Перейти до вмісту

Федоро-Шулічине

Координати: 48°6′55″ пн. ш. 32°57′26″ сх. д. / 48.11528° пн. ш. 32.95722° сх. д. / 48.11528; 32.95722
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Федоро-Шулічине
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Долинська міська громада
Код КАТОТТГ UA35040110290039263
Облікова картка Новоолександрівка 
Основні дані
Засноване До 1883 р.
Населення 274
Поштовий індекс 28533
Телефонний код +380 5234
Географічні дані
Географічні координати 48°6′55″ пн. ш. 32°57′26″ сх. д. / 48.11528° пн. ш. 32.95722° сх. д. / 48.11528; 32.95722
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Місцева влада
Карта
Федоро-Шулічине. Карта розташування: Україна
Федоро-Шулічине
Федоро-Шулічине
Федоро-Шулічине. Карта розташування: Кіровоградська область
Федоро-Шулічине
Федоро-Шулічине
Мапа
Мапа

CMNS: Федоро-Шулічине у Вікісховищі

Федоро-Шулі́чине — село в Україні, у Долинській міській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 274 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у селі Федорівка при балці Шуличій Братолюбівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 221 особа, налічувалось 41 дворове господарство, існувала школа[1]. В 1912 році, в селі Федоро-Шулічине, була збудована нова школа.

Під час ІІ світової війни в школі розміщувався штаб фашистів. У 1951 році сюди було виселено 8 сімей з села Довге-Калуське.[2]

В 1986 році в Федоро-Шулічине був збудований дитячий садок. В 1989 році був збудований новий корпус школи.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 320 осіб, з яких 135 чоловіків та 185 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 274 особи.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 94,53 %
молдовська 3,28 %
російська 1,82 %
білоруська 0,36 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Калкатін Дмитро Єлисейович (*01(13).11.1883 — †?) — ветеринарний лікар, працював у земстві. Від 1920 — перший завідувач кафедри патології та терапії пошес. хвороб з епізоотологією, декан ветеринарного ф-ту Київського зооветеренарного ін-ту. Фахівець у галузях вет. медицини, мікробіології, епізоотології та імунології. 1931 заарештований за звинуваченням у приналежності до контррев. орг-ції ветеринарів і бактеріологів засланий у Сибір. Подольша доля невідома.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Як 70 років тому село Довге-Калуське виселили на Кіровоградщину
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.