Перейти до вмісту

Федеративна держава Австрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Bundesstaat Österreich
Федеративна держава Австрія
Перша Австрійська Республіка
1934 – 1938 Австрія у часи націонал-соціалізму
Прапор Австрія
Прапор
Герб Австрія
Герб
Гімн
Sei gesegnet ohne Ende
(укр. "Будь благословенна без кінця")
Австрія: історичні кордони на карті
Австрія: історичні кордони на карті
Федеративна держава Австрія у 1938 році
СтолицяВідень
Мовинімецька
Релігіїкатолицизм
Форма правлінняфедеративна однопартійна австрофашистська парламентська республіка під авторитарною диктатурою
Президент Австрії 
• 1934–1938
Вільгельм Міклас
Канцлер 
• 1934
Енгельберт Дольфус
• 1934
Ернст Штаргемберг (в. о.)
• 1934–1938
Курт Шушніг
• 1938
Артур Зейсс-Інкварт
Законодавчий органНаціональрат[1]
Історичний періодміжвоєнний період
1 травня
25 липня 1934 року
• Бергтесгаденська угода
12 лютого 1938 року
• Вторгнення Вермахту
12 березня 1938 р
13 березня
Населення
Валютаавстрійський шилінг
Попередник
Наступник
Перша Австрійська Республіка
Австрія у часи націонал-соціалізму
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Федеративна держава Австрія

Федеративна держава Австрія (австрійська німецька: нім. Bundesstaat Österreich; у розмовній мові відома як нім. Ständestaat «корпоративна держава») — політичне продовження Першої Австрійської Республіки у проміжку з 1934 до 1938 року, коли це була однопартійна держава під керівництвом клерико-фашистського Вітчизняного фронту. Назва «корпоративна держава» (нім. Ständestaat), яка походила від поняття нім. Stände («стани» або «корпоратизм»), була пропагандою, яку підтримували провідні політики режиму, такі як Енгельберт Дольфус і Курт Шушніг, що обернулося встановленням авторитарної влади, заснованої на суміші консервативних католицьких та італо-фашистських впливів.

Історія

[ред. | ред. код]
Мітинг вітчизняного фронту в 1936 р.
Історія Австрії

Галльштаттська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норик • Реція)
Карантанія
Східна (Австрійська) марка
Австрійське герцогство
Австрійське ерцгерцогство
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша австрійська республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Друга австрійська республіка

Портал «Австрія»

У 1890-х роках такі члени-засновники консервативно-клерикальної Християнсько-соціальної партії (ХС), як Карл фон Фогельзанг і мер Відня Карл Люгер вже виробили анти-ліберальні погляди,[2] щоправда, спершу з економічних міркувань з огляду на зубожіння пролетаріату та нижнього прошарку середнього класу. Багато в чому посилаючись на вчення про католицьке соціальне навчання, ХС агітувала проти австрійського робітничого руху, очолюваного Соціал-демократичною партією. ХС також поширювала антисемітські забобони, хоча це ніколи не набувало такого розмаху, як у нацистів.

Аншлюс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Аншлюс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pelinka, Anton; Lassner, Alexander (2003). Dollfuss / Schuschnigg Era in Austria. Transaction Publishers. ISBN 978-0-7658-0970-4.
  2. Chaloupek, Günther; ‘Conservative and Liberal Catholic Though in Austria’, in Chaloupek, Günther, Backhaus, Jürgen and Framback, Hans A. (editors); On the Economic Significance of the Catholic Social Doctrine. 125 Years of Rerum Novarum; pp. 73-75 ISBN 3319525441

Література

[ред. | ред. код]
  • Ulrich Kluge: Der österreichische Ständestaat 1934–1938. Entstehung und Scheitern. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1984, ISBN 3-7028-0225-8.
  • Hans Jürgen Krüger: Faschismus oder Ständestaat. Österreich 1934–1938. Dissertation Universität Kiel 1970, 428 S.
  • Otto Naderer: Der bewaffnete Aufstand. Der Republikanische Schutzbund der österreichischen Sozialdemokratie und die militärische Vorbereitung auf den Bürgerkrieg (1923–1934). Ares, Graz 2005, ISBN 978-3-902475-06-0 (zugleich Dissertation Universität Salzburg 2003, 384 Seiten).
  • Anton Staudinger: Zur „Österreich“-Ideologie des Ständestaates. In: Ludwig Jedlicka, Rudolf Neck (Hrsg.): Das Juliabkommen von 1936. Vorgeschichte, Hintergründe und Folgen. Protokoll des Symposiums in Wien am 10. und 11. Juni 1976 (= Theodor-Körner-Fonds. Wissenschaftliche Kommission zur Erforschung der Österreichischen Geschichte der Jahre 1927 bis 1938: Veröffentlichungen, Band 4). Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1977, ISBN 3-486-44641-X, S. 198–240.