштував у Байбурді. Водночас уклав союз з Джалаїрським султанатом проти племінного союзу Кара-Коюнлу, якому у 1366 році завдано поразки. Втім, зрештою розсварився з Джалаїридами через встановлення ними союзу з Кара-Коюнлу. Здійснював грабіжницькі походи на Вірменію та Грузію, звідки повернувся зі значною здобиччю.
Протягом 1370-х років у союзі з Джалаїрським султанатом і Золотою Ордою воював проти Кара-Коюнлу. Втім, 1386 року в битві при Ерзінджані зазнав поразки від Кара Мухаммеда, бея Кара-Коюнлу. Тоді Кутлуг-бей уклав союз з чагатайським еміром Тимуром, що рушив на Тебриз та Азербайджан. Діяв разом з ним проти Джалаїрідів та Кара-Коюнлу.
У 1389 році Кутлуг-бей помер за невідомих обставин. Після цього почалася боротьба за владу між його синами Юлук Османом і Ахмадом, до якої долучився інший брат Пір-Алі.
- Bryer, «Greeks and Turkmens: The Pontic Exception», Dumbarton Oaks Papers 29 (1975), P. 144
- Мустафаев, Шаин Меджид оглы. Восточная Анатолия от Ак-Коюнлу к Османской империи / Ш. М. Мустафаев ; Акад. наук Азербайджана, Ин-т востоковедения. — М. : «Вост. лит.» РАН, 1994. (рос.)