Фергюссон (острів)
Фергюссон | |
---|---|
Названий на честь | James Fergussond |
Географія | |
9°31′3.0000001000003″ пд. ш. 150°40′30.000000100041″ сх. д. / 9.51750° пд. ш. 150.67500° сх. д. | |
Акваторія | Соломонове море |
Група островів | Острови Д'Антркасто |
Площа | 1437 ± 1 км² |
Довжина | 65 км |
Ширина | 48 км |
Найвища точка | 2073 ± 1 м |
Країна | |
ПНГ | |
Адм. одиниця | Мілн-Бей |
Населення | 21 842 осіб |
Фергюссон у Вікісховищі |
Фергюссон — найбільший острів з групи островів Д'Антркасто на сході Папуа Нової Гвінеї. Його площа становить 1,437 квадратного кілометра (0,555 миля2). Він, в основному, складається з гірських регіонів, вкритих дощовими лісами. На острові знаходяться три великих вулкани.
Від острова Норманбі Фергюссон відділяє трикілометрова протока Довсон, а від острова Гуденаф — чотирикілометрова протока Морсбі.
Найвища вершина (2073 метри) поблизу міста Вадалеї на північному сході острова є згаслим вулканом. Затока Сеймур розташована на західному узбережжі, затока Себутуя — на східному, а затока Г'юз — на північному. Основні поселення Саламо і Мапамойва знаходяться на південному узбережжі. Золоті родовища у Ваполу на північному узбережжі розроблялися в середині 1990-х років.
Капітан Джон Морсбі назвав острів на честь сера Джеймса Фергюссона, який був генерал-губернатором Нової Зеландії з 1873 по 1874 рік.
30 червня 1942 року, під час Другої світової війни, на острові розташовувалась база ВМС США. Навчальний центр розвідників скаутів Аламо було засновано в Кало-Кало 28 листопада 1943 року.
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Папуа Нову Гвінею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |