Фермі (місячний кратер)
| Фермі | |
|---|---|
 | |
| Координати | 19°37′ пд. ш. 123°14′ сх. д. / 19.61° пд. ш. 123.24° сх. д. |
| Діаметр | 241,4 км |
| Глибина | 3,000 км |
| Довгота ранкового термінатора | 237° |
| Епонім | Енріко Фермі |
  Фермі | |
Кра́тер Фермі́ (лат. Fermi) — великий стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь італійського фізика Енріко Фермі (1901—1954) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Кратер утворився у донектарському періоді[1].
Східна частина чаші кратера Фермі перекрита кратером Ціолковський[en]. Іншими найближчими сусідами кратера є кратер Кондратюк на заході північному заході; кратер Данжон[en] на півночі; кратери Неуймін[en] і Вотермен[en] на півдні південному сході; кратер Жирицький[en] на півдні південному заході і кратер Іжак[en] на південному заході. Північно-західна частина валу кратера Фермі перекрита великим кратером Дельпорт[en]; у північній частині чаші розташований кратер Літке[en]. У південній частині чаші розташовані кратери Дідро[en] і Бабакін[en], а в південній частині внутрішнього схилу валу лежить кратер Ксенопонт[en][3]. Селенографічні координати центру кратера 19°37′ пд. ш. 123°14′ сх. д. / 19.61° пд. ш. 123.24° сх. д., діаметр 241,4 км[4], глибина 3 км[1].
Кратер Фермі має полігональну форму і зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал згладжений й перекривається безліччю кратерів різного розміру, найкраще зберігся у північній частині, південна частина валу практично зрівнялась з навколишньою місцевістю. Утворення кратера Ціолковський[en] значно змінило топографію чаші кратера Фермі, спричинивши утворення численних паралельних борозен у північно-східній частині чаші і системи хребтів паралельних до західної ділянки валу кратера Ціолковський, більша частина чаші покрита породами викинутими при утворенні останнього. Порівняно збережена північно-західна частина чаші поцяткована безліччю маленьких кратерів.
На заході від кратера Фермі, у точці з селенографічними координатами 18°42′ пд. ш. 117°41′ сх. д. / 18.7° пд. ш. 117.68° сх. д., лежить зорієнтований з півдня на північ уступ чи подовжене підвищення, в якому деякі спостерігачі схильні бачити інопланетний космічний корабель, що є не більше ніж прикладом парейдолічної ілюзії.
Сателітні кратери відсутні.
-
Світлина кратера з борту Аполлона-15. -
Світлина кратера з борту Аполлона-17. -
Світлина кратера з борту Аполлона-17.
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Селенологія
- Пізнє важке бомбардування
- ↑ а б Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- ↑ Мапа зворотного боку Місяця (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Кратер Фермі на мапі LAC-101 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 6 липня 2020.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фермі (місячний кратер)- Цифровий фотографічний атлас Місяця.
- Світлини кратера з борту Аполлона-14, Аполлона-15, Аполлона-16, Аполлона-17.
- Топографічна мапа околиць кратера.
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
