Феогност (Лебедєв)
Феогност — (в миру Георгій Іванович Лебедєв; * 27 січня 1829 , с. Михайлово-Прудово, Бежецький повіт, Тверська губернія — † 22 січня 1903, Санкт-Петербург) — український та російський релігійний діяч у Російської імперії. Митрополит київський і галицький РПЦ (синодальної) (1900—1903).
Народився у селі Михайлово-Прудово (Михайлово-Прудовський погост) Бежецького повіту Тверської губернії (тепер у складі села Кузнецово Рамешковського району Тверської області Росії) у родині священика. 1849 закінчив Тверську духовну семінарію, 1849-53 навчався у Петербурзькій духовній академії.
1853 прийняв чернечий постриг. 1853-56 - на посаді наглядача Кирилівського училища.
1856-57 - професор Петербурзької духовної семінарії, у 1857-61 рр.-інспектор Новгородської духовної семінарії.
1861-64 та 1864-67 - ректор Орловської духовної семінарії, а згодом Кам'янець-Подільської духовної семінарії в Україні. Там же єпископ Балтський (1867–1870). Згодом повертається до Московії, де стає єпископом з титулом Астраханський та Єнотаєвський (1870–1874). Потім знову в Україні - єпископ Подільський та Брацлавський (1874–1878). І знову в Московії - єпископ Владимирський та Суздальський (з 1878).
1883 став архієпископом, з 1892 - архієпископ Новгородський та Староруський.
1900 став митрополитом, втретє переїжджає до України, де призначений на київську кафедру РПЦ (синодальної). Помер у Санкт-Петербурзі, куди поїхав у листопаді 1902 року на засідання Священного Синоду. 26 січня 1903 року його тіло було перевезене до Києва. Відспівали митрополита у Софійському соборі.
Похований 28 січня 1903 року у Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської Лаври.