Феофілакт Рангаве
| Феофілакт Рангаве | |
|---|---|
| Θεοφύλακτος Ῥαγγαβέ | |
| Народився | невідомо |
| Помер | після 780 |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | патрикій |
| Посада | друнгарій |
| Військове звання | адмірал |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Рангаве |
| Діти | 1 син |
Феофілакт Рангаве (д/н — після 780) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.
Походив з провінційного роду Рангаве середніх статків. Напевне, за імператора Костянтина V розпочав службу у війську, звитяживши у морських походах протягом 760-х років. На момент смерті імператора вже мав титул патркиія. Ймовірно, належав до іконоборців. Протягом правління імператора Костянтина VI очолював флотилію на посаді друнгарія біля Додеканеських островів (південь Егейського моря).
780 року після повалення імператора його матір'ю Іриною став одним з очільників змови серед військовиків та сановників з метою передати імператорський трон Никифору, стрийку поваленого Костянтина VI. Але змову було викрито, а Феофілакта Рангаве покарано побиттям, постриженням у ченці та засланням на одним з островів Мармурового моря. Подальша доля невідома.
- Михайло (770—844), візантійський імператор
- Warren T. Treadgold: The Byzantine Revival, 780—842. Stanford University Press, Stanford 1988, ISBN 0-8047-1462-2, S. 60 — 61, 128, 405.
- Ralph-Johannes Lilie, Claudia Ludwig, Thomas Pratsch, Ilse Rochow, Beate Zielke: Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit. 1. Abteilung: (641−867). Band 4: Platon (#6266) — Theophylaktos (#8345). Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt. Herausgegeben von der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften. De Gruyter, Berlin 2001, ISBN 3-11-016674-7, S. 672—673 Nr. 8294.