Феримагнетизм

Фе́римагнети́зм (рос. ферримагнетизм, англ. ferrimagnetism, нім. Ferrimagnetismus m) — сукупність магнітних властивостей деяких кристалів, зумовлена антипаралельною орієнтацією магнітних моментів сусідніх атомів. По суті кристал феримагнетика являє собою дві протилежно намагнічені ґратки, ніби вставлені одна в одну. При цьому сумарний магнітний момент феримагнетику (на відміну від антиферомагнетику) не дорівнює нулю. Це зумовлено нееквівалентністю кристалічних ґраток.

Основні представники феримагнетиків — йонні сполуки перехідних елементів: ферити, манганіти, подвійні флуориди, хроміти та метал тулій.

Див. також

• Магнетизм
• Магнетики
• Феримагнетики

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.