Федерація водного поло України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадська спілка
«Федерація водного поло України»
АбревіатураФВПУ
Типспортивна федерація
Засновано1992
Правовий статусгромадська спілка
Метауправління, розвиток та популяризація водного поло
Країна Україна
Штаб-квартираКиїв
Місце діяльностіУкраїна Україна
Членство
Офіційні мовиукраїнська
Центральний органКонференція
ПрезидентОлександр Свіщов
почесний президентКучеренко Олександр Георгійович
Код ЄДРПОУ33745638
Вебсайт: https://waterpolo.com.ua/

Федерація водного поло України — всеукраїнська громадська організація, яка ставить за мету розвиток водного поло в Україні, проводить офіційні змагання з цього виду спорту, є афілійованим членом членом FINA та LEN — Міжнародної федерації плавання та Європейської федерації плавання, співпрацює з Національним олімпійським комітетом та з іншими українськими та міжнародними спортивними організаціями. У своїй діяльності керується Статутом, остання редакція якого була прийнята 13 березня 2020 року. Федерацію водного поло України було офіційно зареєстровано 8 липня 2005 року. Станом на листопад 2021 року юридична адреса ФВПУ м. Київ, вул. Фролівська буд. 3/34, офіс 21-22, поштова адреса м. Київ, вул. Драгомирова Михайла, 7, 169 «А».

Історія водного поло в Україні

[ред. | ред. код]

Водне поло, як самостійний вид спорту, розвивається в Україні понад 100 років. Ймовірно, що першим центром розвитку водного поло в Україні був Харків — відомо, що вже у 1908-1910 році харківські спортсмени брали участь в загальноросійських змаганнях, однак документальних підтверджень цього факту не залишилось.

26 липня 1914 року у Львові на Пелчинських ставах відбулись змагання з водного поло за участю спортсменів львівського спортклубу «Погонь» — стаття про цей матч вийшла у газеті «Кур’єр Львовский» від 27 липня 1914 року. Однак подальший розвиток водного поло у Львові затримався через початок Першої світової війни.[1]

У міжвоєнні роки в УРСР розвиток водного поло поновився у Харкові, зокрема ентузіастом його розвитку був викладач ДІФКУ Іван Вікторович Вржесневський, який після закінчення війни був ректором цього інституту. В останній передвоєнній першості СССР харківські ватерполісти перемогли у 2-й групі. Водночас у першості Києва змагалось 34 ватерпольні команди. З 1938 року київський «Водник» брав участь у чемпіонатах СРСР.

У повоєнні роки основними центрами розвитку водного поло в Україні стали Київ, Харків, Львів та Ужгород, зокрема у Києві було відновлено команди «Наука», «Водник», «Динамо», «Спартак», «Більшовик», «СКІФ», у Львові «Динамо» та «Спартак», у Харкові – «Динамо». Серйозно про себе українські ватерполісти заявили у 1974 та 1975 роках, коли вперше у своїй історії здобули бронзові медалі першості СРСР, а у 1976 – срібні, у 1977 році – бронзові. Найбільшим успіхом у цей період стала перемога київського «Динамо» у розіграші Кубка СРСР у 1980 році. Львівське "Динамо" у 1989 та 1991 роках вибороло бронзові медалі першості СРСР а також двічі було фіналістом Кубку СРСР.

Історія водного поло у роки незалежності України

[ред. | ред. код]

Проголощення незалежності України відкрило новий етап у розвитку водного поло в Україні. У 1991 році українські клуби перервали свої виступи в останньому чемпіонаті СРСР, який проходив у Києві. Навесні 1992 року відбувся короткий перехідний чемпіонат України за участю семи команд: київське та львівське «Динамо», «Локомотив» Харків, збірна Маріуполя, «Поліграфіст» Львів, команда Чорноморського морського флоту із Севастополя. Восени 1992 року розпочався ІІ чемпіонат України, який проходив за системою осінь-весна. Також у 1992 році були започатковані чемпіонати України серед жінок, юнаків всіх вікових категорій та кубкові змагання. Тоді ж було засновано Федерацію водного поло України, яка до 2005 року діяла без офіційної реєстрації.

Від самого початку всі ватерпольні команди України були розділені на дві ліги: вищу та першу, а починаючи з сезону 2017-2018 року відбувся поділ на суперлігу та вищу лігу.

Починаючи з 2021 року усі матчі українських ватерпольних команд відбуваються у режимі он-лайн трансляції. У жовтні 2021 року ФВПУ одним із своїх пріоритетів назвала розвиток дитячого водного поло. 28 листопада 2021 року чоловіча збірна України вперше у своїй історії стала переможцем Ліги націй -- турнір проходив у Чехії. [2] [3] [4] [5] [6]

Видатні українські ватерполісти

[ред. | ред. код]

Тренери

[ред. | ред. код]
  • Авдеєв Михайло Михайлович (1931 р.н.), Заслужений тренер СРСР
  • Бойко Олександр Юрійович (1942 р.н.), Заслужений тренер СРСР
  • Войтович Олександр Михайлович (Заслужений тренер України)
  • Гайдаєнко Юрій Михайлович (29 листопада 1949 – 6 вересня 2018), заслужений тренер України
  • Дрозін Юрій Миколайович (м. Севастополь), заслужений тренер України, (також чемпіон Європи як гравець)
  • Зінкевич Ігор Ілліч (23 березня 1958) (Збірна України, «Динамо» Львів, тренер)
  • Кофнер Матвій («Динамо» Львів, тренер), Заслужений тренер СРСР
  • Мартинчик Вадим (10 січня 1934 – 1 вересня 2010) («Динамо» Львів, тренер), Заслужений тренер СРСР
  • Обідінський Олександр, заслужений тренер України
  • Пінський Геннадій Наумович (1932-2017) («Динамо» Львів, тренер), Заслужений тренер СРСР
  • Смеркус Євгеній Давидович, заслужений тренер України
  • Смагоринський Давид, заслужений тренер СРСР (Київ) – перший тренер Олексія Баркалова[7][8][9][10][11]

Гравці

[ред. | ред. код]
Олексій Баркалов — найвидатніший український ватерполіст усіх часів
  • Баркалов Олексій Степанович (18 лютого 1946 — 9 вересня 2004) (м. Харків) Олімпійський чемпіон 1972 та 1980. У 1993 році введений до Міжнародної Зали Слави плавання, у 1993 році включений у книгу рекордів Гіннеса як гравець, що зіграв 412 матчів за збірну СРСР.
  • Белофастов Андрій Володимирович (2 жовтня 1969) (м. Київ) бронзовий призер Олімпіади 1992 року (Барселона)
  • Берендюга Віктор (27 січня 1962) («Динамо» Львів, бронза Олімпіади в Сеулі-1988)
  • Жмудський Вадим (Володимир), (23 січня 1947) («Динамо» Львів, олімпійський чемпіон Мюнхен-1972)
  • Захаров Олександр Сергійович (3 квітня 1954) (м. Київ) чемпіон світу 1975 р.
  • Коваленко Андрій Володимирович (6 листопада 1970) (м. Київ) бронзовий призер Олімпіади-1992
  • Котенко Сергій (2 грудня 1956) чемпіон світу 1975, 1982, чемпіон Європи (1966, 1970, 1983, 1985, 1987) — все у складі збірної СРСР
  • Нікіфоров Сергій (Динамо, Київ) володар Кубку світу
  • Прокопчук Павло Ярославович (22 вересня 1961) (Динамо, Київ) володар Кубку світу-1983, чемпіон Європи 1983, 1985
  • Рожков Віталій Борисович (14 грудня 1954) (м. Харків), чемпіон світу-1975, срібний призер чемпіонату світу 1973
  • Сидорович Юрій (13 квітня 1963) чемпіон світу серед юніорів-1981
  • Смирнов Микола (27 лютого 1961) («Динамо» Львів, бронза Олімпіада в Сеулі-1988)
  • Старостенко Анатолій (м. Маріуполь)
  • Степанов Михайло (м. Київ)
  • Стратан Дмитро Іванович (24 січня 1975) (вихованець «Динамо» Львів, призер Олімпіади Сідней-2000 та Афіни-2004 у складі збірної Росії)
  • Харін Сергій (17 листопада 1963 — 2 вересня 2011) чемпіон світу серед юніорів-1982

[12] [13] [14]

Керівництво ФВПУ

[ред. | ред. код]

Президентом ФВПУ 17 червня 2021 року став Олександр Юрійович Свіщов, який також залишається президентом ВК «Динамо», Львів. Тоді ж Олександр Кучеренко, який був головою ФВПУ з 2000 року, став почесним президентом організації. [15] [16]

Засновниками Федерації водного поло України є Валерій Петрович Дорофеєв (суддя національної категорії) та Володимир Іванович Висотін, а першим президентом у 1993 році був Вадим Миколайович Чернов (проректор Львівського державного інституту фізкультури). У 1997 – 1999 роках президентом Федерації був Олексій Баркалов. Також керівниками Федерації у різні роки були Олександр Коваль, Йосип Федорович Зємцов, Олександр Георгійович Кучеренко.

Програма та статут

[ред. | ред. код]

У своїй діяльності ФВПУ керується власною програмою та статутом а також настановами FINA та LEN, співпрацює з Національним олімпійським комітетом. Основними завданнями ФВПУ є розвиток водного поло як виду спорту, проведення змагань на всіх рівнях – від міжнародного до регіонального у всіх вікових категоріях, проведення зборів національних збірних, суддівство змагань, розробка календаря змагань та узгодження графіку національних змагань з міжнародними, профілактика використання допінгу, запобіганням зловживанням у цьому виді спорту, тощо.

Регіональні організації та центри розвитку водного поло

[ред. | ред. код]
  • Донецька обласна федерація
  • Дніпропетровська обласна федерація водного поло
  • Закарпатська обласна федерація
  • Київська міська федерація водного поло
  • Київська обласна федерація водного поло
  • Львівська міська федерація
  • Львівська обласна федерація
  • Маріупольська міська федерація
  • Одеська обласна федерація водного поло
  • Харківська обласна федерація

Окрім того школи водного поло є в Харкові, хоча там не зареєстровано чи відкрито обласну чи міську федерацію.

Українські ватерпольні клуби

[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2021 року в Україні є ватерпольні клуби:

Суперліга

[ред. | ред. код]

Вища ліга

[ред. | ред. код]
  • ДЮСШ N21 м. Київ
  • ДЮСШ ім. Анатолія Дідуха (кол. ДЮСШ N3) м. Львів
  • Збірна Харківської області-1
  • КЗ ЛОР Львівський фаховий коледж спорту (кол. КЗ ЛОР «ЛУФК»)
  • «Динамо» м. Ужгород
  • «ДНУ-Дніпро» — збірна Дніпропетровської області
  • Збірна м. Києва
  • Збірна Харківської області-2
  • «Меотіда» м. Маріуполь

Жіночі команди

[ред. | ред. код]
  • Збірна Харківської області – ШВСМ «Політехнік»
  • Збірна міста Києва
  • Збірна Донецької області
  • «ДНУ-Дніпро» — збірна Дніпропетровської області

У попередніх чемпіонатах склад та кількість команд мінялась, також у чемпіонаті України брали участь команди Казахстану, Молдови, Грузії, Білорусі.

Змагання, які відбуваються під егідою ФВПУ

[ред. | ред. код]

Змагання, які відбуваються в Україні з водного поло під егідою ФВПУ проводяться серед усіх вікових груп, включаючи чоловічі та жіночі змагання. Національні чемпіонати України у всіх вікових групах мають статус відкритих, що передбачає можливість участі у них іноземних команд.

  • Відкритий чемпіонат України серед чоловіків (проводяться починаючи з 1991 року). Загалом бере участь 13 команд поділених на Суперлігу (4 команди) та вищу лігу (9 команд).
  • Чемпіонат України серед жінок (19-й станом на 2020 рік) – 4 команди у вищій лізі
  • Кубок України з водного поло (чоловіки)
  • Кубок України з водного поло (жінки)

Відкриті чемпіонати серед юніорів та юнаків за такими віковими категоріями: U- 15, U- 17, U- 19. [17]

Ватерпольні збірні України

[ред. | ред. код]
  • Чоловіча збірна України
  • Жіноча збірна України
  • Чоловіча збірна України (юнаки)
  • Жіноча збірна України (дівчата)
  • Чоловіча збірна України (юніори)
  • Жіноча збірна України (юніорки)

Національні збірні України виступають у Чемпіонаті Європи з водного поло та турнірах Ліги Чемпіонів та Чемпіонатах світу.

ФВПУ у соціальних мережах

[ред. | ред. код]

офіційна сторінка ФВПУ в інтернеті:[18]

Література

[ред. | ред. код]
  • Михайло Романяк, Іван Яремко 100 років львівському водному поло. Львів: «Тріада плюс»., 2014 – 36 с. ISBN 978-966-486-162-2
  • Михайло Романяк Сторінки історії, написані м’ячем на воді. Львів: «Тріада плюс», 2019. – 206 с. ISBN 978-966-486-233-9
  • Рыжак Михаил Михайлович Водное поло. История развития игры в СССР и в России. Москва: ЗАО «Олимпийская панорама», 2002. – 280 с.
  • Едуард Снастін Vivat Kyiv Waterpolo. Київ, 2020. – 256 с. УДК 797.2, ББК 75.717
  • «Динамо» Киев. 1927. Страницы истории. Книга-альбом / издание второе, дополненное – Киев. Государстенное издание «Розвиток». 2012. – 160 с. ISBN 966-7192-82-2
  • Рыжак Михаил Михайлович Водное поло. История развития игры в СССР и в России. Москва: ЗАО «Олимпийская панорама», 2003. – 320 с

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://wz.lviv.ua/far-and-near/127777-yikh-znaiut-u-vsomu-sviti
  2. ↑ https://galinfo.com.ua/news/oleksandr_svishchov_osnovnyy_aktsent_bude_stoyaty_na_rozvytku_vodnogo_polo_u_vsih_mistah_ukrainy_374163.html
  3. ↑ Бойко, Іван (23 жовтня 2021). Прямі трансляції чемпіонату з водного поло вже дають результати - голова Федерації Свіщов. УНІАН. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 5 квітня 2022.
  4. ↑ https://varianty.lviv.ua/84004-vodne-polo-u-lvovi-klub-kafedra-chempiony
  5. ↑ https://varianty.lviv.ua/84028-oleksandr-svishchov-dlia-zbirnoi-ukrainy-z-vodnoho-polo-stvoryly-vsi-mozhlyvi-umovy
  6. ↑ https://varianty.lviv.ua/84475-zbirna-ukrainy-z-vodnoho-polo-peremohla-u-mizhnarodnomu-turniri-liha-natsii
  7. ↑ http://sport-strana.ru/avdeev-mihail-mihajlovich/
  8. ↑ http://dynamolviv.com/олександру-бойку-75/
  9. ↑ https://galinfo.com.ua/news/pomer_zasluzhenyy_trener_ukrainy_z_vodnogo_polo_yuriy_gaydaienko_294870.html
  10. ↑ В. І. Псюк (2018). Мартинчик Вадим Терентійович. Енциклопедія сучасної України. 63904. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
  11. ↑ https://galinfo.com.ua/news/pishov_z_zhyttya_vydatnyy_trener_z_vodnogo_polo_gennadiy_pinskyy_249962.html
  12. ↑ https://www.dynamo.su/sportsman/18958/
  13. ↑ https://esu.com.ua/
  14. ↑ http://sport-strana.ru/
  15. ↑ http://www.citylife.co.ua/олександр-свіщов-став-президентом-фе/
  16. ↑ https://ukrreporter.com.ua/sport/prezydentom-federatsiyi-vodnogo-polo-ukrayiny-obrano-oleksandra-svishhova.html
  17. ↑ http://www.water-polo.com.ua/index.php?link=pages&menu_id=3
  18. ↑ https://waterpolo.com.ua/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Федерація_водного_поло_України&oldid=42298803