Фернандо Ботеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фернандо Ботеро
ісп. Fernando Botero
При народженніісп. Luis Fernando Botero Angulo
Народження19 квітня 1932(1932-04-19)[1][2][…]
Медельїн, Колумбія[1]
Смерть15 вересня 2023(2023-09-15)[4][5] (91 рік)
 Монако[6][7][5]
(пневмонія[8])
ПохованняП'єтразанта
Національністьколумбійці[9][10]
Країна Колумбія[11]
 Франція
Жанрфігуративізм[1], алегорія[d][1] і портрет[1]
НавчанняНаціональний університет Колумбії і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо
Діяльністьхудожник, скульптор, рисувальник, ілюстратор, архітектурний кресляр
Напрямоксучасне мистецтво[12]
Роки творчості1947[1] — 2012[1]
ЧленБаварська академія витончених мистецтв
ТвориThe Bullfightd, The death of Luis Chalmetad і The Raval Catd
У шлюбі зGloria Zead і Sophía Várid[14]
Діти (4)Fernando Botero Zead[15]
Вчене званняпочесний зарубіжний член РАМd
Роботи в колекціїШтедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[16], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв[13], Художній інститут Чикаго, Phillips Collectiond, Tucson Museum of Artd, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Художній музей[17], Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived[18], Художній музей Перес[19], Гаазький муніципальний музей і Botero Museumd
Нагороди
Автограф
CMNS: Фернандо Ботеро у Вікісховищі

Фернандо Ботеро Ангуло (ісп. Fernando Botero Angulo; 19 квітня 1932 — 15 вересня 2023) — колумбійський художник, маляр, скульптор, працював в техніці фігуративізму. Його стиль, що також називають «ботеризм», зображує людей товстунами, сюжети переважно на побутову тематику, але є й приклади робіт на соціально-політичні теми. Вважається найбільш визнаним і комерційно успішним художником з Латинської Америки[20][21][22], його твори представлені в багатьох містах світу[23].

Прославився завдяки перемозі на виставці колумбійських художників у 1958 році. Почав займатися скульптурою після переїзду до Парижа в 1973 році, на початок 1990-х він вже був всесвітньо відомим митцем[24][25].

Біографія

[ред. | ред. код]

Фернандо Ботеро був другим із трьох синів Девіда Ботеро (1895—1936) та Флори Ангуло (1898—1972). Девід Ботеро помер, коли Фернандо було чотири роки. Його мати працювала швачкою. Велику роль у його вихованні відіграв дядько.

Початкову освіту отримав в Антіокії Атенео (Antioquia Ateneo) і завдяки стипендії продовжив середню освіту в єзуїтській школі Болівара[26]. У 1944 році дядько Ботеро на два роки відправив його до школи матадорів[27]. У 1948 році Ботеро у 16 років опублікував свої перші ілюстрації у недільному додатку до «El Colombiano», однієї з найважливіших газет у Медельїні, де тоді жив.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Роботи Ботеро вперше були представлені на груповій виставці колумбійських художників у 1948 році[28].

З 1949 по 1950 рік Ботеро працював сценографом, у 1961 році переїхав до Боготи. Його перша персональна виставка відбулась у «Galería Leo Matiz» в Боготі. У 1952 році Ботеро поїхав з групою художників до Барселони, пізніше переїхав до Мадрида.

У Мадриді Ботеро навчався в Академії де Сан-Фернандо[29].

У 1953 році Ботеро переїхав до Парижа, де вивчав твори мистецтв у Луврі, потім жив рік у Флоренції[28]. В останні десятиліття прожив більшу частину часу в Парижі, але проводить один місяць на рік у рідному місті Медельїн[30].

У 2014 році встановив рекорд ціни на свої роботи. На аукціоні Christie's бронзову скульптуру було продано за рекордні 2,573 мільйонів доларів[31].

Стиль

[ред. | ред. код]

Хоча серед його робіт є натюрморти та пейзажі, кількісно переважають ситуаційні портреті. Його картини та скульптури характеризуються пропорційно перебільшеними або пишними фігурами[32].

У 2004 році Ботеро виставив серію з 27 малюнків та 23 картин про насильство у Колумбії, до якого причетні наркокартелі. Він подарував твори Національному музею Колумбії, де вони вперше були виставлені.

У 2005 році Ботеро привернув значну увагу до себе серією про тортури в Абу-Грейб, перша виставки якої відбулась в Європі. Сюжет походить з інформації, що стала публічною, про тортури, що чинили військові США над полоненими в Абу-Грейб під час війни в Іраку. У 2007 році відбулось кілька виставок у США[33][34]. За словами автора серію він хотів подарувати американському музею, але пропозиції відхиляли[35].

Приклади робіт

[ред. | ред. код]
  • Виставка у Берліні
    Виставка у Берліні
  • Кіт, 1990 р., Барселона, Іспанія
    Кіт, 1990 р., Барселона, Іспанія
  • Материнство, Ов'єдо, Іспанія
    Материнство, Ов'єдо, Іспанія
  • Жінка з дзеркалом, 1987 рік
    Жінка з дзеркалом, 1987 рік
  • Жінка з сигаретою, Єреван
    Жінка з сигаретою, Єреван
  • Птах, 1990, перед UOB Plaza, Сінгапур
    Птах, 1990, перед UOB Plaza, Сінгапур
  • Римський воїн, Єреван, Вірменія
    Римський воїн, Єреван, Вірменія
  • Людина на коні, 1992 р., Єрусалим, Ізраїль
    Людина на коні, 1992 р., Єрусалим, Ізраїль
  • Кіт, Єреван, Вірменія
    Кіт, Єреван, Вірменія
  • Рука, Мадрид, Іспанія
    Рука, Мадрид, Іспанія
  • Куріння, Єреван, Вірменія
    Куріння, Єреван, Вірменія
  • Caballo con bridas, Більбао
    Caballo con bridas, Більбао
  • Адам і Єва, Сінгапур
    Адам і Єва, Сінгапур
  • Леді, Медельїн
    Леді, Медельїн
  • Скульптура Фернандо Ботеро в Госларі
    Скульптура Фернандо Ботеро в Госларі
  • Скульптура Фернандо Ботеро перед Музеєм мистецтв Ліхтенштейну, Вадуц
    Скульптура Фернандо Ботеро перед Музеєм мистецтв Ліхтенштейну, Вадуц
  • Широка Венера, 1989 р., Лондон
    Широка Венера, 1989 р., Лондон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж RKDartists
  2. ↑ Fernando Botéro — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Urgente: murió Fernando Botero, el artista colombiano más grande de todos los tiempos — El Tiempo, 2023.
  5. ↑ а б Fernando Botero, Colombian artist of rotund and whimsical imagery, dies at 91 — Вашингтон пост.
  6. ↑ Le peintre et sculpteur colombien Fernando Botero est mort à l’âge de 91 ans — MSN.
  7. ↑ Colombian painter and sculptor Fernando Botero has died in Monaco at age 91, his daughter says — ABC News, 2023.
  8. ↑ S’ha mort Fernando Botero, un dels escultors més reconeguts del món — Vilaweb, 2023.
  9. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  10. ↑ Encyclopædia Britannica
  11. ↑ Museum of Modern Art online collection
  12. ↑ Fernando Botero — Opera Gallery.
  13. ↑ а б http://kmska.be/collection/work/data/0dye85
  14. ↑ Doornbusch E. Sophia Vari // hedendaagsesieraden.nl — 2019.
  15. ↑ https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/15/Fernando%20Botero
  16. ↑ http://www.moma.org/collection/works/34215
  17. ↑ https://www.artsbma.org/collection/reclining-nude-3/
  18. ↑ https://webapps.cspace.berkeley.edu/
  19. ↑ https://www.pamm.org/en/artwork/2012.22/
  20. ↑ 'Great Crime' at Abu Ghraib Enrages and Inspires an Artist. The New York Times. 8 травня 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 27 жовтня 2016.
  21. ↑ Oyb, Marina. Fernando Botero, el aprendiz eterno. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  22. ↑ TORREÓN, NOTIMEX / EL SIGLO DE. Fernando Botero, el gran artista de Latinoamérica. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 27 жовтня 2016.
  23. ↑ Kristin G. Congdon; Kara Kelley Hallmark (2002). Artists from Latin American Cultures: A Biographical Dictionary. Greenwood Publishing Group. с. 40. ISBN 978-0-313-31544-2. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
  24. ↑ 40 Salon nacional de artistas. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2016.
  25. ↑ Fernando Botero. Biography. 2 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  26. ↑ John Sillevis (2006). The Baroque World of Fernando Botero. Yale University Press. ISBN 978-0-300-12359-3. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 19 серпня 2020.
  27. ↑ «Fernando Botero» [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.], AskArt
  28. ↑ а б «Fernando Botero» [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.], ArtFact
  29. ↑ Hanstein, Mariana (2003). Fernando Botero. Taschen. с. 15. ISBN 9783822821299. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 2 липня 2016.
  30. ↑ "Феномен" Фернандо Ботеро. euronews (укр.). 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 20 серпня 2020.
  31. ↑ Mexican surrealists top Latin American auction, Botero sets record. Reuters (англ.). 25 листопада 2014. Процитовано 20 серпня 2020.
  32. ↑ «Fernando Botero: at Thomas Gibson Fine Art» [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.], LondonNet, 20 September 2010
  33. ↑ У художній галереї Нью-Йорка відкрили виставку картин колумбійського художника Фернандо Ботеро. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
  34. ↑ Erica Jong, Review: «Botero Sees the World's True Heavies at Abu Ghraib» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.], The Washington Post, 4 November 2007. Retrieved 20 September 2010
  35. ↑ Американські музеї відмовляються від "важких" картин. «Музейний простір». 29-09-2006. Архів оригіналу за 28 червня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернандо_Ботеро&oldid=40485643