Тарас Федорович
| Тарас Трясило | |
|---|---|
 Хасан | |
| Псевдо | Хасан, Усан, Тарас Федорович |
| Народився | 16 століття  Чигирин, Київське воєводство |
| Помер | 1639 невідомо |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | українець або кримський татарин |
| Місце проживання | Річ Посполита |
| Діяльність | отаман |
| Відомий завдяки | ватажок козацького-селянського повстання Федоровича |
| Посада | Гетьман Війська Запорозького |
| Військове звання | отаман |
| Попередник | Лев Іванович |
| Наступник | Тиміш Орендаренко |
 | |
Тарас Трясило (? — 1639) — козацький отаман. За одними даними, був українського походження, за іншими, був кримським татарином на ім'я Хасан, і хрестився як Тарас Федорович (пол. Taras Fedorowicz).
Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Кримське ханство (1629), ватажок козацького повстання Федоровича (1630), учасник Смоленської війни (1632—1634).
Дані щодо походження отамана різняться.
За даними українських істориків діаспори Олександра Барана і Юрія Гаєцького, Тарас Федорович вперше згадується у документах королівського суду 1617[уточнити] року під іменем «кримського татарина з Криму» Усан або Хасан. Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович[1].
За даними Віталія Щербака, майбутній отаман був вихідцем із чигиринської козацької родини.[2]
Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:[1]
5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом
Під час Тридцятирічної війни командував загонами козаків-найманців на австрійській службі[1]. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»[1].
У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана Станіслава Конецпольського підписати угоду в Переяславі.
Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь у московсько-польській війні 1632–1634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі. 11 квітня 1634 очолював запорізьку кінноту у переможній битві під Щелканово проти донських козаків.
На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. Федорович закликав до повстання проти Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з Річчю Посполитою після невдалої московсько-польської війни 1632—1634 рр.
В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже 1639 р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.
- У Києві є вулиця Тараса Трясила.
- У місті Бориспіль існує вулиця Тараса Трясила[3]
- У місті Переяслав є вулиця Тараса Федоровича
- У містах Запоріжжя, Львів є вулиця Трясила.
- У місті Кременчук є проїзд Тараса Трясила.
- 14 жовтня 2020 року 43-й окремій артилерійській бригаді Збройних сил України присвоєно почесне найменування ― «імені гетьмана Тараса Трясила».[4]
- У місті Полтава вулицю Радіщева перейменували на вулицю Тараса Трясила.[5]
- У місті Дніпро у липні 2024 року провулок Кибальчича перейменували на провулок Тараса Трясила.[6], але у грудні того ж року вулиці повернули стару назву[7].
- У місті Кривий Ріг вулицю Яковлєва перейменували на вулицю Тараса Трясила.
- 1841: поема «Тарасова ніч» Тараса Шевченка.[8].
- 1863: вірш «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського[9].
- 1926: фільм Тарас Трясило Петра Чардиніна. Головну роль отамана виконав Бучма Амвросій Максиміліанович.
- 1971: історичний роман Костянтина Басенка «Початок».
- 1972: роман Василя Шевчука «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою».
- 2021: історичний роман Валентина Терлецького «Книга сили. Віра»
- ↑ а б в г Baran A., Gajecky G. Cossacks in the Thirty Year War. Vol.1 Rome 1969, p.41, Vol.2 p.73 — 74.; Gajecky G. Origins of Taras Triasylo // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 5/6. C. 354 — 357; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IX. Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630—1631 років. Здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. Українські козаки в Тридцятирічній війні.
- ↑ Щербак Віталій Олексійович. Федорович повстання 1630 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 278. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Рішення Бориспільської міської ради про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкта міста Борисполя № 42-2-VII від 17 грудня 2015 року // Газета «Трудова слава» № 194-197, с. 15 [Архівовано 04.03.2016, у Wayback Machine.]
- ↑ Про присвоєння почесного найменування 43 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ У Полтавській громаді перейменували 61 вулицю. ЗМІСТ (укр.). 26 січня 2024. Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ В рамках процесу деколонізації Дніпропетровська облдержадміністрація перейменувала 292 об’єкта топонімії населених пунктів області - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2024. Процитовано 3 серпня 2024. [Архівовано 2024-08-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Вагнер, Ольга (18 грудня 2024). У Дніпрі повернули старі назви 20 топонімам. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 21 грудня 2024.
- ↑ Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847.
- ↑ «Мета». — Львів, 1863, № 4, с.271-272.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.: Видавництво «Україна», 1993.— 396 с.
- Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 219—279. ISBN 5-319-01072-9
- George Gajecky & Alexander Baran, «Cossacks in the Thirty Year War» Vol.1 Rome 1969, p. 41, Vol. 2, p. 73. (англ.)
- Федорович Тарас // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 478.
- Трясило Тарас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1938. — 1000 екз.
- Федорович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Попередник Лев Іванович |
|
Гетьман України 1630 |
|
Наступник Тимофій Орендаренко |